Запитання:
- e
Відповідь:
- e

e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

e

Микола Княжицький
Стосовно відкритого листа Зеленського Путіну вкотре нагадаю ключову річ: будь-який обмін відкритими листами або публічними заявами не є дипломатією. Це медійна кампанія, яка спрямована на будь-кого, але точно не на того, хто записаний у листі як адресат.

Вже зараз очевидно, що на Путіна лист враження не справить. Найімовірніше, він сприйматиме лист як набір фейків про Росію та російську армію, адже в путінській картині світу нічого з написаного Зеленським не підтверджується. Лише впродовж останнього тижня Путін декілька разів повторив, що російська армія просувається на всіх фронтах, економіка в чудовій формі, а рейтинги височезні як ніколи.

Відірваність Путіна від реальності не зміниться після прочитання ним листа Зеленського.

Путін не соромиться цієї війни, а пишається нею. Ця війна почалась як війна за авторитет Путіна «на районі», який він вважав своїм. Тому він веде її в стилістиці кримінальних розбірок з іншими авторитетами. Для такої війни не важливо, скільки грошей з общака витрачається або скільки твоїх бойовиків вбито. Авторитет главаря банди коштує більше за будь-які гроші або життя рядових бандитів. Тому, звісно, він не може прогнутись під лист якихось «наркоманів і нацистів, які засіли в Києві». Адже банда тоді просто не зрозуміє, за що вони вбивалися всі ці роки.

Відтак лист Зеленського не зупинить війну і не змінить ставлення Путіна до її продовження. Можливо, це намагання вплинути на російські еліти, які перебувають поруч із Путіним. Західні медіа ледь не щодня пишуть матеріали про те, як люди з оточення Путіна втомилися від війни та тупика, в який вона загнала Росію. Але це не переростає в політичні протести і не несе загрози заколоту проти Путіна. Тому що мафія не веде війн проти глави власного клану.

Можна припустити, що лист Зеленського є елементом якоїсь гри американців. Адже президент Трамп буквально за декілька хвилин після публікації заявив про підтримку пропозиції Зеленського зустрітися з Путіним. Раніше Марко Рубіо знову нагадав, що війна зайшла в тупик і все одно закінчиться за столом переговорів — рано чи пізно. І якщо Зеленському Путін міг не відповідати, то американцям доведеться відповісти. Звісно, ніхто не очікує, що це зупинить війну, але, схоже, розрахунок нашої сторони полягає в тому, що в сукупності з іншими факторами колись це все-таки станеться.

Для нас набагато важливіше те, що цього тижня Марко Рубіо зробив декілька досить проукраїнських заяв: поставки зброї йдуть, гроші виділяються, нові санкції розробляються, і взагалі США не нейтральні, а на стороні України. І це набагато сильніший аргумент для завершення війни, ніж будь-які листи.

Стосовно відкритого листа Зеленського Путіну вкотре нагадаю ключову річ: будь-який обмін відкритими листами або публічними заявами не є дипломатією. Це медійна кампанія, яка спрямована на будь-кого, але точно не на того, хто записаний у листі як адресат.

Вже зараз очевидно, що на Путіна лист враження не справить. Найімовірніше, він сприйматиме лист як набір фейків про Росію та російську армію, адже в путінській картині світу нічого з написаного Зеленським не підтверджується. Лише впродовж останнього тижня Путін декілька разів повторив, що російська армія просувається на всіх фронтах, економіка в чудовій формі, а рейтинги височезні як ніколи.

Відірваність Путіна від реальності не зміниться після прочитання ним листа Зеленського.

Путін не соромиться цієї війни, а пишається нею. Ця війна почалась як війна за авторитет Путіна «на районі», який він вважав своїм. Тому він веде її в стилістиці кримінальних розбірок з іншими авторитетами. Для такої війни не важливо, скільки грошей з общака витрачається або скільки твоїх бойовиків вбито. Авторитет главаря банди коштує більше за будь-які гроші або життя рядових бандитів. Тому, звісно, він не може прогнутись під лист якихось «наркоманів і нацистів, які засіли в Києві». Адже банда тоді просто не зрозуміє, за що вони вбивалися всі ці роки.

Відтак лист Зеленського не зупинить війну і не змінить ставлення Путіна до її продовження. Можливо, це намагання вплинути на російські еліти, які перебувають поруч із Путіним. Західні медіа ледь не щодня пишуть матеріали про те, як люди з оточення Путіна втомилися від війни та тупика, в який вона загнала Росію. Але це не переростає в політичні протести і не несе загрози заколоту проти Путіна. Тому що мафія не веде війн проти глави власного клану.

