Микола Сова

Учора в Черкаській медичній академії відкрили пам’ятну дошку імені старшого лейтенанта Олександра Івановича Кондратюка – начальника медичної служби 90-го окремого аеромобільного батальйону ім. Героя України І.І.Зубкова. Хлопець був випускником навчального закладу. А три роки тому під час оборони Донецького аеропорту героїчно загинув.

Про це повідомила прес-служба Черкаської ОДА.

Цього дня до навчального закладу прийшли представники обласної влади, побратими бійця по службі, медики, військові, які й нині служать, рідні, друзі, колеги.

– Я познайомився з Олександром ще у 2000 році, коли він вступив на навчання до нашого закладу, – сказав Олександр Трубенко, керівник групи фельдшерів, де навчався Олександр Кондратюк. – Протягом навчання він був справді здібним та відповідальним студентом. І запам’ятався тим, що ніколи й нікому не відмовляв у допомозі. Тож, коли держава потребувала підтримки, Саша не вагаючись, відгукнувся.https://ck-oda.gov.u... data-rel='lightbox-0' title='' style='box-sizing: border-box; background: 0px 0px; color: rgb(230, 67, 56); transition: background 0.2s ease-out, color 0.2s ease-out; text-decoration-line: none; -webkit-tap-highlight-color: transparent;'>

Начальник медичного пункту 90-го ОАеМБ ім. Героя України І.І.Зубкова Володимир Мрищук розповів про те, що Олександр за короткий час проявив себе справжнім патріотом, професіоналом своєї справи. Він загинув за те, у що свято вірив, за власну країну. Каже: разом із побратимами згадують його не з сумом, а дуже позитивно.

– У нашій пам’яті Олександр назавжди залишиться добрим чоловіком, турботливим батьком, чудовим другом, товаришем, а головне справжнім патріотом своєї країни, – зауважив керівник обласного центру допомоги учасникам АТО, один із захисників Донецького аеропорту Олександр Тимошенко. Він передав слово кільком побратимам загиблого героя, які вручили мамі Олександра відзнаку «Хрест хоробрий» посмертно.

Водночас мама хлопця Ольга Миколаївна зі сльозами на очах говорила про втрату сина. Вона розповіла про те, що Олександр навчався в Черкаському медколеджі, також у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. Пирогова, Київській інтернатурі. Він став педіатром. Працював по спеціальності в Шполі, а тоді в Києві.https://ck-oda.gov.u... data-rel='lightbox-1' title='' style='box-sizing: border-box; background: 0px 0px; color: rgb(230, 67, 56); transition: background 0.2s ease-out, color 0.2s ease-out; text-decoration-line: none; -webkit-tap-highlight-color: transparent;'>

– Саша був моєю єдиною дитиною, – мовила жінка. – 32 роки лише минуло, коли його життя скінчилось. І все ж він встиг чимало досягти. Я завжди пишалась тим, що Саша лікував дітей. Приємно, що його пам’ятають і в рідній Ярославці на Шполянщині, і на Вінничині, і в столиці. Ось і в Черкасах відкрили дошку. А він віддав життя за кожного з нас, за нашу країну, і залишиться в нашій пам’яті назавжди.https://ck-oda.gov.u... data-rel='lightbox-2' title='' style='box-sizing: border-box; background: 0px 0px; color: rgb(230, 67, 56); transition: background 0.2s ease-out, color 0.2s ease-out; text-decoration-line: none; -webkit-tap-highlight-color: transparent;'>

Право відкрити дошку надали мамі Олександра. Представники ж Української Православної Церкви Київського Патріархату здійснили обряд освячення.https://ck-oda.gov.u... data-rel='lightbox-3' title='' style='box-sizing: border-box; background: 0px 0px; color: rgb(230, 67, 56); transition: background 0.2s ease-out, color 0.2s ease-out; text-decoration-line: none; -webkit-tap-highlight-color: transparent;'>

Опісля присутні долучилися до пам’ятної акції «Донецький аеропорт:242 дні пекла», що відбулась у краєзнавчому музеї.

