Нічна атака на Павлоград: є загиблий, четверо поранених, зруйновані будинки - https://pv-district.online/2025/12/...

Запитання:
- Який стан доріг в порівнянні з іншими населеними пунктами є?
Відповідь:
- Поганий

2025-й рік стане роком з найменшими обсягами західної військової допомоги Україні від початку проти неї російської війни у 2022 році. У другій половині 2025 року обсяги військової допомоги Європи Україні зменшилися настільки, що вона не зможе повністю компенсувати відсутність допомоги з боку США цьогоріч, підрахували дослідники проєкту Ukraine Support Tracker.

Як зазначають дослідники, у вересні та жовтні цього року Європа виділила Україні лише близько 4,2 мільярда євро військової допомоги, чого недостатньо, щоб компенсувати втрату допомоги від США.

"Водночас збільшився розрив всередині самої Європи. Так, Німеччина, Франція та Великобританія значно збільшили обсяги допомоги Києву, однак у відносному вираженні вони залишилися нижчими за рівень допомоги від скандинавських країн. Італія та Іспанія надали лише незначну допомогу", - ідеться у повідомленні Ukraine Support Tracker, що базується на останньому оновленні проєкту, який охоплює надану допомогу до жовтня 2025 року включно.

Ukraine Support Tracker реалізується дослідниками Інституту світової економіки у Кілі.

https://p.dw.com/p/551cE?maca=ukr-F...

2025-й рік стане роком з найменшими обсягами західної військової допомоги Україні від початку проти неї російської війни у 2022 році. У другій половині 2025 року обсяги військової допомоги Європи Україні зменшилися настільки, що вона не зможе повністю компенсувати відсутність допомоги з боку США цьогоріч, підрахували дослідники проєкту Ukraine Support Tracker.

Як зазначають дослідники, у вересні та жовтні цього року Європа виділила Україні лише близько 4,2 мільярда євро військової допомоги, чого недостатньо, щоб компенсувати втрату допомоги від США.

"Водночас збільшився розрив всередині самої Європи. Так, Німеччина, Франція та Великобританія значно збільшили обсяги допомоги Києву, однак у відносному вираженні вони залишилися нижчими за рівень допомоги від скандинавських країн. Італія та Іспанія надали лише незначну допомогу", - ідеться у повідомленні Ukraine Support Tracker, що базується на останньому оновленні проєкту, який охоплює надану допомогу до жовтня 2025 року включно.

Ukraine Support Tracker реалізується дослідниками Інституту світової економіки у Кілі.

https://p.dw.com/p/551cE?maca=ukr-F...

Микола Княжицький

Як виглядатимуть гіпотетичні вибори під час війни, можна побачити вже з учорашньої фрази Путіна, мовляв, люди зустрічають російських солдатів словами: "Ми чекали на вас". Видається, він досі в це вірить, і саме на цьому ґрунтується його оптимізм щодо виборів в Україні, на яких Кремль наполягає.

Але в чому небезпека проведення виборів під час війни? І які ризики несуть заяви керівництва держави про готовність їх організувати «за 60–90 днів»?

1.Варто нагадати, що зміна влади в Україні — одна з перших вимог Путіна у його довгому списку. На початку вторгнення 2022 року вони розраховували змінити владу силовим шляхом. Тоді це не вдалося, але Кремль і сьогодні не втрачає оптимізму поставити свою маріонетку в Києві.

Вигадані історії про зустрічі російських солдатів із квітами лише укріплюють їхню віру в перспективи перемоги проросійських кандидатів на виборах. Саме тому кожен проєкт «мирних меморандумів» містить пункт про проведення виборів.

2. Уже зараз очевидно, що Кремль не буде підписувати жодних документів із Зеленським. Путін сприймає мирну угоду як інструмент фіксації власної перемоги, тому підписувати її має інший президент України.

Відповідно, вибори Кремль розглядає як альтернативний спосіб зміни влади. А це означає, що в разі старту виборчої кампанії Росія впливатиме на неї максимально агресивно.