Можна припустити, що лист Зеленського є елементом якоїсь гри американців. Адже президент Трамп буквально за декілька хвилин після публікації заявив про підтримку пропозиції Зеленського зустрітися з Путіним. Раніше Марко Рубіо знову нагадав, що війна зайшла в тупик і все одно закінчиться за столом переговорів — рано чи пізно. І якщо Зеленському Путін міг не відповідати, то американцям доведеться відповісти. Звісно, ніхто не очікує, що це зупинить війну, але, схоже, розрахунок нашої сторони полягає в тому, що в сукупності з іншими факторами колись це все-таки станеться.

Для нас набагато важливіше те, що цього тижня Марко Рубіо зробив декілька досить проукраїнських заяв: поставки зброї йдуть, гроші виділяються, нові санкції розробляються, і взагалі США не нейтральні, а на стороні України. І це набагато сильніший аргумент для завершення війни, ніж будь-які листи. Микола Княжицький

Польща хоче не лише забрати у Зеленського орден Білого Орла.
А ще польських містах почали знімати українські прапори.
Ого, аж колишній посол Польщі повертає українську нагороду.
А з оточення нового польського президента вже звучить:
“Зеленський повинен вибачитись”
І знаєте…
Я довго думав над усім цим.
Приводив собі якісь факти, аргументи
І от почув цікаву думку від пана Магери, яка видалась мені дійсно цікавою
Може, не треба чекати, поки в нас щось заберуть?
Може, інколи треба самому покласти на стіл те, чим тебе почали тикати в лице?
Особливо якщо цей орден свого часу носив Мусоліні.
Так, той самий Мусоліні
Фашист
Диктатор
І головне, що в Польщі ніхто навіть і не збирався забирати в Мусоліні той орден
І от тут виникає логічне питання
І дійсно, а як країна, яка п'ятий рік стримує російський фашизм та нацизм може спокійно носити нагороду в одному списку з Мусоліні?
Може, варто було б повернути цей орден самим.
Спокійно, без криків та істерик
Від імені народу України!
Красиво обгорнувши словами:
“Ми вдячні польському народу за підтримку України.
Ми цього ніколи не забудемо.
Але ми не можемо носити нагороду, яку колись вручали фашистському диктатору Мусоліні”.
І знаєте, що було б найцікавіше, на мою думку?
Якби це зробив не лише Зеленський.
А й Ющенко.
Бо він теж має цей орден
І тоді це був би вже не жест однієї людини.
Не образа від Зеленського
Не якась там емоція
Тоді це була б позиція держави.
Адже Зеленському цей орден вручали не просто як людині чи президенту
Його вручали Україні
Українському народу
Нашому спротиву російській агресії
І якщо сьогодні частина польських політиків вирішила перетворити цю нагороду на інструмент приниження —
то, може, варто і дійсно повернути її першими.
Щоб у Варшаві нарешті зрозуміли, що з Україною не можна говорити мовою ультиматумів.
І ще одне.
Я прекрасно пам’ятаю, як поляки допомагали українцям, та і зараз допомагають
Як приймають у себе біженців, відкривають двері допомоги тим хто втік від війни
І за це полякам — людська подяка.
Але є й інша Польща.
Та, яка сьогодні вирішила будувати свою політику на старих образах
На виборчих гаслах
На темі УПА
На вимогах “вибачень”
На знятті українських прапорів з ратуш своїх міст
І от саме з цією Польщею Україна повинна говорити твердо.
Бо дружба — це не коли тобі кожен день нагадують, що ти комусь щось “винен”
Не коли тебе намагаються виховувати, а в самих — “лице в пушку”
І не коли під час війни починають міряти твою гідність своїми історичними претензіями.
Ми занадто дорого платимо за своє існування, щоб дозволяти комусь розмовляти з нами зверхньо...