Микола Сова

в Шполянській міській раді відбулись громадські слухання по обговоренню першочерговості та доцільності реконструювання центральної площі міста, на що із бюджету держави були виділені кошти в сумі понад 1 млн. грн. Шполяни вирішили звернутися із проханням до Кабінету Міністрів України змінити цільове призначення державної субвенції і спрямувати її на проведення реконструкції водопровідної мережі у Шполі, повідомляють у https://shpola-rada.... rel='noopener noreferrer' target='_blank' style='border: 0px none; font-family: inherit; font-style: inherit; font-weight: inherit; margin: 0px; padding: 0px; vertical-align: baseline; color: rgb(51, 102, 204); text-decoration-line: none;'>Шполянській міській раді.

Громадські слухання пройшли за участі міського голови Сергія Кравченка, заступників Віталія Плетіня та Сергія Зайця, працівників виконавчого комітету міської ради та райдержадміністрації, міських депутатів, представників ЗМІ, голів вуличних комітетів та звичайних шполян. Загалом по списку зареєструвались 78 осіб.

Перед голосуванням, згідно процедури проведення громадських слухань учасниками засідання було обрано голову, секретаря та лічильну комісію.

Головуючою присутні одноголосно обрали депутата міської ради об’єднаної територіальної громади Наталію Пресліцьку, секретаря – Наталію Лимар, у склад лічильної комісії ввійшли: Марія Тищенко, Юрій Дердуга, Микола Ховряк.

Питання реконструкції центральної площі міста останнім часом стало одним із обговорюваних у Шполі. Відомо, що у травні 2017 року держава виділила цільову субвенцію до районного бюджету у сумі понад 1 млн. грн.: «на реконструкцію колишнього постаменту Леніна та будівництво фонтанів на площі Героїв Майдану у Шполі».

Справа в тому, що для повної реалізації проекту із реконструкції площі Героїв Майдану не вистачає ще 9 млн. грн., адже, за попередніми розрахунками, вартість проекту, ініційованого головою Шполянської райдержадміністрації Володимиром Потапенком, складе майже 10 млн. грн. Потрібної ж суми наразі немає в бюджетах ні районної, ні міської рад.

Знаючи нагальність інших важливіших потреб для містян, приміром занедбана роками водопровідна мережа та нестача якісної питної води, міський голова Сергій Кравченко, перед тим як прийняти у міський бюджет державну субвенцію замислився, чи правильно буде саме на ці потреби спрямувати кошти простих українців, які платять податок.
Тож аби визначитись куди доцільніше використати гроші держави, міський голова вирішив спочатку про це запитати у самих шполян. Таке рішення міської влади підтримали також депутати міської ради на V сесії міської ради об’єднаної територіальної громади VIII скликання, яка відбулась 22 серпня.

Для детального вивчення думки громадян міста з приводу першочерговості та доцільності проведення робіт Шполянська міська рада оголосила громадське обговорення та провела опитування у формі анкет. На роздуми шполян винесли два питання, перше – про реконструкції постаменту колишнього пам’ятника Леніну на площі Героїв Майдану м. Шполи з облаштуванням фонтану, друге – ремонт водогону в районі цукрового заводу та проведення реконструкції водопровідної мережі Південно-Східного масиву.

Як повідомила на громадському слуханні секретар міської ради Тетяна Каландирець, протягом місяця в анкетному опитуванні взяли участь 2608 громадян міста.
- За попередніми підрахунками 2411 шполян висловили думку про те, що якщо це можливо, то краще надані державою кошти спрямувати саме на реконструкцію водопровідної мережі у місті, аніж будувати фонтан на центральній площі. Реконструкцію постаменту колишнього пам’ятника Леніну та облаштування фонтану підтримали лише 197 шполян з усіх опитаних, - зазначила Тетяна Валентинівна.

