{Як жити без меду в Хутори-Кривошиїнецьких?|Хто заступиться за пасічників Хутори-Кривошиїнецьких?|Загиблі бджоли, хто винен?|Нелегка праця бджолярів Хутори-Кривошиїнецьких}

За даними статистики минулого року Україна з Китаєм і Аргентиною входила у трійку країн світу, лідерів з експорту меду. Великих господарств з виробництва меду в Україні немає. 98,5% всього виробництва припадає на пасічників. Вони беруть на себе увесь тягар по організації виробництва та збуту продукції.

Що сталось цього літа? Фермери Хутори-Кривошиїнецьких, що вирощували рапс, проігнорували вимоги пасічників повідомляти останніх про викиди в повітря шкідливих речовин. Зокрема пестициди, що вносились в землю для захисту рослин, стали настільки шкідливі для комах, що бджоли стали гинути після контакту з обробленими полями. Якщо в Євросоюзі існує заборона на використання найбільш токсичних пестицидів, то в Хутори-Кривошиїнецьких, як і в Україні, таких обмежень не існує.

Проблеми взаємовідносин пасічників і фермерів можна вирішити, якщо інформувати один одного про свої дії. Закон передбачає розміщення оголошення в ЗМІ, проте в яких конкретно не вказано. Пасічники, що возять свої вулики на території певних господарств, мали б про себе проінформувати, щоб налагодити партнерські відносини в майбутньому. Тоді фермери мали б їх сповістити заздалегідь, щоб застерегти від можливого отруєння. Відтак довести вину фермера в суді про отруєння бджіл дуже складно. Площі, на яких розміщуються вулики, мають бути юридично узаконені. Вивезення бджолосімей до лісопосадок і невикористаних земель краще погоджувати з місцевою владою, щоб не виникло проблемних моментів.

Мед люблять всі. Він не тільки смачний, а й несе в собі цілу когорту поживних речовин, корисних для здоров’я. В кожній родині Хутори-Кривошиїнецьких має бути мед на зиму для лікування застуди і її профілактики. Наукою доказано, що пасічники живуть довше звичайних людей, бо енергія від кожної рослини через бджіл передається їм, як вдячність за нелегку працю.

Прес служба громади

03.07.2018р.