|
|
4 серпня 2013
|
|
4 серпня 2013
|
|
4 серпня 2013
|
|
4 серпня 2013
|
Катеринопільський район за економічними показниками посів четверте місце в регіоні За результатами оцінки результатів діяльності райдержадміністрацій Черкаської області, Катеринопільський район за підсумками І півріччя 2013 року посів 4 місце. В районі спостерігається позитивна динаміка розвитку за більшості видів економічної діяльності, приріст надходжень до бюджетів всіх рівнів, досить високий темп зростання промислового виробництва, середньомісячної зарплати та покращенням рівня соціального захисту населення. У промисловому комплексі району обсяг реалізованої промислової продукції становить 967 млн грн., що на 15% більше, ніж у відповідному періоді 2012 року. На одного мешканця припадає 39,1 тис.грн реалізованої промислової продукції, що більше проти відповідного періоду 2012 року на 5 тис.грн.( 2 місце по області). В структурі промислового виробництва найбільшу питому вагу – 99,4 % займає переробна галузь. В районі активно проводиться робота щодо залучення інвестицій в економіку. Зокрема, ТОВ «Катеринопільський елеватор» розроблено інвестиційний проект з переробки насіння сої та ріпаку, який планується ввести в експлуатацію у ІІІ кварталі 2014 року. Крім цього, в липні нинішнього року ТОВ «Енергетична інвестиційна компанія» розпочато видобуток бурого вугілля на Мокрокалигірському родовищі. Реалізація цих двох інвестиційних проектів дасть змогу збільшити обсяги виробництва промислової продукції на 1 млрд. грн. та забезпечить залучення інвестицій в економіку району. |
4 серпня 2013
|
Біографічні відомості Семен Гризло народився (орієнтовно) 1887 року у містечку Калниболото Звенигородського повіту Київської губернії (нині селище Катеринопіль Черкаської обл.). Працював писарем, учителем сільської школи. Служив на Чорноморському флоті. Брав участь у повстанні на панцернику «Потьомкін», за що був засланий до Сибіру. На початку 1917 р. повернувся на батьківщину. Член Української партії соціалістів-революціонерів. Активний учасник культурного життя с. Гусакове Звенигородського повіту. Один із перших організаторів Вільного козацтва. Отаман Кальниболотського куреня Вільного козацтва (березень 1917). У квітні 1917 року на першому з'їзді Вільного Козацтва Звенигородського повіту обраний Кошовим Звенигородського коша. Одночасно продовжував очолювати й Калниболотський козацький курінь. ). Один з організаторів Першого Всеукраїнського з'їзду Вільного Козацтва, що відбувся 3 жовтня 1917 р. у м. Чигирин. На з'їзді був обраний Генеральним осавулом Вільного козацтва (з 3.10.1917). Отаман Звенигородського коша Вільного козацтва. У кінці 1917 — на початку 1918 рр. під його проводом знаходилось до 20000 козаків. У другій половині лютого 1918 р. козаки Гризла примусили скласти зброю та військове майно гарматні частини 2-го корпусу російської гвардії, а пізніше — 6-й та 7-й драгунські полки російської кавалерійської бригади: 14 лютого за активну підтримку гетьмана Скоропадського на з'їзді в Чигирині та під час виборів до Українських Установчих Зборів отамана Семена Гризла заарештовано, Вільне Козацтво Звенигородщини тимчасово обрало командиром Звенигородського коша Вільного Козацтва Юрка Тютюнника. Взяв участь у розгромі частин 8-ї російської армії в районі станції Бобринська 21-22 лютого 1918 р. Після поразки першого більшовицького походу в Україну Гризло намагається нав'язати зв'язки з Павлом Скоропадським, що не знаходить схвалення у частини козацтва. Наприкінці 1918 р. у складі армії УНР Гризло керував бронепотягом на Волині. В 1919 р. воював на Волині у складі Північного фронту Армії УНР під командуванням отаман Володимира Оскілка. Сотник Армії УНР. Брав