Перед тим, як шполяни прийняли виважене рішення і проголосували за реконструкцію міської водопровідної мережі на громадських слуханнях у залі засідань мерії пройшла справжня дискусія.

Люди говорили свої думки, на які кожен має право. Більшість висловлювалась за першочерговість вирішення гострої проблеми у Шполі – нестачі якісної питної води. Звучали також побажання, переважно від молодих громадян за те, щоб облаштувати в середмісті фонтан, адже це буде чудовим місцем для відпочинку та дозвілля дорослих і малечі.

Прикро, що в цьому випадку грає роль негативний людський фактор притаманний багатьом українцям: «Моя хата з краю, я нічого не знаю» – тобто про фонтан мріють ті шполяни, які не мешкають в мікрорайонах, де питна вода із криниці – це розкіш.

Директор Шполянської станції юних техніків Лілія Усик після детального вивчення постанови КМУ про виділення державних субвенцій іншим районам області, відмітила, що там кошти пішли на більш значимі соціальні потреби – школи, дитсадки, позашкілля, заклади охорони здоров’я.

- Чому ж у Шполі немає важливіших потреб аніж реконструкція площі Героїв Майдану? Звичайно такі перевтілення важливі, але чомусь районна влада не звернула увагу на першочерговість пріоритетів для людей, з якими вони проживають у спільному місті і майже щодня проходять пліч-о-пліч, - констатувала з обуренням пані Лілія.

Її думку заперечила жителька вулиці Чехова Марія Коваленко, яка висловила загальну зневіру до всієї влади.

- Проживаючи багато років на вулиці, де питна вода отруєна хімікатами із колишнього підприємства «Сільгоспхімія», ніхто жодного разу не поцікавився, як ми готуємо їжу, що ми даємо пити своїм дітям? Лише кожного разу чуємо передвиборчі обіцянки від кандидатів на керівні посади про те, що у першу чергу в Шполі візьмуться за вирішення нагальної проблеми з питною водою. Але віз і нині там! - зазначилаМарія Костянтинівна.

Після довгих суперечок учасники громадських слухань все ж таки прийняли відповідне рішення і за переважною більшістю голосів, а саме 68 осіб, проголосували за зміну цільового призначення державної субвенції, і виділені кошти спрямувати на вирішення найболючішої проблеми рідного міста – відремонтувати водогін в районі цукрового заводу та провести реконструкцію водопровідної мережі Південно-Східного масиву.

Інші 9 осіб – підтримали реконструкцію площі Героїв Майдану та облаштування на ній фонтану, 1 – утримався.

Микола Сова

  В суботу, 5 серпня 2017 року, на Шполянщині відбувся обласний марафон на честь пам’яті Івана Чернявського, чемпіона Європи, учасника Олімпійських ігор 1956 року у м. Мельбурні. Для Шполянщини це – одинадцятий марафон з бігу по шосе  за маршрутом Шпола–Скотареве–Товмач.

Урочисте відкриття відбулось на площі Героїв Майдану. Перед початком забігу спортсменів привітали голова райдержадміністрації Володимир Потапенко, почесний житель Шполи, заслужений будівельник України Володимир Зданевич та голова клубу любителів бігу „Ритм” Юрій Воробйов.       Справжньою окрасою урочистого відкриття марафону на Шполянщині став виступ маленької гімнастки Варвари Жолобіцької.
Двадцять чотири любителі бігу того дня взяли участь у марафоні. Серед них: голова райдержадміністрації Володимир Потапенко, голова районної ради Олександр Кузуб, жителі району, гості з міст Умань, Черкаси, Рівне та громадяни Франції. Пробіг проходив за двома дистанціями 5 та 20 кілометрів. П’ять кілометрів - від села Скотареве до села Товмач. Двадцять кілометрів - від міста Шполи до селаТовмач. 
В забігу на п”ять кілометрів перемогу здобули: Володимир Корнієнко та Ірина Михальченко, другі місця посіли: Ігор Мотько та Ніна Михальченко і на третьому: Олександр Кузуб та Ліза Бабкіна і Таня Горбенко.
   Дистанцію на 21 кілометр першим подолав Олександр Нагорський, друге у Вадима Сінельника та на третьому місці Володимир Сіренко.
  Цього року районна державна адміністрація підготувала для учасників забігу сюрприз. Кожен з них отримав в подарунок пам”ятний диск із записами пробігів за десять років.
   Що ж до нагород, то призерам були вручені кубки, медалі, грамоти, продуктові набори від „Жайвору” , а медом пригостили спортсменів жителі Товмача. Слід зазначити, що без нагород не залишився жоден із учасників пробігу.

