Вопрос
Анна Липковская:
Запитання:
- Аніта! Ти заглянь в спогади прадіда, там напевно написано і про Семена Трифоновича і за мого батька. Взагалі, за Семена Трифоновича, точно є. Бо то велика людина. Мав на той час гарну освіту. По його конспектах всі брати науку проходили! Але репресії. Такий час. Секретарство. Консульство. А потім в тайзі!
Василь Кириченко з Рашівки.

Відповідь:
- Так, я знайшла про Семена Трифоновича. Він дуже допоміг прадіду моєму у житті.

Ответ
-

Вопрос
Анна Липковская:
Запитання:
- Кириченко! В Рашівці росповсюджена. Мій дід, Трифон. Батько, Григорій. В діда одні сини. Жили вони по вулиці Широка.
Аннушка! Як же твого прадіда по батькові? Кириченко! Були і генерали, комуністи. взагалі, енергійні!
Василь Кириченко з Рашівки.

Ответ
-

Вопрос
Відповідь:
- Знаю що багато в Рашівці мешкало євреїв, однак козаки, що навідувалися до селища громили їх безбожно, не жаліючи ані жінок, ані дітей. Прадід мій, що був тоді ще дитиною став свідком цього кровопролиття, під час якого згинули його друзі.

Ответ
-

Вопрос
Також знаю, що пережила Рашівка й сильний голод та епідемії тифу. Від ного також вмерли близькі люди, але прадід тоді вже у селі не мешкав а лише навідувався, це його й врятувало. Так по клаптиках мені й вдалося познайомитися трішки з історією Рашівки, а також родини.

Ответ
-

Вопрос
Анна Липковская:
Запитання:
- Село наше велике. Поруч річка Псьол, луки. ліси, багаті поля. працьовиті люди! До революції 1917 року, Рашівка було МІСТЕЧКО. Торгові люди. В сільській бібліотеці є книга про історію села. Написав її Бохан Андрій Никифорович. Писана вона на друкарскій машинці, він диктував а мої пальці все на папір. Так і склалося про все життя.
Василь Кириченко з Рашівки.

Ответ
-

Вопрос
Відповідь:
- І так, розповідаю. Прадіда мого звали Кириченко Іван Тимофійович. Народився він у Рашівці, а потім, потроху перебрався до Києва, де й залишився назавжди зі своєю родиною. Так, був він генералом, а згодом обійняв посаду міністра зв’язку України.

Ответ
-

Вопрос
Дружина в нього була з Риги, німка. Від цього подружжя і йде одна з гілок мого роду. У книжці своїй розповідав дідусь про дитинство своє у Рашівці, про панів, церкву, де в хорі співав, та про братів та сестер своїх, багато їх було. Знаю, що деякі родичи з часом до Росії подалися. Саме там нині проживають їх нащадки, й деяких мені пощастило знайти. Знаю що Рашівка була містечком, яке славилося гарною щетиною, яку продавали в усі найближчі поселення.

Ответ
-

Вопрос
Анна Липковская:
Запитання:
- Старий я дід! Живу у Рашівці. У мого діда синів 9. А в тих синів, сини та дочки. А в дочок та синів онуки. І розлетілись всі, і рознесло життя, насіння те по Україні. І ось ми є! О насінинонько! Ріднесинька! Як гарно жити, та так зустрітись ненароком та кроком, кроком, піти до нового життя!
Василь Кириченко з Рашівки.

Ответ
-

Вопрос
Відповідь:
- Мій прадід родом з Рашівки бував,
Братів й сестер було в нього багато.
Фамілією Кириченко володів,
Однак років минуло прибагато.
Про Рашівку на згадку написав,
щоб діти та онуки добре знали,
як жив колись і як зростав,
Щоб із життя його уроки брали.
Я певна, що й понині в тім селі
Рідня моя по крові залишилась.
Та дуже рада що в ті самі дні,
Знайшли мене, та серце зворушилось.

Ответ
-

Вопрос
На поріжечку слизько. Шкрибу все сапою, зробив її із полотна лопати, а навкруги шурхає, із стріхи капотить і сніг тікає, і вже не до Різдва, і циган вже кожух закинув, сидять собі з циганкою в шатрі та ждуть весну!
Василь Кириченко з Рашівки.

Ответ
-