участь у перевороті, який вчинив Володимир Оскілко в ніч на 29 квітня 1919 року. Після невдачі — повернувся на Черкащину. Активний учасник боротьби проти присутності більшовиків в Україні 1919–1921 рр. З 1919 р. — керівник одного з повстанських загонів Вільного Козацтва у Звенигородському повіті. Як повстанський отаман діяв у Холодному Яру, на Черкащині, Уманщині, Звенигородщині, в районі Мокрої Калигірки, де разом з отаманом Іваном Ґонтою (Іван Лютий-Лютенко) розгромив червону «каральну дивізію». Наприкінці 1920 року об'єднався із загонами отаманів Цвітковського (Квітковського) та Петра Дерещука під загальним командуванням отамана Андрія Гулого-Гуленка. Об'єднана частина (3000 багнетів та 600 шабель) вела бої проти 45-ї і 47-ї піших совєтських дивізій, частин Першої кінної армії, бригади Григорія Котовського. Співпрацював з отаманами Пилипом Хмарою, Яблочком, Ларіоном Загороднім, Жуйводою та ін. На кінець 1920 р. його загін (спільно із відділом Цвітковського) нараховував до 4000 бійців. Загинув 3 березня 1921 біля с. Новоселиця Звенигород. повіту, потрапивши в оточення, внаслідок проведення підрозділами Червоної армії каральної операції. Похований у Звенигородці на старому цвинтарі. Джерела Звенигородський кошовий Семен Гризло http://who-is-who.co... http://ukrlife.org/m... http://www.nezboryma...=128 http://ruthenos.org.... http://www.kavkazweb...=34797&sid=f2e93cfd11004db4ad9460dfbfd96f1f1f http://disser.com.ua... |
11 липня 2013
|
Катеринополь (Катеринопіль) — поселок городского типа, районный центр, Катеринопольского района Черкасской области. В ХІХ столетии местечко Катеринопольской волости Звенигородского уезда Киевской губернии. Большая Советская Энциклопедия Катеринополь, посёлок городского типа, центр Катеринопольского района Черкасской области УССР, на р. Гнилой Тикич (бассейн Южного Буга), в 7 км от ж.-д. станции Звенигородка. Промкомбинат. Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии Екатеринополь, местечко (Калъниболото) в 15-ти верстах от Звенигородки, ниже ее при реке Тикиче, в который впадают несколько меньших ручьев, в узле многих дорог и центре казенных селений, занимающих пятую часть уезда. Жителей обоего пола: христиан 2888, римских католиков 12, евреев 1587. Калниболото переименованное в Екатеринополь, некоторое время было уездным городом См. первое полное собран, закон. Рос. Имп. №№ 17,300 и 18,117, а в настоящее время резиденция волостного правления заведывающего, кроме местечка следующими селами: Вербовцом, Шосгаковкой и Радчихой Земли в этом обществе числится удобной и неудобной 7075 десятин, под лесами 2209, спорной 1210. При самом местечке считается земель 3850 десятин. В конце истекшего столетия в местечке числилось «подданных, — христшн 198; евреи платили старостам, 450 злотыхъ, а прочие доходы: чинши косове, ставок, верстатове простиралось до 21,760 злотыхъ». Балинский, том П, стран. 1387. В окрестностях местечка, в недавнее время открыто присутствие каменного угля (лигнита). Месторождение его в окружности верст на 20, обильно обнажениями лигнита от 2-х аршин до 3-х саженей толщины, в самой же даче определена точно площадь в 237,350 квадратных саженей, заключающая 3 пласта лигнита; верхний пласт от 1-го до 4-х аршин толщины; под ним на глубине от 1-го до 2-х саженей второй и третий пласты, сложная толщина которых от 7-ми до 9-ти аршин Эти пласты большей частью соединены вместе, а иногда разделены сланцовыми припластками от 1 / 4 до 1-го аршина толщиной. Екатеринопольский лигнит имеет явственное растительное строение, цвет бурый, горит с пламенем не изменяя формы, с отделением неприятного запаха от пригорелой уксусной кислоты. Кубическая сажень его весит 350 пудов, а пролежавшая