Микола Сова

Фури різноманітної конфігурації та важкопідйомності заполонили чотири автошляхи міста Шпола.

Причина масового напливу вантажівок у центрі громади – ремонтні роботи на черкаському мосту через Дніпро. Шполяни обурені, що перевізники ігнорують обмежувальні знаки та об’їзну дорогу, тим самим руйнуючи дорожнє покриття, пише https://www.shpolyan... target='_blank' rel='noopener' style='transition: all 0.2s linear; color: rgb(64, 69, 80); outline: none 0px; background: transparent;'>“Шполяночка+”.

Міський голова Сергій Кравченко зазначає, що  через Шполу машини перевозять будівельні матеріали, які виготовляє асфальтобетонний завод, що знаходиться на території Васильківського гранітного кар’єру.

— Неодноразово до міської ради надходили скарги від людей на те, що перевантажені фури не лише руйнують асфальтне покриття, а й своїм пожвавленим рухом заважають вночі. Крім того, вібрація, яка йде від руху вантажівки пошкоджує фасади та фундамент житлових будинків — зазначає Сергій Кравченко.

Виконкомом було прийнято рішення обмежити рух великовагових транспортних засобів вулицями та дорогами комунальної власності міста шляхом встановлення обмежувальних дорожніх знаків «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 24 тонни, заборонено.

Працівники поліції та муніципальної інспекції Шполянської міської ради відразу ж розпочали щодо цього здійснювати контроль. Скарги громадян підтвердились, і працівниками ДАІ вже зафіксовано певні порушення, а водія притягнуто до адміністративної відповідальності. Незважаючи  на такі попередження, ситуація із рухом фур по місту майже не змінилась. Можливо перевізники не помічають встановлених дорожніх знаків, чи просто їх ігнорують?

Щоб у цьому розібратись, голова міської ОТГ Сергій Кравченко зібрав оперативну нараду, куди запросили представника компанії «Трансбудмеханізація», яка займається перевезенням будматеріалів до черкаського мосту.

Круглий стіл відбувся за участі начальника Шполянського відділку поліції, Вадима Кутового, заступника міського голови з житлово-комунальних питань, Віталія Плетіня, спеціаліста-архітектора Миколи Стеценка та депутатів міської ради Михайла Богача та Ігоря Мусюри.

Розуміючи всю відповідальність завдання, яке виконують наразі перевізники, з боку міської влади було запропоновано три шляхи, якими можна потрапити до Васильківського гранітного кар’єру, не заїжджаючи в місто.

За словами Миколи Стеценка, спеціаліста І категорії, архітектора, всі напрямки руху проходять поза містом, по об’їзному автошляху обласного значення Золотоноша-Умань.

—У  цій ситуації ми пропонуємо шляхи, з відрізками ґрунтової або всипаної жорствою дороги. Звичайно, більшість водіїв фур не хочуть прямувати таким маршрутом. Дорога, на якій є асфальт, – комфортніша! Але ж ми працюємо в інтересах людей, і їхній комфорт та безпека важливіші за всі масштабні проекти, які діють в області, — сказав Микола Павлович.

