Сем. положение: женат
Дата рождения: 30 января 1951

Место проживания: місто
Дубно Ровненская Область
Люди Ровненской области Дубно


Полит. взгляды: либеральные
Отношение к курению: негативно
Вдохновляют: Близький кінець
Религ. взгляды: Православні
Моб. телефон: 0101010101

Страницу создано: 1 января 2010

Подписка на обновление страницы

Добавьте и настройте оповещения на свой e-mail

Перейти

Последние фото

Антон Староста - Последние фото
Антон Староста - Последние фото
Антон Староста - Последние фото
Антон Староста - Последние фото
Перейти
  • Вопросы-ответы
  • Интервью
  • Обратная сортировка
Вопрос
Доброго дня пане Антоне.Моя мама народилася в Великому Раківці. Мамі 75 років її призвіще Романець Єлізавета Михайлівна я хочу її привезти на могилу її матері. Підскажіть будь-ласка де можна зупинитись в селі чи є якась садиба-готель? Дуже буду вдячна за допомогу.

Ответ
Староста Антон, пользователь 1ua
Антон Староста
І вам доброго дня. Найблищий готель, по-моєму, у Іршаві - це 15 км від села. У селі подібних закладів мабуть іще немає, але попитаю.

10 июня 2017

Вопрос
П Валера, пользователь 1ua
Валера П
Антон добрый динь! хотелось бы узнать больше о возможностях этого сайта! живу давно в России и немогу никого найти из Великого Ракивця в интернете. Усли есть возможность ответьте ,очень много вопросов, с уваж.Валерий Приймич
Ответ
Староста Антон, пользователь 1ua
Антон Староста
Добрий день, Валера! Я на цей сайт зараз рідко заходжу і тому довго не бачив повідомлення. Я з Раківця, але вже 40 років, як там не живу. Я дам свою сторінку на Однокласниках, то там більше односельчан, можливо когось і більш знайомого знайдеш. Зі мною в школу ходила Люба Приймич із Кривого, може якась родина? І де саме в Росії проживаєш?

8 мая 2014

Вопрос
малышко андрiй, пользователь 1ua
андрiй малышко
ми свами схожи я теж мандривник
Ответ
Староста Антон, пользователь 1ua
Антон Староста
Вітаю з Днем народження!

26 Февраля 2014

Вопрос
Здравствуйте, хочу попросити у вас допомоги, в село Старуня проживав, а можливо і зараз живе, Михайло Шимонивский, якщо ви знаєте його передайте, будь ласка, що я шукаю, мене звуть Саша, Бобровський. Я його товариш по службі, та не бачив 20 років, якщо ви знаєте, де він, і що з ним, напишіть якщо вам не важко. Заздалегідь вдячний, і з повагою Олександр.
Ответ
Староста Антон, пользователь 1ua
Антон Староста
На жаль не можу Вам нічого сказати, бо там бував тільки проїздом і нікого особисто не знаю.

25 апреля 2013

Вопрос
З Днем Народження!!!
Ответ
Староста Антон, пользователь 1ua
Антон Староста
Щиро вдячний!

3 Февраля 2013

Вопрос
Сироватко Олег, пользователь 1ua
Олег Сироватко
Прийміть найщиріші вітання з нагоди Вашого дня народження!
Ответ
Староста Антон, пользователь 1ua
Антон Староста
Щиро дякую!

3 Февраля 2013

Николаевич Дмитрий, пользователь 1ua
Дмитрий Николаевич

Поздравляю Вас с Новым 2013 годом! Желаю крепкого здоровья, огромного счастья и любви а также достижения всех целей и исполнения всех желаний! С Новым годом!


                            http://1ua.com.ua/sm...>http://1ua.com.ua/sm...>http://1ua.com.ua/sm...>http://1ua.com.ua/sm...>

1 января 2013

NIKI Світлана, пользователь 1ua
Світлана NIKI
'Христос воскрес!'-десь пролунало,
І на душі святково стало.
Ось кошики із рушниками
Несуть до церкви із пасками.

Святково свічки засвітились,
І всі частунки освятились.
'Христос воскрес'-лунають дзвони.
Хай зникнуть всякі перепони!

Хай у душі панує свято,
Хай успіхів буде багато!
Хай завжди і у всім щастить.
І хай Вас Бог благословить!

16 апреля 2012

Староста Антон, пользователь 1ua
Антон Староста
                                           50 заборон та утисків, 
                            які мали на меті знищити українську мову

18 11 2011
Gazeta.ua

9 листопада в Україні щороку відзначається день української писемності та мови. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.
Свято встановлено 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 'Про День української писемності та мови'.
Минулого року міністр освіти і науки Дмитро Табачник заявив про відмову МОН України фінансувати проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, який є важливою складовою святкування. Конкурс провели без участі міністерства.
Gazeta.ua підготувала вибірку з 50 історичних дат, на які припадають найжорстокіші заборони рідної для українців мови.