год на воздухе, только 200 пуд Екатеринопольский лигнит может иметь сбыт на 6-ти сахарных заводах, в окрестностях устроенных. Эти заводы тратят теперь ежегодно до 14,500 кубических сажен дров, для замены коих потребуется 3,500,000 пуд лигнита. Рассчитывают, что кубическая сажень добытого лигнита, будет стоить 5 рублей и она заменит сажень дров. Церкви две деревянные: Воскресенская, и Михайловская, каждая имеет по 45 десятин земли. Из визиты Корсунского деканата за 1741 год видно, что Воскресенская построена в 1738 году на место давнейшей, а Михайловская в 1705. Жалованье из казны назначено обеим церквам по 5-му классу, по силе указа Святейшего Синода 31-го декабря 1862 года. Во время визиты 1741 года, обе церкви имели по 35 приходских дворов. Тогдашние священники их Стефан Петрович и Андрей Семенович получили православное посвящение в Переяславле, первый 30-го июня 1734 года, а второй 25-го мая 1733 года. Оба униатской визигой изобличаются в несоблюдении униатских обрядов, хотя оба были снабжены презентами от тогдашней владелицы княгини Яблоновской -хорунжины коронной, первый в 1738, а второй в 1739 годах в ее резиденции Заваловке. При Воскресенской церкви находится приходское училище для детей обоих полов. Наиболее распространенные фамилии по местечку Катеринополь на конец ХІХ –начало ХХ ст. Артемов Бабченко Бадрак Башло Безвершенко Вишневский Военный Войцеховский Воскобойник Гавриш Гаркавый Гоенко Голубенко Гризло Грутецкий Гудзь Гутовский Десятников Диденко Добровольский Дубина Еременко Жовноватый Забудский Загороднюк Зайцев Замковый Калиновский Коваленко Кожушко Колиушка Колотущенко Колпушка Комутко Кононенко Коровицкий Костенко Котенко Кошовый Кравченко Кузьменко Кулик Куценко Ленчевский Лирнык Лозинский Луговый Лушпа Лядецкий Майстренко Мандрика Мандрык Мартыненко Медведенко Мизецкий Мирный Мосур Музыченко Найда Немилостевый Николенко Новицкий Одноконь Ополончик Паламаренко Палубинский Панамаренко Панченко Поддячий Полещук Поликаренко Полищук Помойницкий Пошкаренко Протасевич Родняный Руденко Рыболов Савранский Савченко Саковский Свердель Сервачинский Сидоренко Слипченко Степаненко Тихоненко Трофименко Трясченко Фартушный Химич Химиченко Химченко Хмаренко Ходзицкий Цимбаленко Циоменко Ченчик Черниенко Черногор Шкуренко Штепан Шукало Щербатенко Яременко Фамилии лиц иудейского вероисповедания проживавших в местечке Катеринополь в ХІХ — начале ХХ ст. Альперин Анчевский Бабинский Бабич Бавский Баскин Бейнерман Бердичевский Берибицкий Биленко Блиндарь Брацлавский Броверман Бродский Бродян Бурд Бурлака Бык Вайсбурд Варенбуд Вдов Ветрогон Вильховский Винаров Вишнивецкий Волинский Володарский Вошеверд Гаевский Гладштейн Глистванд Глуховский Голованевский Гончаров Гороховский Грановский Гудзь Гурман Дашевский Добровский Дран Еревский Ерецкий Жуковский Заика Залис Заманский Заславский Зуберник Зубринский Ингер Кавуновский Каган Каменецкий Каминский Капица Каргацкий Карпатый Каталинский Китайгородский Кличман Кобринский Козачек Козачинский Копиленко Косаковский Котляров Кочержинский Кошеватский Кривопан Кривошей Крутогонов Кундель Ладыжинский Лазебник Линивец Липецкий Лисновский Литвин Лодзинский Лубанский Лукачевский Лумазкин Мазанов Малашут Местановский Микитинский Миропольский Могилев Монасторенко Мордкович Мошлевский Немировский Непомнящий Николаевский Островский Пальчиновский Партной Плотник Поволинский Поволоцкий Подгаецкий Полонский Поляк Пустельник Пятигорский Рейляр Росиянский Сандлер Сапожник Сапожный Сарандук Сейдер Сквирский Скоблинский Славский Снежко Соколовский Сорокопуд Соснов Спитковский Стащевский Стоенко Сукальский Талан Тальянский Ташман Теплицкий Узиран Улановский Файнштейн Фильваров Филяр