Валентин Щокін

На Вінниччині, у с. Бохоники, попрощалися із загиблим у зоні бойових дій 24-річним воїном.

Про це інформує https://armyinform.c...=IwAR19tIDmft8rpNqbjqYEDd6d8ivUULmSn2OIiSUN9bIZECbvxEq7fxRa79g">armyinform.

Тіло загиблого старшого солдата Андрія Проценка привезли з Маріуполя. Його вразила куля російського снайпера, і врятувати хлопця не вдалося, дорогою до лікарні він помер.

На загиблого Героя чекало не тільки все його село, а й більша частина сусіднього Агрономічного. Сотні й сотні земляків стояли навколішках обабіч дороги з квітами й запаленими лампадками.

Прощання з воїном розпочалося біля батьківської хати. Над подвір’ям майоріло синьо-жовте знамено, все довкілля — у різнобарв’ї квітів, які несуть загиблому Героєві.

https://vgolos.com.u... data-fancybox="" data-caption="">https://vgolos.com.u... alt="" srcset="https://vgolos.com.u... 300w, https://vgolos.com.u... 768w, https://vgolos.com.u... 1300w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" width="300" height="200">

Його побратими кажуть: воював Андрій героїчно, був надійним товаришем і справжнім воїном.

Проводити в останню путь побратима приїхали чимало бійців із передової на чолі.

https://vgolos.com.u... alt="" srcset="https://vgolos.com.u... 300w, https://vgolos.com.u... 768w, https://vgolos.com.u... 1300w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" width="300" height="200">

«Андрійко був доброю та спокійною дитиною, – ледь стримуючи сльози, згадує директорка Бохоницької середньої загальноосвітньої школи Галина Пащенко. – Він пішов захищати територіальну цілісність нашої країни простим молодим хлопцем, а повернувся Героєм. На жаль, посмертно…».

Андрій Проценко трохи менше ніж місяць не дожив до свого 25-річчя…