|
Ip: 92.112.77.250 Парки • Парк ім. І. Франка (колишній Єзуїтський сад, ХVІІ-ХІХ ст., напроти будинку Університету). Тут в 1817р. львів'яни приймали австрійського імператора Франца Йосипа І. • Стрийський парк (1879-90, 56 га, садівник А. Рерінг). Належить до кращих парків Європи. Тут ростуть 250 видів і форм дерев і чагарників. Нижній партер з озерами і верхня тераса з виставковими павільйонами. • Ботанічний сад Львівського державного університету (1911, 18,5 га). Нараховує понад 1200 видів і форм рослин. • Парк Високий Замок (1835) на однойменній горі із залишками замку (ХІІІ-ХІV ст.), скульптурами левів (1591-1617) і чудовими панорамами міста. |
Ip: 92.112.77.250 Театри і розваги • Театр опери і балету ім. С. Крушельницької (1897-1900, 1800 місць, арх. 3. Горголевський, багато прикрашений скульптурами й живописом, завіса 'Парнас', фасад вінчає фігура 'Слава', ск. П. Войтович, • Драматичний театр ім. М. Заньковецької (1837-42, арх. А. Піхопь, І. Зальцьман). Свого часу найбільший в Європі (1460 місць, після реконструкції 1940р., 1000 місць, вул. Лесі Українки, 1, (38 0322) 72-37-92. 72-07-51). • Молодіжний театр ім. Леся Курбаса (вул. Курбаса, З, т. 8 (0322) 79-86-57, 79-86-30). • Духовний театр 'Воскресіння' (вул. Генерала Григоренка,5, т. 8 (0322) 74-11-60, 74-13-00). • Філармонія (вул. Чайковського,7, т. 8 (0322) 72-10-42). • Будинок органної і камерної музики (вул. С. Бандери, 8, т. 8 (0322) 39-88-42). • День міста святкується 6 травня, на день Юрія, заступника Львова, або у найближчі вихідні дні. • Фестиваль пива 'Гальба' ('Львівська броварня' 1715р., є музей пивоваріння). • Львівські бали ball.com.ua У Російському Культурному центрі (РКЦ, вул. Короленко, 12) часто проводяться виставки й концерти. |
Ip: 92.112.77.250 • Ансамбль Успенської церкви (1572-1629, ренесанс, вул. Руська). Оборонний кляштор кармелітів босих (1634, арх. Я. Покорович, ск. А. Штиль, розписи 1731-32, італійський худ. Дж. К. Педрєтті, нині храм св. Михайла, вул. Винниченка, 22). • Ансамбль оборонного кляштора бернардинів (1600-1736) з костелом св. Андрія монастирськими будівлями, оборонним муром і колоною св. Яна з Дуклі (1736). • Ансамбль кляштора домініканів (пл. Музейна): костел Божого Тіла (1749-64. бароко, арх. Ян де Вітте, ск. С. Фесінгер), келії (1556-1621). Тут 1707р. був підписаний договір про союз Росії та Польщі у війні проти Швеції, дзвіниця (1865). • Собор св. Юра (1744-64, рококо, арх. Б. Меретин, ск. Й.Г. Пінзель, інтер'єр - ск. С. Фесінгер, 1768), у кіоті лівого нефа - ікона Богородиці Теребовльської (XVII ст). У крипті під собором – саркофаги митрополитів А. Шептицького та В. Стернюка, патріарха Й. Сліпого. Палац митрополитів- (1762, рококо, арх. К. Фесінгер). Тут у 2001р. зупинявся Папа Іван Павло II. • Петропавлівський костел єзуїтів (1610-30, італійський арх. Я. Бріано, розписи 1734, Ф. і С. Екштейнів з Моравії, пишне внутрішнє барокове оздоблення, вул. Театральна, 11) і єзуїтська колегія. • Оборонний костел Лазаря(1620-40, вул. Коперника, 27) з колишнім шпиталем і оборонними мурами на горі Вроновських. Криниця, яку фланкують скульптури левів (XVII ст, ск. Б. Дікембош, раніше вони прикрашали старий будинок Ратуші). За нею по вул. Грабовського можна вийти до Цитаделі. Цитадель (1852-56, арх. X. Рессіг, Й. Вондрушка) – австрійський форт на Цитадельній горі, що складається з корпусу казарм фланкованих триярусними баштами, й чотирьох окремих веж-бастіонів. стилізованих під готику. Під час Другої світової війни тут розміщувався гітлерівський концтабір. |
Ip: 92.112.77.250 • Оборонні споруди (вул. Підвальна): порохова вежа (1554-56), міський арсенал (1554-56) - музей зброї (3 т. 8 (0322) 72-19- 01), королівський арсенал (1639). • Кафедральний (Латинський) собор Успіння Пресвятої Діви Марії (1360-1493, готика, 1760-78, бароко) з каплицями Кампіанів (1619) і Боїмів (1609-15). Закладений в 1360-68 рр. польським королем Казимиром Великим. Вітражі Й. Мегоффера, Я. Матейка та С. Батовського (кінець XIX ст.), розписи С. Строїнського (1775). У 1765р. над головним вівтарем була поміщена ікона Матері Божої Милосердної - 'Прекрасної Зірки міста Лева', написана 1598р. і коронована 1776р. Оригінал - у замку Вавелі (Краків). • Ансамбль площі Ринок (ХІV-ХІХ ст.) з Ратушею (1827-35), 44 будинками (ХІV-ХІХ ст.) і 4 фонтанами (1793, ск. Г. Вітвер). Зверніть увагу на будинок №4 'Чорна