Форум села Жупани Львівської області: новини

Василь Кубаш Юним на замітку:
— Думай своєю головою, але слухай мудрих.
— Помилки — це не провал, а досвід.
— Твої звички сьогодні — твоє життя завтра.
— Не шукай легких шляхів — шукай правильні.
— Поважай себе — і тебе поважатимуть інші.
— Слова мають вагу — говори обдумано.
— Час — твій найцінніший ресурс.
— Обирай друзів так само уважно, як і цілі.
— Не бійся починати з нуля.
— Дисципліна сильніша за мотивацію.
— Спочатку роби важливе — потім приємне.
— Справжня сила — у вмінні контролювати себе.
— Ти відповідаєш за свої рішення.
— Чесність — це не слабкість, а характер.
— Кожен день або будує тебе, або руйнує.
— Навчайся навіть тоді, коли не хочеться.
— Поважай батьків — вони пройшли більше, ніж ти думаєш.
— Не порівнюй себе з іншими — рости відносно себе вчорашнього.
— Будь наполегливим — результат приходить не одразу.
— Те, ким ти станеш, залежить від того, що ти робиш щодня.

Василь Кубаш 1. Альбумін це не просто “ще один білок” у твоєму аналізі.
Його рівень це прогноз на твої наступні 5–10 років життя. Якщо він падає нижче 35 г/л то ризик см*рті різко зростає, навіть у “зовні здорових” людей. Це не здогадки, а жорстка статистика з кардіології, онкології та геронтології. Більшість людей, які помирали раптово, мали знижений альбумін ще за 2–3 роки до цього.

2. Низький альбумін як тріщина в фундаменті.
Він падає, коли в організмі є хронічне запалення, перевантажена печінка, імунна система працює на межі. Навіть якщо інші аналізи “в нормі” це сигнал, що ресурси на нулі. Часто зниження відбувається у тих, хто постійно втомлюється, часто хворіє або втрачає вагу без причини.

3. Головні вороги альбуміну - це стрес, виснажена нервова система, бідний раціон харчування і токсини.
Можна їсти білок, але не засвоювати його. Можна тренуватись, але не відновлюватися. Альбумін не росте від БАДів, він підвищується лише тоді, коли знімається хронічне запалення, налагоджується обмін речовин і тіло повертається в режим адаптації.

4. Ти здаєш загальний аналіз крові, біохімію, феритин, але ігноруєш ключовий показник.
Про нього рідко кажуть фітнес-блогери, але в реанімації його перевіряють одним із перших. Рівень альбуміну часто важливіший, ніж холестерин, цукор або вітаміни.

5. Аналіз, який коштує кілька сотень гривень, може показати наскільки швидко ти рухаєшся до серйозних проблем.
Багато хто його не здає, бо думає, що “все добре”. Але часто ніхто просто не пояснює, чому він потрібен.

❗️Важливо: низький альбумін - це переважно маркер проблем (запалення, хвороби печінки чи нирок, недоїдання білка), а першопричиною яких є фоновий стрес та перевантажена нервова система.

Василь Кубаш Петро Порошенко
Лише упродовж однієї години цієї ночі країна-терорист випустила по Київщині близько 30 ракет. У Харкові загинуло 5 рятувальників ДСНС, які поспішили на допомогу людям. росія дочекалась поки працівники екстреної служби приїдуть на місце влучань та завдали повторного удару. Атаковано Дніпро. Сумщина. Усього росія спрямувала 70 ракет та 611 БПЛА.

Лавра у вогні. Символ християнства пробують спалити російські варвари. Влучання в житлові будинки. У кіностудію Довженка. У Мистецький арсенал. У поштові відділення. У бізнес-центри. У навчальні-заклади. Є поранені та загиблі.

Саме це росія називає «військовими цілями». Вона цілить у мирне життя українців. Вона цілить в культуру. Вона цілить у нашу віру. Країна-гній збудувала власну культуру на вбивствах, катуваннях та руйнуваннях. Вони насолоджуються горем інших людей.

Не потрібно роздивлятись бодай натяки на нього в очах путіна. Його треба змусити до миру. Тому час робити дуже точково саме те, що здатне зупинити ворога.

Саме тому Україні потрібні нові системи протиповітряної оборони, більше ракет до них, більше інвестицій у власне оборонне виробництво та більше далекобійних можливостей для стримування агресора.

І саме тому світ має нарешті зрозуміти: санкції не повинні бути символічними. Вони мають позбавити росію ресурсів для продовження війни.

Дякую кожному, хто сьогодні вночі тримав небо та рятував життя людей, — силам ППО, рятувальникам ДСНС, поліцейським та медикам.

Вічна пам’ять усім загиблим. Щирі Співчуття рідним…

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/18...