3. Нескладно уявити, як у кремлівських фантазіях виглядатимуть вибори під час війни. Проведення виборів супроводжуватиметься цілим пакетом російських вимог: повний доступ для проросійських партій, повернення російських медіа та пропаганди, реєстрація кандидатами всіх зрадників та сепаратистів — від Медведчука до Азарова.

І все це буде подано американцям як «вільні вибори» та «свобода слова». Для частини американського істеблішменту така аргументація дійсно може здатися переконливою, і вона буде транслюватися до нас.

Як наслідок, Україні висунуть умови «передвиборчого перемир’я». Ззовні вони виглядатимуть цілком демократичними для тих, хто не розуміє українського контексту: «В ЄС і США немає заборонених партій, російські ЗМІ не закривають, пропаганда — це частина виборчого процесу. Ми хочемо того самого й в Україні».

Якщо це не вдасться швидко зупинити, то після кількох місяців переговорів про виборче перемир’я з’явиться якийсь «компроміс». Передбачити його зміст складно, але участь у виборах кандидатів із кремлівською підтримкою залишиться в будь-якому варіанті.

Під час кампанії проросійські кандидати говоритимуть: «Бачите, зараз не бомблять, ракети не літають, на фронті не вбивають. Якщо хочете, щоб так було й далі — голосуйте за умовного Медведчука». А якщо ні — знову будуть ракети, обстріли і фронт. І російська армія тим часом стоятиме вздовж лінії розмежування, нагадуючи, як і за кого «треба голосувати».

Паралельно розкручуватимуться кампанії зі згортання української ідентичності. Гасла «Мова, Віра, Армія» повернуться — але вже в іншому сенсі: «Голосуйте правильно — і знов зможете слухати нормальну російську музику, діти не будуть "кривлятись українською", ТЦК розпустять, а російська церква повернеться в кожне село».

4. Очевидно, Україні критично потрібні вибори. Як опозиційний політик, я не маю жодних сентиментів щодо чинної влади. Але проведення виборів під час війни містить очевидні загрози, здатні привести до катастрофічних наслідків. Саме тому Конституція та закони прямо забороняють вибори під час воєнного стану.

Не повинно бути сумнівів: знищення незалежної України — одна з ключових цілей Путіна. Яким шляхом це буде реалізовано — воєнним, дипломатичним чи через вибори — для Кремля лише деталі. Завдання влади та суспільства — не допустити цього. Вибори в Україні можуть відбуватися лише на українських умовах.

Микола Княжицький

Як виглядатимуть гіпотетичні вибори під час війни, можна побачити вже з учорашньої фрази Путіна, мовляв, люди зустрічають російських солдатів словами: "Ми чекали на вас". Видається, він досі в це вірить, і саме на цьому ґрунтується його оптимізм щодо виборів в Україні, на яких Кремль наполягає.

Але в чому небезпека проведення виборів під час війни? І які ризики несуть заяви керівництва держави про готовність їх організувати «за 60–90 днів»?

1.Варто нагадати, що зміна влади в Україні — одна з перших вимог Путіна у його довгому списку. На початку вторгнення 2022 року вони розраховували змінити владу силовим шляхом. Тоді це не вдалося, але Кремль і сьогодні не втрачає оптимізму поставити свою маріонетку в Києві.

Вигадані історії про зустрічі російських солдатів із квітами лише укріплюють їхню віру в перспективи перемоги проросійських кандидатів на виборах. Саме тому кожен проєкт «мирних меморандумів» містить пункт про проведення виборів.

2. Уже зараз очевидно, що Кремль не буде підписувати жодних документів із Зеленським. Путін сприймає мирну угоду як інструмент фіксації власної перемоги, тому підписувати її має інший президент України.

Відповідно, вибори Кремль розглядає як альтернативний спосіб зміни влади. А це означає, що в разі старту виборчої кампанії Росія впливатиме на неї максимально агресивно.

3. Нескладно уявити, як у кремлівських фантазіях виглядатимуть вибори під час війни. Проведення виборів супроводжуватиметься цілим пакетом російських вимог: повний доступ для проросійських партій, повернення російських медіа та пропаганди, реєстрація кандидатами всіх зрадників та сепаратистів — від Медведчука до Азарова.

