Будки, село, Луцький повіт, Медведецька волость, Маневицький район, центр
сільської ради.
Назва утворена від будка – маленька будка. В 1798 році село входило до
складу приватної дачі № 190 у власності князя Д. Радзивілла. В цьому році Будки
названі сільцем, тобто входили до
розряду найменших населених пунктів. Проте склад поселенців свідчить про
незвичайну історію цього невеликого села. Тут був панський дерев»яний дім і
млин на один камінь. Було 6 дворів, 48 жителів. А в кінці 19 століття було там
36 дворів і проживало 268 жителів.
Назва с.Будки виникла від того, що колись тут була економія пана Яроцького.
Для більшої інтенсивності і продуктивності виконання робіт панщини сюди Яроцькими
були переселені підлеглі йому селями. З Лісово було перевезено 8 сімей, а з
Чорторийська 7 сімей. Частина селян була куплені з інших панських економій. Поселення
цих перших людей були схожі на буди. Пізніше ці буди закріпилися за назвою с.
Будки. Виникло с.Будки десь приблизно в ІІ половині 17 століття.
Основним заняттям населення було і є сільське господарство. В минулому люди
гнали дьогть з березової кори, переплавляли болотну руду.
На грунтах населених пунктів сільської ради ростуть мішані ліси:дуб,
береза, вільха, осика, сосна та ін.. Земля, яку мав селянин, не могла
прогодувати його сім»ї, а тому із клунками за плечима, з ликовими постолами в
руках, із ціпами та косами ішли селяни на заробітки в південні райони Волині. Немалих
труднощів зазнало населення в дні І світової війни. Через територію сіл Будки,
Рудки проходила позиційна лінія. Населення було евакуйоване в Росію. Села були
повністю спалені айстро-німцями.
В період з 1920 по 1939 р. польські поміщики захопили кращі землі, а селян
примушували виконувати різні повинності, полонізували український народ.
У вересні 1939 рю селяни відчули себе вільними і почали організовувати
життя по-новомую утворюється Будківська сільська рада з населеними пунктами
Будки і Рудки.
В 1940 рю в селі вперше було організовано колективне господарство, але
недовго довелося попрацювати селянам в колективі. Почалася війнаю
У 1948 р. в кожному населеному пункті був свій колгосп. В Будках був
колгосп імю 30 років ВЛКСМ, першим головою був Бак Ігор, а в 1962 р. його перейменовано
в колгосп імю Мічуріна.
В 1952 р. колгоспники об»єдналися з селянами Рудки. В наслідок аподіяної
війною шкоди, а також через помилки в керівництві, що мали місце в післявоєнний
час, сільське господарство відставало в розвитку. Але люди жили, працювали, і
вже на 62 рю колгосп мав шість своїх власних тракторів, два комбайни, 4
вантажівки. В польових роботах коні участі вже не беруть. Має колгосп свою
пилораму, що значно полегшило працю людей, адже раніше, щоб наріати дерево на
будівлю, доводилос трьом чоловікам поляти два тижня, а тепер – якихось декілька
годин. Збудовано 2 гаражі для зберігання технік. До 1953 р. ще не всі села були
радіофіковані, а в 1961 р. кожна хата вже має свою радіо точку, і кожна сім»я колгоспника
отримує пресую
В 1963 р. закінчено електрифікацію сіл сільської ради з Добротворської
теплової електростанції.
До 1953 р. на території сільської ради не було семирічної школи. Було дві
початкові школи, які знаходилися в приватних будиночках. Заняття проходили в
дві зміни, класи були комбіновані. Організовані ті школи були в 1946 -1947 рр.
В 1992 р. в селі була побудована школа з просторими світлими класами. На 01.01.2015
р. в селі функціонують фельдшерсько - акушерський пункт, пилорама, приватне
підприємство по виготовленню блоків, три приватних магазина, Будинок культури, дитячий
садок, музей, бібліотека, відділення зв'язку, середня школа І – ІІІ ступенів,
церква християн віри Євангельської. У селі розвивається тепличне господарство.
Через село протікає річка Чернявка. Чернявка протікає по території
Маневицького району. Є лівою притокою річки Окінка. Вона бере початок в лісах
орнітологічного заказника «Чорна
долина», який знаходиться
на схід від Маневич. Тече спочатку на південь, а потім на південний схід.
Впадає до річки Окінка на південному сході від села Будки. Через Чернявку є
міст на автошляху сполученням Маневичі-Сарни. Площа басейну Чернявки 96,2
км?. Назва Чернявка пов’язана ще із часами виробництва поташу, дьогтю та
смоли. Про це вказують назви на Маневиччині : Будки, Смоляжниве, Смолива, Чернявка, Смолярня. Їх виготовляли в ті далекі часи лише на
спеціальних невеликих заводах — будах. Дерев’яні колоди складали у
конусоподібні будки і спалювали. Сам процес одержання поташу був досить
трудомісткою справою. Тривав два-три місяці і вимагав значної кількості
робочої сили. Тому люди, зайняті на виробництві, обирали постійним місцем
проживання територію поблизу буд.