Форум смт Бишів Київської області: новини

Бишів отримав новий сміттєвоз на заміну знищеного окупантами

Віктор Луговской Продовжую знайомство з навколишніми селами. На черзі Бишів - село, що розташоване за 53 кілометри від Києва, при р.Лупа, що впадає з лівої сторони в Ірпінь. Коли відвідуєш це село, то аж ніяк не можеш уявити, що ще в XVI - XVII віці це було містечко з Магдебурзьким правом, з фортецею, костелом та домініканським кляштором і навіть синагогою. Зараз в селі не залишилося жодної історичної споруди, навіть архітектурні "шедеври" 50, 60-х радянських років знищені ракетними ударами рашитських іродів в 2022 році, які прийшлися по центру села. Мітили напевно в сільраду та школу, а попали в Будинок культури та бюро ритуальних послуг.
Назва села дуже давня, походить від давньоруської «бяше», «бяшити» — «він був», тобто вказує на його первісне походження. Є версія, що назва походить від слів «бій», «ішов» — Бишів.
В Х-ХІІ ст. на місці сучасного села стояло давньоруське городище збудоване за часів князя Володимира під час зведення Змієвих валів.
Найдавнішим поселенням Приірпіння називав Бишів краєзнавець XIX століття Едвард Руліковський. Він стверджував, що Бишів був заснований ще в V ст. до н. е., але після монгольської навали залишився пусткою. Відродження містечка Руліковський пов'язував з родиною Полозів, яка, за його даними, володіла ним з першої половини XV століття (згадка про Бишів зустрічається в «Словнику географічному королівства польського та інших слов'янських земель». Там його датовано як власність Полозів 1509 роком).
Від родини Полозів наприкінці століття містечко перейшло як придане польським магнатам Харленським. Саме під час правління та володарювання цих шляхтичів, Бишів почав зростати економічно, бо отримав привілеї, якими встановлювались на рік два ярмарки, звільнені від усіляких на те податків і недільні торги. Містечко одне з перших у Київському воєводстві двічі отримувало такі привілеї. 13 лютого 1581 року польський король Стефан Баторій на сеймі у Варшаві надав Бишеву Магдебурзьке право, а 1 червня 1616 р. король Зигмунт III підтвердив його.
За часів старовинної Польщі Бишів був прикордонним містечком і був досить багатолюдний. Згідно з переказом, у ньому знаходилося три торговельних площі, кілька церков і фортеця з польським гарнізоном. Залишки фортеці, що складаються з валів і ровів можна було побачити ще в XIX столітті. Утім за деякими ознаками вали ці можливо відносяться до віддаленішої епохи, ніж панування у цих краях Польщі. Місцеві жителі приписують розбудову укріплень рівноапостольному Володимиру. До тієї ж віддаленої епохи повинно бути віднесено і захоронення - високу могилу біля села, вершина якої з незапам'ятних часів розкопана, а також два вали, що пролягли від Ірпеня на північ до Пашківського лісу і далі до Мотижина. Висота цих валів від 3 до 7 аршинів. Років за 300 вони були звичайно вищі і крутіші.
Під час визвольних війн Бишів згадується як сотенне містечко Білоцерківського полка в 1649 р.
На Бишівських полях часто знаходили у землі залишки луків, залізних стріл, наконечників списів, а також гарматні ядра. Це доводить, що в цих місцях відбувалися битви, як у віддалені часи, коли воїни були озброєні тільки луками, списами і мечами, а також і в ті часи, коли вогнепальна зброя замінила їх. Людські кісти, що викопуються іноді, є незвичних щодо нашого часу розмірів і свідчать також, що битви тут відбувалися дуже давно.