І все це буде подано американцям як «вільні вибори» та «свобода слова». Для частини американського істеблішменту така аргументація дійсно може здатися переконливою, і вона буде транслюватися до нас.

Як наслідок, Україні висунуть умови «передвиборчого перемир’я». Ззовні вони виглядатимуть цілком демократичними для тих, хто не розуміє українського контексту: «В ЄС і США немає заборонених партій, російські ЗМІ не закривають, пропаганда — це частина виборчого процесу. Ми хочемо того самого й в Україні».

Якщо це не вдасться швидко зупинити, то після кількох місяців переговорів про виборче перемир’я з’явиться якийсь «компроміс». Передбачити його зміст складно, але участь у виборах кандидатів із кремлівською підтримкою залишиться в будь-якому варіанті.

Під час кампанії проросійські кандидати говоритимуть: «Бачите, зараз не бомблять, ракети не літають, на фронті не вбивають. Якщо хочете, щоб так було й далі — голосуйте за умовного Медведчука». А якщо ні — знову будуть ракети, обстріли і фронт. І російська армія тим часом стоятиме вздовж лінії розмежування, нагадуючи, як і за кого «треба голосувати».

Паралельно розкручуватимуться кампанії зі згортання української ідентичності. Гасла «Мова, Віра, Армія» повернуться — але вже в іншому сенсі: «Голосуйте правильно — і знов зможете слухати нормальну російську музику, діти не будуть "кривлятись українською", ТЦК розпустять, а російська церква повернеться в кожне село».

4. Очевидно, Україні критично потрібні вибори. Як опозиційний політик, я не маю жодних сентиментів щодо чинної влади. Але проведення виборів під час війни містить очевидні загрози, здатні привести до катастрофічних наслідків. Саме тому Конституція та закони прямо забороняють вибори під час воєнного стану.

Не повинно бути сумнівів: знищення незалежної України — одна з ключових цілей Путіна. Яким шляхом це буде реалізовано — воєнним, дипломатичним чи через вибори — для Кремля лише деталі. Завдання влади та суспільства — не допустити цього. Вибори в Україні можуть відбуватися лише на українських умовах.

Запитання:
- Довольны ли Вы местной властью?
Відповідь:
- Нет

Запитання:
- Довольны ли Вы местной властью?
Відповідь:
- Нет

Запитання:
- Довольны ли Вы местной властью?
Відповідь:
- Нет

Запитання:
- Довольны ли Вы местной властью?
Відповідь:
- Нет

Запитання:
- Преимущественно какие плодовые деревья плодоносят?
Відповідь:
- Яблони, груши, черешня, абрикос, персик, кусты винограда, шиповника, кизила, агруса, терена,

Запитання:
- Преимущественно какие плодовые деревья плодоносят?
Відповідь:
- Яблони, груши, черешня, абрикос, персик, кусты винограда, шиповника, кизила, агруса, терена, …..

Запитання:
- Преимущественно какие плодовые деревья плодоносят?
Відповідь:
- Яблони, груши, черешня, абрикос, персик, кусты винограда, шиповника, кизила, агруса, терена, …..

Запитання:
- Преимущественно какие плодовые деревья плодоносят?
Відповідь:
- Яблони, груши, черешня, абрикос, персик, кусты винограда, шиповника, кизила, агруса, терена, …..

Запитання:
- Преимущественно какие плодовые деревья плодоносят?
Відповідь:
- Яблони, груши, черешня, абрикос, персик, кусты винограда, шиповника, кизила, агруса, терена, …..

Запитання:
- Преимущественно какие плодовые деревья плодоносят?
Відповідь:
- Яблони, груши, черешня, абрикос, персик, кусты винограда, шиповника, кизила, агруса, терена, …..