Василь Кубаш ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АЛЬТЕРНАТИВИ ДО ПРЕЗИДЕНТА ПОЛЬЩІ

ПАНЕ НАВРОЦЬКИЙ, НЕ ВАМ СУДИТИ УКРАЇНСЬКУ ІСТОРІЮ

Ми, українці, із подивом і обуренням спостерігаємо за черговою хвилею нападок Президента Польщі Кароля Навроцького на Президента України Володимира Зеленського та українську національну пам’ять.

Особливо цинічно це виглядає коли він явно демонструє бажання «показати» вигаданий образ «нацизму» приписаного Україні путіним сьогодні, коли Україна вже багато років власною кров’ю стримує агресію російської федерації, захищаючи не лише себе, а й усю Європу, включно з Польщею.

Президент Польщі дозволяє собі повчати українців, кого їм шанувати, кого вважати героями, а кого злочинцями. Він намагається виступати арбітром української історії, української пам’яті та української гідності.

Але постає просте питання: хто надав йому таке право?

Чи забув президент Польщі про століття поневолення українських земель? Про закріпачення українського селянства? Про насильницьку полонізацію? Про переслідування православної віри? Про пацифікації українських сіл у ХХ столітті? Про тисячі українців, які стали жертвами політики, спрямованої на придушення їхньої національної ідентичності?

Українська історія пам’ятає не лише Волинську трагедію, управно спотворену і використану комуністичним режимом для розпалювання ворожнечі. Вона пам’ятає й численні злочини, вчинені проти українців. Пам’ятає спалені села, розправи над мирним населенням, репресії, які описані в історичних джерелах, де стигла кров від почутих злочинів із закопуванням живцем, із вирізанням органів у живих жертв…Пам’ятає політику державного приниження українського народу на його власній землі.

Ми не вимагаємо від Польщі каяття за кожну історичну кривду. Ми не будуємо сучасну політику на історичній помсті. Саме тому свого часу Президенти Олександр Кваснєвський та Леонід Кучма знайшли в собі державну мудрість простягнути один одному руку заради майбутнього.

Але те, що сьогодні робить Президент Польщі, є прямою протилежністю політиці примирення.

Він свідомо відкриває історичні рани, які десятиліттями загоювалися. Він підміняє діалог звинуваченнями. Він підміняє партнерство моралізаторством. Він підміняє взаємну повагу спробами диктату.

Особливу тривогу викликає те, що така риторика дивним чином збігається з інтересами кремля, який десятиліттями намагається посварити українців і поляків. Саме російська пропаганда завжди прагнула зруйнувати українсько-польське партнерство. Саме росія найбільше зацікавлена в тому, щоб українці та поляки дивилися один на одного не як союзники, а як вороги.

Тому сьогодні виникає закономірне питання: кому насправді служить політика постійного розпалювання історичних конфліктів між двома народами?

Українці не потребують дозволу Варшави на власну історичну пам’ять.

Українці не потребують зовнішніх наглядачів за своєю національною гідністю.

Українці не будуть погоджувати з іноземними політиками перелік своїх героїв.

Ми нагадуємо Президенту Польщі: незалежна Україна не є ані колонією, ані провінцією, ані територією чужого історичного впливу.

Ми були, є і будемо суверенною європейською нацією, яка сама визначає своє минуле, своє сьогодення і своє майбутнє.

Ми заявляємо рішучий протест проти спроб дискредитації Президента України, втручання у питання української історичної пам’яті та нав’язування українському народу чужих політичних оцінок.

Закликаємо Президента Польщі припинити створювати політичну бурю там, де потрібна державна мудрість.

Історія вже неодноразово доводила: ті, хто намагається заробляти політичний капітал на ворожнечі між народами, зрештою програють. А народи залишаються сусідами.

Україна не дозволить нікому принижувати свою пам’ять, своїх героїв і свою державну гідність.

ГО «Всеукраїнський форум Українська Альтернатива»

Павло Мовчан

Георгій Філіпчук

Євген Шевченко

Микола Голомша

STATEMENT OF THE UKRAINIAN ALTERNATIVE

MR. NAWROCKI, IT IS NOT FOR YOU TO JUDGE UKRAINIAN HISTORY

We, Ukrainians, observe with astonishment and indignation yet another wave of attacks by the President of Poland, Karol Nawrocki, against the President of Ukraine, Volodymyr Zelenskyy, and against the Ukrainian national memory.

This is particularly cynical when President Nawrocki appears eager to reinforce the fabricated image of “Nazism” that Putin has falsely attributed to Ukraine, at a time when Ukraine has for years been shedding its blood to repel Russian aggression, defending not only itself but all of Europe, including Poland.

The President of Poland permits himself to lecture Ukrainians on whom they should honor, whom they should regard as heroes, and whom they should condemn as criminals. He seeks to act as an arbiter of Ukrainian history, Ukrainian memory, and Ukrainian dignity.

Yet a simple question arises: who granted him such a right?

Has the President of Poland forgotten the centuries of domination over Ukrainian lands? The enserfment of Ukrainian peasants? Forced Polonization? Persecution of the Orthodox faith? The pacification campaigns carried out against Ukrainian villages in the twentieth century? The thousands of Ukrainians who became victims of policies aimed at suppressing their national identity?