Сам же міський голова Сергій Кравченко сподівається, що київська перевізна компанія «Трансбудмеханізація» із розумінням поставиться до ситуації, яка склалась у місті і обере один із запропонованих учасниками наради маршрутів. Інакше ситуація може критично змінитись і понесе за собою розголос на рівні всієї держави.

—При нагоді звертаюсь й до місцевих підприємців, що мають великоваговий транспорт, із проханням: не руйнувати перевантаженими фурами дороги. Адже це перша візитівка нашого міста, яку ми власними зусиллями приводимо до ладу, — наголосив Сергій Кравченко.

Микола Сова

ШПОЛЯНСЬКА ІСТОРІЯ - ЦЕ
ІСТОРІЯ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНУ

У рік, коли вся держава святкує 10О-річчя Української революції, найчастіше прийнято згадувати воїнів - воно й зрозуміло, бо Волю тоді українці змушені були боронити зі зброєю у руках. Так само було і в Шполі та селах, що нині відносяться до нашого району. Проте були й ті, хто боровся за Україну письменницьким словом, піснею, медичною допомогою, молитвою...

Галина Журба (справжнє прізвище Домбровська) яка народилася на хуторі поблизу Соболівки, була відомою письменницею. Після поразки Визвольної боротьби разом з урядом УНР переїхала до Польщі й потрапила до табору інтернованих. Напередодні Другої світової війни отримала високі премії - Товариства Письменників і Журналістів Польщі та Українського католицького союзу. Пізніше перебралася до американської Філадельфії, де теж видала свої книги - у Нью-Йорку та в аргентинському Буенос-Айресі. Причому автобіографічну книгу «Далекий світ» шполянка присвятила власним життєвим пригодам, зокрема - і під час Української революції.

Уродженець Лебедина Яків Зозуля був медиком за освітою, під час боїв проти більшовиків формував санітарні колони і перев'язочні пункти. Був членом Центральної Ради, очолював «Хлібний департамент Міністерства харчових справ» УНР, на еміграції в Польщі й Чехословаччині знову займався медициною. А коли Карпатська Україна проголосила незалежність, входив до складу правничої комісії її Уряду, за що був кинутий угорськими окупантами до концтабору. Останні роки життя провів у США - працював викладачем, писав спогади про Визвольну боротьбу, які друкувалися в канадському Торонто - зокрема, став автором безцінної хроніки «Велика українська революція: Календар історичних подій за лютий 1917- березень 1918 рр».

Як видатна українська співачка залишиться в історії Леоніда Балиновська, яка у 1910-17 роках в Москві(!) була активною учасницею українського музично-драматичного товариства «Кобзар» і виконувала з московських сцен у революційному 1917 році українські народні пісні та твори Миколи Лисенка і Якова Степового. А наступного, 1918-го року вже організовувала музичне життя в Єлисаветграді (пізніше - Кіровоград, а нині місто Кропивницький)...

Никифір Григоріїв, більш відомий за літературним псевдонімом Григоріїв-Наш, народився в Буртах, письменницьку діяльність розпочав ще 1911 року, а під час Першої світової, перебуваючи в царській армії, тихцем писав книгу «Історія українського народу». У 1918-19 роках ця книга стала підручником для школярів по всій УНР, а її автор - міністром освіти в уряді Голубовича. У 1919 році очолив пресову службу Армії УНР. На еміграції проживав спочатку у Чехословаччині, а потім у США, де продовжував писати книги (одні з найцінніших - «Весна Української революції» та «Українська національна вдача»), 3 1949 і до смерті у 1953 році шполянин керував українським відділом «Голосу Америки».

Валентин Бережинський був сином священика з Лебедина. Випускник Київського університету Святого Володимира став блискучим офіцером спочатку імператорського війська - і воював проти німців у Першій світовій, а потім - старшиною Армії УНР і бився проти московсько- більшовицьких окупантів. Що цікаво, що радянські спец- служби тричі арештовували його і зрештою розстріляли вже тоді, коли він вже займався справою свого батька - став священником і служив Богу...