Запитання:
- Вы хотели бы здесь жить?
Відповідь:
- Да

Запитання:
- Чего не хватает?
Відповідь:
- Инфраструктуры

Запитання:
- Где можно заработать?
Відповідь:
- По найму

Запитання:
- Где лучшие водоемы для купания?
Відповідь:
- На речке

Запитання:
- Какие наиболее известные или уникальные архитектурные достопримечательности?
Відповідь:
- Уже нет

Запитання:
- Насколько большой подпольный (теневой) бизнес, как с ним борются?
Відповідь:
- Алгоритм действий

Запитання:
- Где находится ближайшие СТО, шиномонтаж?
Відповідь:
- В Окнах

Запитання:
- С каких пор стали проживать люди?
Відповідь:
- Где-то с середины 19го ст

Запитання:
- Много ли осталось советских и русских названий улиц и памятников?
Відповідь:
- Их небыло

Запитання:
- Где можно порыбачить?
Відповідь:
- На речке

Запитання:
- Какое впечатление у Вас сложилось от посещения медицинских учреждений?
Відповідь:
- Их нет

Запитання:
- Много ли освещенных улиц в темное время суток?
Відповідь:
- Нет

Запитання:
- Куда бы Вы выделили средства из местного бюджета?
Відповідь:
- Это алгоритм действий

Запитання:
- Кто из местных может починить бытовую технику?
Відповідь:
- Нет

Запитання:
- Где находятся лучшие детские площадки?
Відповідь:
- Нет

Запитання:
- Куда обращаются жильцы, чтобы получить и отправить свои посылки?
Відповідь:
- В районный центр

Запитання:
- Когда празднуется день населенного пункта?
Відповідь:
- 12 сентября

Запитання:
- Существует центральная система водоснабжения в дома?
Відповідь:
- Да

Запитання:
- Какие преимущественно деревья растут, есть парк, лес?
Відповідь:
- Плодородные

Запитання:
- К каким населенным пунктам (странам) часто ездят на заработки?
Відповідь:
- Одесса и область

Запитання:
- Кто из народных или местных депутатов может помочь в решении социально-экономических проблем?
Відповідь:
- Никому такие сёла уже не нужны, кроме земельных площадей

Запитання:
- Какие товары, продукты, работы, услуги являются наиболее доступными?
Відповідь:
- Никаких

Запитання:
- Как Вы оцениваете работу правоохранительных органов (суд/милиция/прокуратура )?
Відповідь:
- Смотря в чью сторону

Запитання:
- Где лучшее место для фотосессии?
Відповідь:
- Речка

Запитання:
- Что построилось за последний год?
Відповідь:
- Всё развалилось вместе с союзом

Запитання:
- Где проводит время молодежь?
Відповідь:
- Ее почти нет

Запитання:
- Каким СМИ Вы доверяете?
Відповідь:
- Никаким

Запитання:
- Какие народные ремесла развиты?
Відповідь:
- Полеводческая, животноводство было когда-то

Запитання:
- Строятся жилые, промышленные здания, кем и где именно?
Відповідь:
- Нет

Запитання:
- Чем жители отапливают свои дома зимой?
Відповідь:
- Печькой

Запитання:
- Есть ли знахари, народные целители?
Відповідь:
- Нет

Запитання:
- Какие учреждения отдыха есть?
Відповідь:
- Никаких

Запитання:
- Много неиспользованных жилых домов, промышленных объектов?
Відповідь:
- Всё развалено

Запитання:
- Существует центральная система водоснабжения в дома?
Відповідь:
- нет

Запитання:
- Вы хотели бы здесь жить?
Відповідь:
- Нет

Є в українській мові слова, які не просто важко перекласти — їх майже неможливо передати іншими мовами без втрати тієї глибини, теплоти й образності, що закладені в них століттями. Це маленькі скарби нашої культури, унікальні й самобутні.

1. Вирій — це красиве й поетичне слово не має іноземних аналогів. А називають так теплі краї, куди птахи відлітають зимувати.

2. Тужити — відчувати глибокий сум за кимось або чимось, що виходить за межі звичайного.
Перекласти це слово дослівно - дуже важко.

3. Непереливки — так говорять, коли опиняєшся у складній ситуації або зазнаєш труднощів.
Це народне влучне слово, яке ніколи не перекладеш буквально.

4. Шахівниця — цікаво, що в багатьох мовах немає окремого слова для шахової дошки, але в українській воно є.

5. Манівці — колоритне слово, яке не має точної відповідності в інших мовах. Воно означає обхідні шляхи, незвідані стежки.

