|
На протязі двох місяців хребет Дзвенів і висоти перед Козьовою були об’єктами запеклих, але безрезультатних атак німецьких військ. Одна тільки 1-а Фінляндська стрілецька бригада Обручева за перші півтора місяці своїх боїв в Карпатах відбила тут до 60 атак противника. Атаки на висоту 992 в лютому і березні відбувалися майже щоденно. Німецьке командування буквально завалило схили хребта Дзвенів і висот перед Козьовою трупами своїх солдатів. Проте зламати опір російських фінляндських стрілків противнику так і не вдавалося. |
Відповідно до умов місцевості, сили 22-го корпусу були поділені на 5 бойових ділянок (колон). Ключове значення мала друга з правого флангу бойова ділянка, яку обороняла колона генерала М.А. Обручева – полки 1-ї Фінляндської стрілецької бригади і деякі інші піхотні частини (в різні моменти тут знаходились 146-й Царицинський, 237-й Грайворонський, 260-й Брацлавський піхотні і 22-й Туркестанський стрілецький полки). В смугу відповідальності колони Обручева входили східна частина хребта Дзвенів, долина р. Орява, села Орявчик, Козьова і навколишні висоти, насамперед вершина 922 (на австрійській карті позначена також як Дзвенів I) і гора Остріг, яка в російських документах того часу залишалася безіменною і позначалася, як «висота 1026 (в 3 верстах на південь від Козьови)». Село Козьову (в російських джерелах – Козювку), яке розташоване на шосе, що проходить долиною р. Орява, а потім долиною р. Опір, називали «ключом Лісистих Карпат». Гора Остріг панувала над цим шосе і над самою Козьовою. Найбільш запекла і жорстока боротьба в ході всієї компанії 1915 року на Стрийському напрямку відбувалася якраз за висоти 992 і 1026, і, відповідно, за Козьову. |
9-11 січня 1915 року Південна армія перейшла в контрнаступ і почали тіснити росіян. Основними напрямками ударів військ союзників були Ужгород - Самбір і Мункач (Мукачів) – Стрий. |
В роки Першої світової війни Орява на протязі кількох місяців була ареною кровопролитних боїв між австро-угорсько-німецькими і російськими військами. Початок Великої війни (так називали Першу світову війну в міжвоєнний період) склався не на користь Австро-Угорської імперії. За серпень-вересень 1914 року російські війська завдали кілька відчутних поразок австро-угорській армії і захопили майже всю Східну Галичину і Буковину. В листопаді 1914 року російська армія оволоділа Карпатськими перевалами і вийшла на простори Закарпатської рівнини. На кінець грудня 1914 року загальне військове становище Австро-Угорщини було вкрай важким. Тому німецьке командування пішло назустріч просьбам свого молодшого партнера по військовій коаліції і прийняло рішення направити а Лісисті Карпати свої війська. Для операцій в Карпатах німецьким командуванням були виділені управління 2-го армійського корпусу, три дивізії піхоти: 1-а піхотна, 48-а резервна і 3-я гвардійська, а також 5-а кавалерійська дивізія. Ці з’єднання разом з австро-угорським корпусом генерала Петера фон Гофмана утворили змішану «Імператорську Німецьку Південну армію». До речі, в склад корпусу Гофмана входив Легіон Українських Січових Стрільців. Командуючим Південною армією був призначений генерал Олександр фон Лінзінген, видатний полководець Другого рейху. |
|
Закрыть |