Прославили українські синьо-жовті прапори і чорний прапор Холодного Яру знамениті повстанські отамани родом з-під шполянського Товмача - Іван Черноусов (Чорний Ворон) та Іван Лютий-Лютенко (Гонта). Справжньою грозою для ворогів України став начальник контррозвідки 4-ї Київської дивізії УНР Никифір Дишлевий, а полковник Сергій Рощицький належав до штабу 7-їбригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР...

У мирному житті шполяни теж завжди були в числі перших. Величезна роль професора-геолога зі Шполи Олександра Бобрієвича у дослідженні алмазних родовищ Якутії та України, а його земляка-науковця Бориса Балковського - у відкритті нових видів рослин. Професор Коломійченко став знаменитим хірургом і першим в Україні виконав пластичну операцію по створенню штучного стравоходу, а його брат Олексій Коломійченко теж став професором медицини і видатним оторалингологом... Всі знають мультфільми з серії «Як козаки...», створені шполянином Давидом Черкаським, а до пам'ятника Горлісу-Горському, створеного шпо- лянським скульптором Віктором Крючковим у Холодному Яру, щороку зїзджаються тисячі патріотів з усієї України. У Києві ж один з найпопулярніших на всю державу музеїв українських старожитностей - започаткований Іваном Гончаром з Лип'янки - скульптором, графіком, маляром, етнографом-колекціонером...

Шполяни вміють пам'ятати минуле і роблять все для розбудови кращого майбутнього вільної України...

Микола Сова

 23 червня 2017 року в Товмачі, на батьківщині повстанських отаманів Холодного Яру Івана Лютого-Лютенка і Чорного Ворона відбулася велика і довгоочікувана  подія. В цьому населеному пункті  за участі представників влади району, села та громади, за кошти сільського бюджету, урочисто відкрито погруддя українському мислителю, поету, художнику і просвітителю, Великому Кобзареві – Тарасу Григоровичу Шевченку  Слід зауважити, що це вже восьмий по рахунку, за останні кілька років, пам’ятник нашому видатному земляку.

      На відкриття та освячення погруддя прибули голова Шполянської райдержадміністрації Володимир Потапенко, його заступник Ольга Шпиця, голова районної ради Олександр Кузуб та заступник голови райради Лідія Татарина.

     Звертаючись до присутніх очільник району Володимир Потапенко відзначив, що Шполянщина свято шанує пам'ять Генія  і Пророка української нації. Свідченням цього є те, що у восьми населених пунктах нашого району останнім часом з»явились погруддя Тараса Григоровича Шевченка. Відтепер і в селі Товмач жителі та гості населеного пункту матимуть за честь споглядати символ вольності і відваги, мудрості і віри. Сюди будуть приходити молодші і старші, хтось покладе квіти, а хтось пригадає борців за волю України. Дух Тараса Шевченка і його творчість завжди будуть підтримувати віру і надію в те, що український народ був і буде непереможним. Володимир Миколайович подякувам всім, хто доклав неабияких зусиль аби ця подія, урочисте відкриття пам’ятника, наступила.
      Урочистості заходу додали дівчата в українських костюмах, які цього дня читали вірші Тараса і таким чином стали  учасниками проголошення вільної думки та слова Шевченка.  
     Церемонію освячення пам’ятника Тараса Шевченка в Товмачі провели настоятелі храмів УПЦ отець Дмитро Горовенко та отець Ігор Лозіцький.
   По завершенню урочистостей в знак великої шани найвеличнішому поетові української нації учасники зібрання поклали квіти до погруддя Тараса Григоровича Шевченка

Микола Сова

   5 квітня, за сприяння народного депутата України Генадія Бобова, в ресторані „Імперія” відбувся святковий вогник для ветеранів війни і праці.