Фининберг Фроенченко Фуркис Фурман Ходоровский Хусид Цикиновский Чепурный Чижик Чудновский Шабадаш Шаргородский Шик Шостаковский Штанбарг Штенберг Штуман Штутлан Экменгер Юрковский Юхневецкий Яновский Яровский Список жертв голодомора 1932-1933 гг. по пгт Катеринополь (Национальная книга памяти жертв голодомора в Украине. Черкасская область.) Батюк Михайло, 1933 р., від голоду. Бобровський Митя, 1933 р., від голоду. Бутівський Тихін, 1933 р., від голоду. Грещенко Архип, 1933 р., від голоду. Кузьменко Василь Тимохтейович, 1933 р., від голоду. Кузьменко Тимохтей, 1933 р., від голоду. Ходзіцька Килина Мусіївна, 1933 р., від голоду. Ходзіцька Ярина Мусіївна, 1933 р., від голоду. Ходзіцький Мусій Фелонович, 1933 р., від голоду. Метрические книги по местечку Катеринополь находящиеся на хранении в ГАЧО 1. Київська губернія 2. Київська єпархія 3. Воскресенська церква, м-ко Катеринопіль Звенигородського повіту Катеринопільської волості 4. 5. Народження: 1875: ф.931, оп.1, спр.123; 1876-1879: ф.931, оп.1, спр.124; 1880: ф.931, оп.1, спр.232; 1882-1883: ф.931, оп.1, спр.232; 1884-1887: ф.931, оп.1, спр.321; 1889: ф.931, оп.1, спр.321; 1890: ф.931, оп.1, спр.403; 1892-1893: ф.931, оп.1, спр.467; 1894-1896: ф.931, оп.1, спр.504; 1897-1899: ф.931, оп.1, спр.559; 1900-1901: ф.931, оп.1, спр.602; 1902-1905: ф.931, оп.1, спр.648; 1906-1907: ф.931, оп.1, спр.720; 1908-1909: ф.931, оп.1, спр.759; 1910-1912: ф.931, оп.1, спр.795; 1913-1914: ф.931, оп.1, спр.874; 1915-1916: ф.931, оп.1, спр.904 6. Шлюб: 1875: ф.931, оп.1, спр.123; 1876-1879: ф.931, оп.1, спр.124; 1880: ф.931, оп.1, спр.232; 1882-1883: ф.931, оп.1, спр.232; 1884-1887: ф.931, оп.1, спр.321; 1889: ф.931, оп.1, спр.321; 1890: ф.931, оп.1, спр.403; 1892-1893: ф.931, оп.1, спр.467; 1894-1896: ф.931, оп.1, спр.504; 1897-1899: ф.931, оп.1, спр.559; 1900-1901: ф.931, оп.1, спр.602; 1902-1905: ф.931, оп.1, спр.648; 1906-1907: ф.931, оп.1, спр.720; 1908-1909: ф.931, оп.1, спр.759; 1910-1912: ф.931, оп.1, спр.795; 1913-1914: ф.931, оп.1, спр.874; 1915-1916: ф.931, оп.1, спр.904 8. Смерть: 1875: ф.931, оп.1, спр.123; 1876-1879: ф.931, оп.1, спр.124; 1880: ф.931, оп.1, спр.232; 1882-1883: ф.931, оп.1, спр.232; 1884-1887: ф.931, оп.1, спр.321; 1889: ф.931, оп.1, спр.321; 1890: ф.931, оп.1, спр.403; 1892-1893: ф.931, оп.1, спр.467; 1894-1896: ф.931, оп.1, спр.504; 1897-1899: ф.931, оп.1, спр.559; 1900-1901: ф.931, оп.1, спр.602; 1902-1905: ф.931, оп.1, спр.648; 1906-1907: ф.931, оп.1, спр.720; 1908-1909: ф.931, оп.1, спр.759; 1910-1912: ф.931, оп.1, спр.795; 1913-1914: ф.931, оп.1, спр.874; 1915-1916: ф.931, оп.1, спр.904 1. Київська губернія 2. Київська єпархія 3. Михайлівська церква, м-ко Катеринопіль Звенигородського повіту Катеринопільської волості 4. 5. Народження: 1843: ф.152, оп.57, спр.1; 1858: ф.152, оп.57, спр.1; 1875-1879: ф.931, оп.1, спр.124; 1880-1883: ф.931, оп.1, спр.232; 1884-1887: ф.931, оп.1, спр.321; 1889: ф.931, оп.1, спр.321; 1890: ф.931, оп.1, спр.403; 1892-1893: ф.931, оп.1, спр.467; 1894-1896: ф.931, оп.1, спр.504; 1897-1899: ф.931, оп.1, спр.559; 1900-1901: ф.931, оп.1, спр.602; 1902-1905: ф.931, оп.1, спр.648; 1906-1907: ф.931, оп.1, спр.720; 1908-1909: ф.931, оп.1, спр.759; 1910-1912: ф.931, оп.1, спр.795; 1913-1914: ф.931, оп.1, спр.874; 1915-1916: ф.931, оп.1, спр.904 6. Шлюб: 1843: ф.152, оп.57, спр.1; 1858: ф.152, оп.57, спр.1; 1875-1879: ф.931, оп.1, спр.124; 1880-1883: ф.931, оп.1, спр.232; 1884-1887: ф.931, оп.1, спр.321; 1889: ф.931, оп.1, спр.690; 1890: ф.931, оп.1, спр.403; 1893: ф.931, оп.1, спр.467; 1894-1896: ф.931, оп.1, спр.504; 1897-1899: ф.931, оп.1, спр.559; 1900-1901: ф.931, оп.1, спр.602; 1902-1905: ф.931, оп.1, спр.648; 1906-1907: ф.931, оп.1, спр.720; 1908-1909: ф.931, оп.1, спр.759; 1911: ф.931, оп.1, спр.795; 1913-1914: ф.931, оп.1, спр.874 8. Смерть: 1843: ф.152, оп.57, спр.1; 1858: ф.152, оп.57, спр.1; 1875-1879: ф.931, оп.1, спр.124; 1880-1883: ф.931, оп.1, спр.232; 1884-1887: ф.931, оп.1, спр.321; 1889-1890: ф.931, оп.1, спр.403; 1892-1893: ф.931, оп.1, спр.467; 1894-1896: ф.931, оп.1, спр.504; 1897-1899: ф.931, оп.1, спр.559; 1900-1901: ф.931, оп.1, спр.602; 1902-1905: ф.931, оп.1, спр.648; 1906-1907: ф.931, оп.1, спр.720; 1908-1909: ф.931, оп.1, спр.759; 1911: ф.931, оп.1, спр.795; 1913-1914: ф.931, оп.1, спр.874 |
8 липня 2013
|
У Катеринополі виходить нова газета «Містечко над Тікичем» — під такою назвою виходить із 8 серпня 2012 р. нова газета у смт Катеринопіль. Розповсюджується на Катеринопільський, Звенигородський райони та м.Ватутіне. Створила це незалежне видання і є його головним редактором Лариса Кожушко, відома не лише в області журналістка, яка працювала в таких ЗМІ як «Черкаський край», «Газета по-українськи». Про зміст публікацій рекламно-інформаційного вісника говорять заголовки: «Громада поховала небіжчика голим», «77-річна бабуся стала адвокатом для своїх онуків», «Горілочка — не водиця», «На базарі буде третій туалет?» та ін. Насамперед у виданні — місцеві новини, від резонансних до соціально-побутових. Як-от: «Два куми, «бютівець» і «регіонал», часто збираються увечері, аби випити по чарці… В розпал політичної перепалки їхні переконання розходяться наскільки, що хтось когось вигонить з хати»… Як зазначає редакторка на шпальтах «Містечка…», хоч газета «не називає конкретних імен, усі себе впізнають». Лариса СОКОЛОВСЬКА |
10 червня 2013
|
Протягом п’яти місяців 2013 року Катеринопільською ОДПІ до зведеного бюджету забезпечено надходження 34,7 млн грн, це на 6,9 млн грн більше порівняно з відповідним періодом 2012 року. За січень–травень 2013 року до Державного бюджету надійшло 16,7 млн грн, в тому числі надійшло 12,7 млн грн податку на прибуток підприємств. Місцевий бюджет поповнився на 21,1 млн грн, що на 1,9 млн грн перевищує показники порівняно з минулим роком. Левову частку надходжень становить податок на доходи фізичних осіб. До бюджету надійшло 13 млн грн. Також велику частку надходжень до місцевого бюджету становлять плата за землю та єдиний податок на підприємницьку діяльність. Впродовж 5 місяців цього року надійшло 5,1 млн грн плати за землю, 1,9 млн грн – єдиного податку на підприємницьку діяльність. Джерело: Катеринопільська ОДПІ |
6 червня 2013
|
Діяльність Центрів обслуговування платників податків Катеринопільської ОДПІ спрямована на надання послуг відповідно до світових стандартів якості обслуговування платників податків, шляхом постійного удосконалення процесу приймання податкової звітності, якісного надання адміністративних та інформаційних послуг, забезпечення доступу до інформації, розвитку партнерських стосунків. Для платників податків у Центрі обслуговування платників податків надаються такі послуги, як: взяття на облік; приймання звітних та інших документів; оформлення та видача довідок і дозвільних документів, надання консультативної допомоги платникам податків, надання допомоги по заповнені документів для отримання електронних цифрових підписів. Так у Центрі обслуговування платників податків Катеринопільської ОДПІ протягом січня – травня 2013 року платникам податків надано 2876 адміністративних послуг, прийнято 4557 звітів та 1404 вхідної кореспонденції, надано допомогу в отриманні 352 ключів електронного цифрового підпису. Працівники Центру обслуговування платників податків Катеринопільської ОДПІ завжди готові надати допомогу відвідувачам. Джерело: Катеринопільська ОДПІ |
4 червня 2013
|
| Закрити |
