Запитання
Часто Леонід відвідує сторінки. Хатина його там так і мелькає. Подає він різні новини. Хлопці та дівчата читають. А це щось не пише. Напевно чорнило скінчилось, а може чорнильниця впала та розбилась, вона в нього ще та, що з школи. І ручку він не міняв. З тим приладдям він і букви писати навчився. А букварь у нього на першому місці. А про граматику і говорити нічого. То основа його хатини.

Відповідь
-

Запитання
Та чого тільки не написано В Україні. І про Дніпро, як він реве та стогне, і про ярмарки в Сорочинцях, і про Володимира Великого, І про 'Шпоньку', і про досвітки, складки, де дівчата нанесуть скільки, що навіть в Леоніда на столі не вмістити, а потім співають, та так, що далео чути.

Відповідь
-

Запитання
Хатина в Леоніда простора. Великий стіл. Табуретки. По під стінами лави. Вікон, четверо. Образи. Рушнки. Портрет Тараса. Книги. Все впорядковано. В вечірню пору в нього відвідники, гомонять про
літературу. Повсідаються на лавах. За столом той, що читає. То Леонід. Ще в шільні роки відзначали його за читання. І про Чіпку, і про Люшню. А не то 'Кайдаш'. А там дивись і Микола Гоголь.

Відповідь
-

Запитання
Леонід Дудко знаменитого козацького роду. Ще при гетьману Сагайдачному в козацькому війську був дудкарь. Молодий козак-сміливий лицарь, який з шаблею, та дудкою захищав Україну. Вигравала його дудка і музика його маршів гукала до бою. То ще тоді отримав він призвісько-'Дудко'. Звідти коріння роду Леоніда Дудко-українець він.

Відповідь
-

Запитання
Інколи він і пише, навіть, ще так, як дід та баба гомоніли.
А він маленький, все слухає та слухає. Про козаків, турків. татар, польську шляхту, про ту, що закріпостила Україну. А потім, дід з бабою, співають.
А він слухає, слухає. А потім вже в три голоси: -'Ой чого ж ти Луже зелений байраче'. Зараз він не молодий. Життя колихало. Ростило. Але те, чого дід та баба вчили, назавжди.

Відповідь
-

Запитання
Сидить Дудко в хаті. Люлька. Кресало. Нбиває люльку тютюном, викрешую вогонь. Летять іскри. Креше,
креше Дудко. Горить. В люльці тліє тютюн. Кріпкий, кріпкий він. Ще маленьким вчила бабуся, коли разом на грядці пасинкували.
Навчила його врожаї ростити.
Палити почав рано. Перехопив все в діда. Дід вертів товсті цигарки, не затягався, а пихкав. Пихкає й дудко. Думок різних. Застелає димом кімнату, а він пихкає. І так хоче побути там, де народився.
походити. Погомоніти з людьми.

Відповідь
-

Запитання
Дудко козацького роду. В давнину його діди ходили з шаблюками. Січ була. Горілку придумали. Скоро Дудко розповість про козаків, як поглибе Чорне море, тоді вже човном, де козаки стояли. Згадає він і свою бабусю. Знала вона пісень багато. Була вона письменна. Записала, що мій дід, ще парубком до неї залицявся, та не вийшло, під Конотопом поліг. Вічна слава, бабусі та дідові. Були б родичами, так війна не дала.
Тепер Дудко там, а я тут.

Відповідь
-

Запитання
Дудко. Людина обізнана. Книги читає. Свою сторінку коротенько. Часто заглядає на сайт. І ніхто так не вміє, як він описати події. Купається в морі. Лопатою хоче поглибити Чорне море.

Відповідь
-

Запитання
Сергій Даниленко. Українець.

Відповідь
-

Запитання
Дудко. Українець, хата очеретом крита. Двері старенькі. Відвідує сайт.
Гомонить з хлопцями.

Відповідь
-