кам'яниця', будинок Корнякта (№ 6) - пізніше перебудований Яном III Собеським на Королівський палац з італійським двориком, де можна випити відмінної кави, і будинок № 24, де Петро І вручав грамоту безподаткової торгівлі книгами Ставропігійському братерству. У цих будинках відкриті філії Історичного музею. У будинку №10, палаці Любомирських - експозиція музею етнографії, музею меблів і порцеляни т. 8 (0322) 74-33-88). В будинку N9 2 (палац Бандінеллі) - музей скла. Обов'язково підніміться на Ратушу (65 м, 350 сходів), звідки відкривається чудова панорама міста. Екскурсії проводяться до 18 години, але екскурсовод часто відсутній, тому домовляйтеся заздалегідь. |
Ip: 92.112.77.250 Визначні пам'ятки • Від пл. Ярослава Осмомисла - пл. Старий Ринок - вул. Богдана Хмельницького - найстаріша частина міста. Тут розташовані: костел Казимира (1656-64, вул. Кривоноса, 1); костел Марії Сніжної (XIII ст.); оборонний монастир бенедиктинок (1595) з костелом Всіх Святих (1597-1616); церква св. Івана Хрестителя (1250), за легендою тут похована Констанція, дружина кн. Лева й дочка угорського короля Бели IV; оборонна церква св. Миколи (1264); церква св. Онуфрія (1518) з монастирем. Тут в 1573 р. Іван Федоров надрукував перші українські книги, тут він і похований 1583р.; церква св. Параскеви П'ятниці (ХІV-ХVІІ ст.), оборонного типу, з елементами готики й бароко, з унікальним п'ятиярусним іконостасом (XVII ст.); костел св. Мартіна (1738); будинки в стилі модерн. Праворуч піднімається гора Високий Замок. • Вірменський кафедральний Успенський собор (1356-70) із хрестами-'хачкарами', фресками (ХІV-ХV ст.) і комплексом споруд, що утворюють внутрішній дворик (вул. Вірменська, 7-13). |
Ip: 92.112.77.250 Уже на початку XVII ст. Львів визнавали найгарнішим містом Європи. І добру славу йому створювали у цьому ансамблі площі Ринок і Успенської церкви. Протягом шести століть площа Ринок була центром торгівлі, політичного, культурного й економічного життя міста. Тут містилися магістрат і суд. Ансамбль площі, що будувався протягом ХVІ-ХVІІІ ст., і донині зберігає планування XIV ст. Особливо виокремлюється будинок №6 львівського купця Корнякта. Для його спорудження у 1580 р. за основу було взято будинок XV ст., від якого зберігся готичний зал. Згодом будинок перебудовано у палац, у якому 1686 р. був підписаний 'Вічний мир' між Річчю Посполитою і Московською державою. З кожним будинком, що на площі Ринок, пов'язано багато історій і легенд. Ці будинки поєднує 65-метрова Ратуша, яку охороняють два геральдичні леви - символ міста. |
Ip: 92.112.77.250 Поруч із площею Ринок на вул. Руській розміщується чудовий ансамбль Успенської церкви. Домінанта ансамблю - вежа Корнякта, що побудована в 1572-1578 рр. італійцем Петром Барбоном. Її четвертий ярус і барочне завершення із чотирма вежами були добудовані наприкінці XVII ст. Спрямована на 66-метрову висоту вежа виразно контрастує з витягнутою Успенською церквою. ЇЇ споруджено в 1591-1629 рр. на кошти Львівського братства, владик Молдавії, українського гетьмана Сагайдачного і московського царя Федора Івановича. До вежі Корнякта прилягає каплиця Трьох святителів (1578-91, арх. А. Підлісний). Кам'яний різьблений портал каплиці - шедевр архітектурної пластики XVI - XVII ст. Перлиною львівської архітектури є ансамбль собору св. Юра, виконаний у стилі рококо. Його заклав у 1744 р. архітектор і скульптор Бєрнард Меретин, а закінчили Сєбастьян Фєсінгєр і скульптор Й. Пензель у 1764 р. У храмі зберігся найстаріший в Україні дзвін 'Староюрский', відлитий 1341 р. 1772 р., після поділу Польщі, Львів перейшов у володіння Австрії і став називатися Лембергом. Через рік тут був заснований університет. Становлення Львова як культурного центру українців почалося із заснування 1848 р. у Лемберзі (Львові) 'Головної руської ради', що сприяло зростанню самосвідомості русинів (українців) на Галичині. Львів - батьківщина відомого письменника Я ван Захер-Мазоха (від імені якого походить поняття 'мазохізм'), фантаста Станіслава Лема, американського політика Збігнева Бжезинського. У Львові похований засновник львівської математичної школи, видатний математик Стєфан Банах (1892-1945), на його честь названий Банахів простір. |
Ip: 92.112.77.250 (725 тис. жителів) |
Ip: 77.87.152.35 Кращі дівчата!!! Існує супер район СИХІВ!!! |
Ip: 91.124.59.86 Багато історичних пам\'яток |
|
Закрыть |