Сем. положение: есть парень
Дата рождения: 13 июня

Место проживания: грушевського 19
Львов Львовская Область
Люди Львовской области Львов


Полит. взгляды: националистические
Отношение к курению: компромиссно
Отношение к алкоголю: компромиссно
Вдохновляют: природа, подорож,багаття,гарний співрозмовник
Религ. взгляды: ставлюсь з розумінням до всіх віросповідань

Страницу создано: 8 декабря 2013

Подписка на обновление страницы

Добавьте и настройте оповещения на свой e-mail

Перейти

Последние фото

анна шульган - Последние фото
анна шульган - Последние фото
анна шульган - Последние фото
анна шульган - Последние фото
Перейти
анна шульган

Коли вночі у дім, квартиру, хату
Прийде Різдво, ялинка і вогні -
Згадай, хоч на хвилинку, про солдата,
Який в окопі мерзне на війні.

Який своє Різдво зустріне в полі
Під кулі свист і вітру коляду…
Хай спогад твій йому тамує болі,
Хай щира згадка піднімає дух,

Бо в цьогорічнім році щастя й туга
Змішались в датах, цифрах, іменах…
Яке ж Різдво без батька, сина, друга…
Які ж свята, коли іде війна.

І в час, коли годинник цокне в тиші
Й по вінця буде келих... щастя… сміх…
Не говори тостів хвалебно-пишних,
А помолись за мертвих і живих.

6 января 2015

анна шульган Коли Чоловік називає свою Жінку сонечко - вона світиться. Коли називає кохана - вона любить. Коли називає моя ніжна - вона задаровує ласками. А коли чоловік мовчить - вона стає байдужою. Все дуже просто... жінки взаємні до неможливості.

30 сентября 2014

анна шульган Якби я народилася вдруге

Хтось запитав мене кілька днів тому: якби я могла народитися вдруге, чи захотіла б прожити життя наново? Довго не роздумуючи, я відповіла 'ні'. Та згодом трішки замислилась і...

Маючи змогу наново прожити своє життя, я менше говорила б, натомість більше б слухала. Не боялася б запросити до себе на вечерю друзів тільки через те, що на килимі є кілька плям, а оббивка дивану трохи вицвіла.
Я б смакувала крихкі булочки в елегантному салоні і вже зовсім не турбувалася б через сажу, коли горить коминок.
Обов'язково знайшла б час, аби послухати спогади дідуся, який розповідає про роки своєї молодості. Влітку не вимагала би, щоб позачиняли всі вікна в машині, бо я щойно зробила собі завивку.
Я не допустила б, аби свічка у формі ружі так і розплавилась, забута у комірчині, а часто б її запалювала, доки вона б не догоріла до кінця.
Я б лягла собі на луку і перекочувалася б разом з дітьми, зовсім не хвилюючись, що забрудню сукенку.
Набагато менше плакала б і сміялася, дивлячись телевізор, а частіше - спостерігаючи життя.
Більшою мірою ділила б відповідальність зі своїм чоловіком.
Почуваючись погано, лягла б у ліжко, замість бігти з гарячкою на роботу, наче без мене там світ завалиться.
Замість дев'ять місяців поспіль нетерпляче чекати, коли ж нарешті закінчиться моя вагітність, полюбила б кожну її мить, усвідомлюючи, що ця дивовижна дія, яка відбувається у мені, є єдиною можливістю співпрацювати з Богом у здійсненні чуда.
Синові, який прибіг поцілувати мене, не сказала б: 'Досить, досить, іди митися, бо вечеря вже готова'.
Частіше казала б 'Я люблю тебе', натомість рідше 'Мені прикро'
Та передусім, якби я могла розпочати все спочатку, то цінувала б кожну хвилину... споглядала б її так довго, доки не побачила б, якою вона є насправді... жила б нею... і ніколи б її не віддаляла. 
(Ерма Бомбек)

Кожна мить, що нею обдаровує тебе Бог, є величезним скарбом. Не викидай його. Не бігай невпинно у пошуках непевного завтра.
'Живи найліпше як можеш, мисли найліпше як умієш, дій найліпше як потрафиш нині. Нинішній день скоро стане завтрашнім, а завтра скоро стане вічністю'. (А. П. Ґоуті)

23 июля 2014

анна шульган Фото на форумеhttps://1ua.com.ua/s...>

23 июля 2014

анна шульган Фото на форумеhttps://1ua.com.ua/s...>

21 июля 2014

анна шульган Востаннє губи шепотіли:'Мамо',
Іще й дівчата не торкалися тих губ,
Чому так рано, Господи, чого так рано?
Такі великі душі в вічність йдуть.