Ukrainian history remembers far more than the Volhynia tragedy, a subject that was skillfully distorted and exploited by the communist regime to fuel hostility. It also remembers numerous crimes committed against Ukrainians. It remembers burned villages, massacres of civilians, and acts of repression described in historical sources, accounts so horrific that the blood runs cold: people buried alive, victims mutilated while still living, and countless other atrocities. It remembers policies designed to humiliate the Ukrainian nation on its own land.

We do not demand that Poland repent for every historical injustice. We do not build contemporary politics upon historical revenge. That is precisely why Presidents Aleksander Kwaśniewski and Leonid Kuchma once found the statesmanship and wisdom to extend a hand to one another for the sake of the future.

What the President of Poland is doing today, however, stands in direct opposition to the policy of reconciliation.

He is deliberately reopening historical wounds that took decades to heal. He replaces dialogue with accusations. He replaces partnership with moralizing. He replaces mutual respect with attempts at political dictate.

Of particular concern is the fact that such rhetoric coincides remarkably with the interests of the Kremlin, which for decades has sought to drive a wedge between Ukrainians and Poles. Russian propaganda has always sought to destroy Ukrainian-Polish partnership. Russia has the greatest interest in seeing Ukrainians and Poles view one another not as allies, but as enemies.

Therefore, a legitimate question arises today: whom does this policy of constantly inflaming historical conflicts between our two nations truly serve?

Ukrainians do not require permission from Warsaw to preserve their historical memory.

Ukrainians do not need foreign overseers to define their national dignity.

Ukrainians will not consult foreign politicians when determining who their national heroes are.

We remind the President of Poland that independent Ukraine is neither a colony, nor a province, nor a territory subject to anyone else’s historical influence.

We have been, we are, and we will remain a sovereign European nation that determines its own past, its own present, and its own future.

We firmly protest attempts to discredit the President of Ukraine, interfere in matters of Ukrainian historical memory, and impose foreign political judgments upon the Ukrainian people.

We call upon the President of Poland to stop creating political storms where statesmanship and wisdom are required.

History has repeatedly demonstrated that those who seek political gain through hostility between nations ultimately lose. The nations themselves remain neighbors.

Ukraine will not allow anyone to humiliate its memory, its heroes, or its national dignity.

NGO “All-Ukrainian Forum Ukrainian Alternative”

Pavlo Movchan

Heorhii Filipchuk

Yevhen Shevchenko

Mykola Holomsha

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/r/1Q...

Василь Кубаш Середній вік мільйонера - десь близько 49 років(+-), а не 21.
На створення хорошої фізичної форми в середньому йде до 3-4 років, а не півроку або 2-3 тижні.
Свою квартиру чи будинок купують в середньому в 35, а не в 25, хоча..

Свою людину більшість зустрічає вже після 28, а не в 18-ть.
Себе знаходять зазвичай вже після 33, ближче до 40, а не в 20.
А успішний бізнес будується від 5 років, а не за 5-6 місяців.

Ти нікуди не спізнюєшся. Просто всьому свій час

Василь Кубаш Є один дуже простий спосіб зрозуміти, яка людина насправді. Не слухати, що вона говорить про себе. Не дивитися на її дописи, дипломи чи красиві фотографії. І навіть не звертати уваги на те, як вона поводиться з тими, хто їй потрібен.

Подивіться, як вона ставиться до людей, від яких нічого не залежить.

До офіціанта, який приніс замовлення. До двірника, якого більшість навіть не помічає. До продавчині наприкінці важкого робочого дня. До літньої людини, яка повільно шукає дрібні гроші біля каси.

Саме в такі моменти люди показують себе справжніми.

Бо ввічливість там, де є вигода, — це не завжди про виховання. Іноді це просто розрахунок. Набагато більше про людину говорить її здатність залишатися людяною тоді, коли їй за це нічого не буде. Ні похвали, ні користі, ні бонусів.

Мені завжди здавалося дивним, коли хтось може бути неймовірно люб’язним із керівником і водночас грубим із людиною, яка прибирає офіс. Наче повага видається лише тим, хто має статус, владу чи вплив.

Але справжня повага працює інакше. Вона не залежить від посади, зарплати чи соціального становища. Вона починається з розуміння того, що кожна людина заслуговує на гідне ставлення просто тому, що вона людина.

І знаєте, що я помітила? З роками все рідше захоплюють ті, хто багато говорить про свої цінності. Набагато більше вражають ті, хто непомітно живе за ними щодня.

Тому якщо хочете побачити справжнє обличчя людини, дивіться не в той бік, куди дивляться всі. Дивіться на те, як вона поводиться з тими, хто не може дати їй нічого, крім звичайного людського контакту.

Дуже часто саме там ховається відповідь на запитання, ким вона є насправді.

Василь Кубаш Джерело: ВІКНА – Новини Калуша та Прикарпаття

Форум Жупанів

Теми для публікацій та розмов