Вячеслав Чернявський Біля хутора Ромашки є висота 305,7.Тут клись був дрімучий ліс,як і на місці нинішнього села.Росли могутні дуби,на поляну приходили люди,щоб звернутись до Бога Сонця,якого мали за головного,бо воно давало їм життя,урожаї,все,що вони у нього просили і на кого покладали надію.
24 november 2012
See all 3 comments
Вячеслав Чернявський Раніше поселення були не поблизу цієї висоти,де нині село,а біля води-на Вонячій(пан побудував там свою шкіряну майстерню,от і від неї йшов сморід,тому й назва місця збереглась донині).Інше поселення -на Куликоваму,тако біля річечки,з часом вона стала стумочком.Хутір Ромашки-це залишок того поселення.Потім навчились люди копати глибокі криниці,обкладати на глибині камінням і почали переселятись з низин,які затоплювало щоразу,на високі місця,де зараз і живуть.