6. Кохати — українська мова - одна з небагатьох у світі, де чітко розрізняють два поняття:
«любити» - це широке поняття (любов до родини, друзів, речей), а «кохати» - лише глибоке, романтичне почуття між
закоханими.

7. Щем або щемити — це винятково українські слова, які описують особливий стан емоційного болю. Це одне з найпоетичніших українських слів, якому важко знайти аналог у будь-якій мові.

8. Добродій — людина, що безкорисливо допомагає іншим.
Це слово в українській мові є унікальним звертанням, яке поєднує формальність і теплоту. В інших мовах для цього поняття зазвичай використовуються окремі слова або вирази, що не передають такої ж емоційної насиченості.

9. Майоріти — це дієслово описує легкий, плавний рух у повітрі — зазвичай прапора чи тканини. Це поетичне, емоційне зображення граційного коливання.

10. Наснага — означає внутрішнє палке натхнення, піднесення духу, енергію для творчості або дії. Більше, ніж просто «мотивація» — це глибока внутрішня сила, яка веде до натхненної праці.

11. Чимчикувати — крокувати дрібненько, жваво, легко, часто з гумористичним відтінком. Жодна інша мова не має настільки яскравого слова для опису такого способу ходи.

12. Начувайся — застереження з легким натяком на погрозу або суворе попередження. Це слово несе в собі одночасно емоцію і драматизм, який складно передати іншими мовами одним словом.

Кожне з цих слів — мов крихітний всесвіт, у якому поєднані емоції, досвід, світогляд і душа українського народу. Вони не просто збагачують мову — вони нагадують, ким ми є, і чому наша культура така неповторна.
З мережі

Є в українській мові слова, які не просто важко перекласти — їх майже неможливо передати іншими мовами без втрати тієї глибини, теплоти й образності, що закладені в них століттями. Це маленькі скарби нашої культури, унікальні й самобутні.

1. Вирій — це красиве й поетичне слово не має іноземних аналогів. А називають так теплі краї, куди птахи відлітають зимувати.

2. Тужити — відчувати глибокий сум за кимось або чимось, що виходить за межі звичайного.
Перекласти це слово дослівно - дуже важко.

3. Непереливки — так говорять, коли опиняєшся у складній ситуації або зазнаєш труднощів.
Це народне влучне слово, яке ніколи не перекладеш буквально.

4. Шахівниця — цікаво, що в багатьох мовах немає окремого слова для шахової дошки, але в українській воно є.

5. Манівці — колоритне слово, яке не має точної відповідності в інших мовах. Воно означає обхідні шляхи, незвідані стежки.

6. Кохати — українська мова - одна з небагатьох у світі, де чітко розрізняють два поняття:
«любити» - це широке поняття (любов до родини, друзів, речей), а «кохати» - лише глибоке, романтичне почуття між
закоханими.

7. Щем або щемити — це винятково українські слова, які описують особливий стан емоційного болю. Це одне з найпоетичніших українських слів, якому важко знайти аналог у будь-якій мові.

8. Добродій — людина, що безкорисливо допомагає іншим.
Це слово в українській мові є унікальним звертанням, яке поєднує формальність і теплоту. В інших мовах для цього поняття зазвичай використовуються окремі слова або вирази, що не передають такої ж емоційної насиченості.

9. Майоріти — це дієслово описує легкий, плавний рух у повітрі — зазвичай прапора чи тканини. Це поетичне, емоційне зображення граційного коливання.

10. Наснага — означає внутрішнє палке натхнення, піднесення духу, енергію для творчості або дії. Більше, ніж просто «мотивація» — це глибока внутрішня сила, яка веде до натхненної праці.

11. Чимчикувати — крокувати дрібненько, жваво, легко, часто з гумористичним відтінком. Жодна інша мова не має настільки яскравого слова для опису такого способу ходи.

12. Начувайся — застереження з легким натяком на погрозу або суворе попередження. Це слово несе в собі одночасно емоцію і драматизм, який складно передати іншими мовами одним словом.

Кожне з цих слів — мов крихітний всесвіт, у якому поєднані емоції, досвід, світогляд і душа українського народу. Вони не просто збагачують мову — вони нагадують, ким ми є, і чому наша культура така неповторна.
З мережі