Ти їх береш, то їх ,напевне, доля,
Така вже доля в цілої землі,
Ти чуєш! Як до тебе люди молять,
А душі йдуть в нерівній боротьбі.

Ну скільки ще? Чи мало тої крові?
Де б ти не був, я прошу, зупини,
Так вже болять оті вінки тернові,
Так вже ятрять від куль ці борозни.

Нам треба миру, вже навоювались,
Уже б хоч краплю кращого життя,
Уже би щастя, остогидла жалість.
Щоб вільні люди і щоб вільний я.

Востаннє губи шепотіли:'Мамо',
Іще й дівчата не торкалися тих губ,
Чому так рано, Господи, чого так рано?
Такі великі душі в вічність йдуть.
Фото на форумеhttps://1ua.com.ua/s...>

21 июля 2014

анна шульган Не намагайтесь...

Не намагайтесь бути москалями,
ніколи з вас не будуть москалі,
та зрозумійте – розбрат поміж вами
нікому не потрібний взагалі.

Минає все пусте і помилкове,
колись таки приходить каяття...
Не забувайте батьківського слова
і не живіть своє-чуже життя.

Історію не крайте, не ламайте – 
вона не пробачає помилок,
і власну, незалежну думку майте
у світі узалежнених думок.

Чужого війська вшанувавши свято,
червоним квітом виклавши граніт,
згадайте тих, хто мав життя віддати
під Крутами у вісімнадцять літ.

А скільки їх, неназваних героїв,
шукає правди у чужій імлі,
і тих, що в українських одностроях 
лежать забуті у своїй землі?

Маслов Володимир
Фото на форумеhttps://1ua.com.ua/s...>

21 июля 2014

анна шульган До жінки-воїна… Героям Слава!
Фото на форумеhttps://1ua.com.ua/s...>
В очах твоїх немає краплі страху,
Немає сумнівів, ні сліз, ні каяття…
І ворог бачить цю твою відвагу…
Для тебе воля більше за життя!

Ти - стать слабка, але ти дуже сильна,
Ти не боїшся правду говорить,

Твоя душа усюди буде вільна…
Хоч тіло їм вдалося полонить…

Лише у нас, на землях України,
Живуть такі нездолані жінки,
Які тримають на собі родини

І рідну земл
ю протягом віків…

У серці біль, сльоза тече по скроні,
Молю у Бога зберегти життя
Усім героям, що тепер в полоні
І скорого додому вороття.

Ви наша честь, ви гордість для народу,
Герої, сильні духом козаки…
Вам берегти соборнысть і свободу,
І славу України навіки!
 

21 июля 2014

анна шульган Три історії, які змушують задуматися.
1. Одного разу жителі села вирішили молитися за те, щоб пішов дощ. У день запланованого молебню всі люди зібралися разом, але тільки один хлопчик взяв з собою парасольку. Це ВІРА.
2. Коли ви підкидаєте однорічної дитини в повітрі, він сміється, бо знає, що тато піймає його. Це ДОВІРА.
3. Кожну ніч, коли ми лягаємо спати, у нас немає гарантії, що на наступний ранок ми будемо живі, але ми як і раніше заводимо будильник на завтра. Це НАДІЯ.

16 июля 2014

анна шульган ... Пристрасть у серці ... ніжність на душі ... по щоках твоє томно-солодке дихання ... на тілі ще теплі твої поцілунки ... і повітря ... п'янко ... так тихо пахне тобою ......

11 июля 2014

Гости страницы

См. дальше...

Поделитесь страницей в соцсетях:



  Закрыть  
  Закрыть