    Першим  цю поважну когорту земляків з Днем Перемоги привітав  радник народного депутата Юрій Плосконос, який зачитав вітальну адресу та вручив раді ветеранів району сучасний телевізор.
    Безліч теплих слів на адресу ветеранів звучало під час святкової зустрічі і від голови районної державної адміністрації Володимира Потапенка, голови районної ради Олександра Кузуба, голови районної ветеранської організації Володимира Пустовіта та міського голови Сергія Кравченка.

    А далі на ветеранів чекала концертна програма за участю  колективу районного будинку культури та святковий стіл.

   Слід зазначити, що подібні зустрічі в нашому місті стали традиційними. Тож, районна державна адміністрація щиро дякує народному депутату України Генадію Бобову за сприяння у проведенні подібних зустрічей, адже саме ветерани потребують сьогодні від нас уваги і підтримки.
    Не залишились без уваги напередодні свята Перемоги і учасники бойових дій  зі Шполи та Скотаревого. Генеральний директор СПОП „Відродження” Юрій Ляшенко вручив ветеранам продуктові набори. Про вирішення даного питання в решти населених пунктів району подбали голови сіл та керівники місцевих сільськогосподарських товариств.

Микола Сова

На виборах голови Шполянської об’єднаної територіальної громади, які відбулися 30 квітня, переміг діючий міський голова Шполи Сергій Кравченко. За його кандидатуру свої голоси віддали близько 80% виборців. 

Основними претендентами на посаду голови Шполянської ОТГ було два кандидати: діючий міський голова Шполи Сергій Кравченко (ВО “ЧЕРКАЩАНИ”) та діючий голова Шполянської райдержадміністрації Володимир Потапенко (БПП “Солідарність”).

Виборча кампанія для Сергія Кравченка була нелегкою, оскільки із самого її початку опоненти намагалися усунути його з виборів.

Розпочалося все з того, що в останній день реєстрації кандидатів міська територіальна виборча комісія прийняла до розгляду одразу шість заяв від осіб із прізвищем Кравченко. Серед них були двоє (від Радикальної партії та Опозиційного блоку), які взагалі виявилися жителями Кіровоградської області. Втім подання усіх «двійників» були відхилені через неналежне оформлення документів.

Наступним кроком опонентів стала спроба зняти Сергія Кравченка з виборчих перегонів, подавши на нього позов до суду. Так, кандидат в депутати  до Шполянської ОТГ Валентин Лук’яненко від партії БПП звернувся до суду із заявою про те, що Шполянська міська ТВК зареєструвала Сергія Кравченка із порушенням законодавства. Водночас, сама комісія перевірила та прийняла документи у Кравченка, відповідно ст. 40, 41, 42, 43, 46, 93 Закону України «Про місцеві вибори», про що була  постанова, завірена головою комісії.  Тож у результаті Черкаський окружний суд відмовив у задоволенні позову, і Сергій Кравченко продовжив боротьбу.

Таке рішення не влаштувало опонентів, тому вони вирішили оскаржувати його в апеляційному суді. Але і там засідання завершилось на користь Сергія Кравченка.

Не припинились провокації навіть у день голосування. На одній із виборчих дільниць група невстановлених осіб увірвалася на виборчу дільницю та, влаштувавши бійку, вкинула у скриньки заповнені бюлетені. Як зазначили у Комітеті виборців України, такі показові вкидання бюлетенів були спробою зірвати голосування на окремих дільницях.

Та попри всі спроби скомпрометувати лідера перегонів, шполяни зробили свій вибір –  Сергій Кравченко переміг на виборах голови Шполянської міської об’єднаної територіальної громади із шаленим відривом. За результатами голосування згідно з офіційними даними Шполянської міської виборчої комісії його підтримало 6250 виборців. Натомість за головного опонента Володимира Потапенка свої голоси віддали 2006 шполян. Усього участь у голосуванні взяло 8688 осіб.