Польща хоче не лише забрати у Зеленського орден Білого Орла.
А ще польських містах почали знімати українські прапори.
Ого, аж колишній посол Польщі повертає українську нагороду.
А з оточення нового польського президента вже звучить:
“Зеленський повинен вибачитись”
І знаєте…
Я довго думав над усім цим.
Приводив собі якісь факти, аргументи
І от почув цікаву думку від пана Магери, яка видалась мені дійсно цікавою
Може, не треба чекати, поки в нас щось заберуть?
Може, інколи треба самому покласти на стіл те, чим тебе почали тикати в лице?
Особливо якщо цей орден свого часу носив Мусоліні.
Так, той самий Мусоліні
Фашист
Диктатор
І головне, що в Польщі ніхто навіть і не збирався забирати в Мусоліні той орден
І от тут виникає логічне питання
І дійсно, а як країна, яка п'ятий рік стримує російський фашизм та нацизм може спокійно носити нагороду в одному списку з Мусоліні?
Може, варто було б повернути цей орден самим.
Спокійно, без криків та істерик
Від імені народу України!
Красиво обгорнувши словами:
“Ми вдячні польському народу за підтримку України.
Ми цього ніколи не забудемо.
Але ми не можемо носити нагороду, яку колись вручали фашистському диктатору Мусоліні”.
І знаєте, що було б найцікавіше, на мою думку?
Якби це зробив не лише Зеленський.
А й Ющенко.
Бо він теж має цей орден
І тоді це був би вже не жест однієї людини.
Не образа від Зеленського
Не якась там емоція
Тоді це була б позиція держави.
Адже Зеленському цей орден вручали не просто як людині чи президенту
Його вручали Україні
Українському народу
Нашому спротиву російській агресії
І якщо сьогодні частина польських політиків вирішила перетворити цю нагороду на інструмент приниження —
то, може, варто і дійсно повернути її першими.
Щоб у Варшаві нарешті зрозуміли, що з Україною не можна говорити мовою ультиматумів.
І ще одне.
Я прекрасно пам’ятаю, як поляки допомагали українцям, та і зараз допомагають
Як приймають у себе біженців, відкривають двері допомоги тим хто втік від війни
І за це полякам — людська подяка.
Але є й інша Польща.
Та, яка сьогодні вирішила будувати свою політику на старих образах
На виборчих гаслах
На темі УПА
На вимогах “вибачень”
На знятті українських прапорів з ратуш своїх міст
І от саме з цією Польщею Україна повинна говорити твердо.
Бо дружба — це не коли тобі кожен день нагадують, що ти комусь щось “винен”
Не коли тебе намагаються виховувати, а в самих — “лице в пушку”
І не коли під час війни починають міряти твою гідність своїми історичними претензіями.
Ми занадто дорого платимо за своє існування, щоб дозволяти комусь розмовляти з нами зверхньо...

Пам'ятник Булгакову демонтувала не Україна, а російські ракети по Києву.

Сам же видатний російський письменник, що волею долі проживав тут, в найстрашніші роки фізичного знищення своїх українських колег та Голодомору, чомусь не підіймав голос на захист ідей гуманізму та людяності - а навпаки присягнув людожерському сталінському режиму (мабуть мучався, так, але служив Швондерам).

Тому дивно чути обурливі претензії окремих українських лідерів думок щодо демонтажу його пам'ятника - в Україні Булгаков, не заслуговує світла київських вулиць, залиште йому спокій книжкових полиць.

Та і преклоніння перед добрим дияволом вже давно себе вичерпало на цих землях, а просто використовується як зайвий гачок імперії в нашому тілі;
і якщо дійсно вважаєте боягузтво найбіільшим гріхом - майте сміливість визнати це.

Valeriy Prozapas

Пам'ятник Булгакову демонтувала не Україна, а російські ракети по Києву.

Сам же видатний російський письменник, що волею долі проживав тут, в найстрашніші роки фізичного знищення своїх українських колег та Голодомору, чомусь не підіймав голос на захист ідей гуманізму та людяності - а навпаки присягнув людожерському сталінському режиму (мабуть мучався, так, але служив Швондерам).

Тому дивно чути обурливі претензії окремих українських лідерів думок щодо демонтажу його пам'ятника - в Україні Булгаков, не заслуговує світла київських вулиць, залиште йому спокій книжкових полиць.

Та і преклоніння перед добрим дияволом вже давно себе вичерпало на цих землях, а просто використовується як зайвий гачок імперії в нашому тілі;
і якщо дійсно вважаєте боягузтво найбіільшим гріхом - майте сміливість визнати це.

Valeriy Prozapas

Запитання:
- Ви хотіли б тут жити?
Відповідь:
- Так

Запитання:
- Ви хотіли б тут жити?
Відповідь:
- Так

Запитання:
- Ви хотіли б тут жити?
Відповідь:
- Так

Запитання:
- Ви хотіли б тут жити?
Відповідь:
- Так

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

e

e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

Запитання:
- Чи будуються житлові, промислові будівлі, ким і де саме?
Відповідь:
- e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

e

e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

e

Запитання:
- Телефон сто
Відповідь:
- e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

e

Запитання:
- Які контакти органів місцевого самоврядування?
Відповідь:
- e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

e

e

e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

e

e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

e

e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

e

Запитання:
- Is there a central water supply system in buildings?
Відповідь:
- e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e

e

e

Запитання:
- e
Відповідь:
- e