Михайло Остафій

Михайло Васильович Остафій

людина
Всі фото (11)
Всі записи (11)
Адмін сторінок (36)

Сім. стан: одружений
Дата народження: 18 листопада 1986

Місце проживання: 88
Монастириська Тернопільська Область
Люди Тернопільської області Монастириська

Полiт. погляди: помiркованi
Відношення до паління: різко негативно
Відношення до алкоголю: різко негативно
Релiг. погляди: Greko-katoluk
Моб. телефон: +38097xxxx054

Останній візит: 16 травня 2017, 20:12
Сторінку створено: 22 серпня 2010

Анонімно

Підписка на оновлення сторінки

Додайте та налаштуйте сповіщення на свій е-мейл

E-mail: виберіть:

Перейти

Останні фото

Тема:

Перейти

Михайло Остафій

Chapter 1
1	¶ Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.
2	Воно в Бога було споконвіку.
3	Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.
4	І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
5	¶ А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його.
6	Був один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван.
7	Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
8	Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло.
9	Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ.
10	Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
11	До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його.
12	А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його,
13	що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
14	І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.
15	¶ Іван свідчить про Нього, і кликав, говорячи: Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я.
16	А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать.
17	Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа.
18	Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
19	¶ А це ось свідоцтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: Хто ти такий?
20	І він визнав, і не зрікся, а визнав: Я не Христос.
21	І запитали його: А хто ж? Чи Ілля? І відказує: Ні! Чи пророк? І дав відповідь: Ні!
22	Сказали ж йому: Хто ж ти такий? щоб дати відповідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого?
23	Відказав: Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню, як Ісая пророк заповів.
24	Посланці ж із фарисеїв були.
25	І вони запитали його та сказали йому: Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?
26	Відповів їм Іван, промовляючи: Я водою хрищу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
27	Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'язати ремінця від узуття Його я негідний.
28	Це в Віфанії діялося, на тім боці Йордану, де христив був Іван.
29	¶ Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!
30	Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
31	І не знав я Його; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився.
32	І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
33	І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим.
34	І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!
35	Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його.
36	І, поглянувши на Ісуса, що проходив, Він сказав: Ото Агнець Божий!
37	¶ І почули два учні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
38	А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: Чого ви шукаєте? А вони відказали Йому: Равві перекладене це визначає: Учителю, де Ти живеш?
39	Він говорить до них: Ходіть і побачте! Ті пішли та й побачили, де Він жив, і в Нього той день перебули. Було ж коло години десятої.
40	А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.
41	Він знайшов перше Симона, брата свого, та й говорить до нього: Знайшли ми Месію, що визначає: Христос.
42	І привів він його до Ісуса. На нього ж споглянувши, промовив Ісус: Ти Симон, син Йонин; будеш званий ти Кифа, що визначає: скеля.
43	¶ Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: Іди за Мною!
44	А Пилип із Віфсаїди походив, із міста Андрія й Петра.
45	Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету.
46	І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що добре? Пилип йому каже: Прийди та побач.
47	Ісус, угледівши Нафанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу!
48	Говорить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш мене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти.
49	Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів!
50	Ісус відповів і до нього сказав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!
51	І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються.

Михайло Остафій

Не будеш мститися, і не будеш ненавидіти синів свого народу. І будеш любити ближнього свого, як самого себе! Я Господь! (Лев.19:18)І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю! (Повт.6:5)А всі, хто надію на Тебе складають, хай тішаться, будуть вічно співати вони, і Ти їх охорониш, і будуть радіти Тобою, хто любить Ім’я Твоє! (Пс.5:12)

Хто Господа любить, ненавидьте зло! (Пс.96:10)

Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить! (Пс.110:2)

Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить! (Пс.111:1)

Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його! (Пс.146:11)

Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем, бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина! (Пр.3:11,12)

Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою (Пр.6:32)

Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини. (Пр.10:12)

Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний. (Пр.12:1)

Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому. (Пр.15:17)

Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів. (Пр.17:9)

Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом. (Пр.17:17)

Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя. (Пр.17:19)

Хто любить веселощі, той немаючий, хто любить вино та оливу, той не збагатіє. (Пр.21:17)

Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов. (Пр.27:5)

Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога. А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?(Матв.5:43-46)

Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний. (Матв.10:37)

…що Любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і з цілої сили, і що любити свого ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви! (Мар.12:33)

Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. (Iван.3:16)

Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя. (Iван.12:25)

Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою. (Iван.13:34,35)

Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте! (Iван.14:15)

Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього. Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене. (Iван.14:23,24)

А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками. (Рим.5:8)

І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре. (Рим.8:28)

Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго! Любіть один одного братньою любов’ю; випереджайте один одного пошаною! (Рим.12:9,10)

Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона. (Рим.13:8)

Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону. (Рим.13:10)

Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина. (1Кор.7:3)

Знання ж надимає, любов же будує! Коли хто думає, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно. Коли ж любить хто Бога, той пізнаний Ним. (1Кор.8:1-3)

Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!
І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!
І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!
Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!
Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується…
А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!
(1Кор.13:1-8,13)

… хай з любов’ю все робиться в вас! (1Кор.16:14)

А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість: Закону нема на таких! (Гал.5:22,23)

Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе (Еф.5:25)

Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе. (Еф.5:28)

А над усім тим зодягніться в любов, що вона союз досконалости! (Кол.3:14)

Чоловіки, любіть дружин своїх, і не будьте суворі до них! (Кол.3:19)

Господь же нехай серця ваші спрямує на Божу любов та терпеливість Христову! (2Сол.3:5)

Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує, але будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості! (1Тим.4:12)

І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків. (Євр.10:24)

Братолюбство нехай пробуває між вами! (Євр.13:1)

Не забувайте любови до приходнів, бо деякі нею, навіть не відаючи, гостинно були прийняли Анголів. (Євр.13:2)

Послухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного (1Петр.1:22)

Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу. (1Петр.3:10)

Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання, а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя, а в благочесті братерство, а в братерстві любов.(2Петр.1:5-8)

Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської (1Iван.2:15)

Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав. (1Iван.3:1)

Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів! (1Iван.3:16)

Діточки, любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою! (1Iван.3:18)

Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов! (1Iван.4:8)

І ти маєш терпіння, і працював для Ймення Мого, але не знемігся. Але маю на тебе, що ти покинув свою першу любов. (Об.2:3,4)

Кого Я люблю, тому докоряю й караю того. Будь же ревний і покайся! (Об.3:19)