Степан Бандера, "АВТОБІОГРАФІЯ": Я народився 1 січня 1909 року в селі Угринів Старий, повіт Калуш у Галичині... Мій батько, Андрій Бандера, греко-католицький священик був у той час парохом в Угринові Старому. Батько походив із Стрия, був сином міщан-рільників Михайла Бандери і Розалії, дівоче прізвище Білецька. Моя мати, Мирослава Бандера, була донькою греко-католицького священика з Угринова Старого - Володимира Ґлодзінського і Катерини з дому Кушлик.
Дитячі роки я прожив в Угринові Старому, в домі моїх батьків і дідів... Вдома була велика бібліотека, часто з'їжджалися активні учасники українського національного життя Галичини, кревні і їхні знайомі, наприклад, мої вуйки: Павло Ґлодзінський - один з основників “Маслосоюзу” і “Сільського Господаря”, Ярослав Весоловський - посол до Віденського парляменту, скульптор М. Гаврилко й інші.
В родині отця Андрія Бандери, активного релігійно-громадського діяча, депутата від Калущини в парламенті ЗУНР, було четверо синів і троє доньок. Двох синів розстріляли нацисти. А двох доньок вивезли на Сибір вже за радянської влади. За сина Степана, якого переслідували і польський, і німецький, і радянський уряди, батька розстріляли енкаведисти.
(Роман)
Це фото справжньої хати, де народився Степан, бо та "музейна" хата з ганком (верандою) була збудована усім селом для пан-отця Андрія Бандери у 1920-х роках...