1622 — наказ царя Михайла з подання московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні 'Учительного Євангелія' К. Ставровецького.
1696 — ухвала польського сейму про запровадження польської мови в судах і установах Правобережної України.
1720 — указ царя Московії Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг.
1729 — наказ Петра ІІІ переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження.
1731р. - цариця Анна Іванівна вимагала вилучити книги старого українського друку, а 'науки вводить на собственном российском языке'. У таємній інструкції правителеві України князю О. Шаховському 1734 р. наказувала всіляко перешкоджати українцям одружуватися з поляками та білорусами, 'а побуждать их и искусным образом приводить в свойство с великоросами'.
1763 р. — наказ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.
1764 р. — інструкція цариці князеві О. В'яземському про посилення зросійщення України, Смоленщини, Прибалтики та Фінляндії.
1766 р. — суворий наказ Києво-Печерській лаврі друкувати лише ті книги, які видаються в московській друкарні, випробувані й затверджені синодом.
1769 р. — сувора заборона Києво-Печерській лаврі друкувати букварі українською мовою та розпорядження вилучити ті букварі, що вже були розповсюджені й використовувалися.
1782 р. — постанова про створення спеціальної комісії для запровадження в усіх навчальних закладах Російської імперії єдиної форми навчання та викладання російської мови.
1783 р. — запровадження в Київській Академії та українських колегіях навчання російською мовою. Було видано наказ 'О непременном и неукоснительном соблюдении как учителями, так и учащимися правил российского правописания', а дяки та священики мали читати молитви і правити службу Божу 'голосом, свойственным российскому наречию'.
1784 р. — наказ митрополитові Київському й Галицькому Самуїлу карати студентів та звільняти з роботи викладачів Києво-Могилянської академії, які послуговувалися українською мовою.
1786 р. — наказ митрополитові Київському контролювати лаврську друкарню, щоб не було ніяких відмінностей із московськими виданнями, а в Києво-Могилянській академії запровадити в систему навчання мову, узаконену для всієї імперії. Видано 'Порівняльний словник усіх мов', у якому українська мова значиться як російська, спотворена польською.
1817 р. — закриття Києво-Могилянської академії, головного центру української культури (відкрилася знову лише 1991 р.). Запроваджено викладання польською мовою в усіх початкових і вищих народних школах Галичини Австро-Угорської імперії.
1834 р. — відкриття наукового осередку зросійщення 'Юго-Западного края' — Київського імператорського університету.
8 лютого 1838 р. було ухвалено рішення про відкриття комітету внутрішньої цензури в Києві. Цей орган діяв при університеті св. Володимира і тримав під контролем усі друкарні, що входили до Київського навчального округу. Дійшло до того, що почали забороняти окремі літери з української абетки.
1859 р. — заміна австро-угорською владою української абетки латиною у Східній Галичині та на Буковині.
12 червня 1862 р. розпорядженням міністра освіти було закрито безплатні та недільні школи — останній осередок української початкової освіти для дорослих.
18 липня 1863 р. міністр внутрішніх справ П. Валуєв у таємному циркулярові зазначав, що 'никакого особенного малороссийского язика не было, нет и быть не может, и наречие их, употребляемое простонародием, есть тот же русский язык, только испорченный влиянием на него Польши'. Заборонялося навчання в освітніх закладах усіх рівнів, друкування книг духовного змісту, навчальних та для народного читання українською мовою.
1864 р. — флігель-ад'ютант Олександра II барон Корф розробив програму протидії впливові українофілів у Малоросії шляхом 'наводнения края до чрезвичайности дешевими русскими книгами', що, на його думку, 'лишило би малороссийскую литературу шансов сколько-нибудь существенно расширить круг читателей'. И отримав схвальну резолюцію імператора: 'Дельно. Мысль весьма хорошая. Сообразить, как ее исполнить'.
1869 р. — указ царської адміністрації про доплату чиновникам 'в 10-ти Юго-Западних губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, местних уроженцев', за успіхи у зросійщенні України. Це заохочення було без змін продубльовано ще й 1886 року.
1881 р. — заборона виголошення церковних проповідей українською мовою.
1883 р. — заборона Київським генерал-губернатором Дрентельном театральних вистав українською мовою на підпорядкованих йому територіях (Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Волинь і Поділля).
1888 р. — указ Олександра ІІІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення дітей українськими іменами. На Украъны почали з'являтися Серьожи, Колі, Сені, Петі, Вані, Міши, Даши, Маши.
1895 р. — заборона друкування українських книжок для дітей.
1903 р. — заборона виголошення промов на честь відкриття пам'ятника І. Котляревському в Полтаві (усі без винятку присутні на знак протесту залишили міську думу).
1907 р. — урядом зліквідовано українську періодичну пресу, конфісковано видану в роки революції (1905–1907) українську літературу.
1908 р. — указ сенату Російської імперії про 'шкідливість' культурної та освітньої діяльності в Україні, 'могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности'.
1914 - заборона святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка; указ Миколи II про скасування української преси; заборона в окупованих російською армією Галичині й Буковині вживання української мови, друкування книг і часописів українською; розгром товариства 'Просвіта'; зруйнування бібліотеки Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
1929–1930 рр. — арешт і суд 45 діячів української науки, літератури, культури, УАПЦ — за належність до 'Спілки визволення України'.
1932 р. — ліквідація всіх літературних організацій та утворення єдиної Спілки письменників СРСР.
1934–1941 рр. — знищення архітектурно-культурних пам'яток в Україні, арешт і страта 80% національної інтелігенції.
1934 р. — розстріл у Харкові 34 літераторів, серед яких були К. Буревій, О. Близько, І. та А. Крушельницькі, Г. Косинка, Д. Фальківський, М. Яловий та інші за стандартним на той час обвинуваченням 'в организации подготовки террористических актов'.
1938 р. — постанова 'Про обов'язкове вивчення російської мови в національних республіках СРСР' і посилення русифікації України згідно зі спеціальним рішенням XIV з'їзду КП(б)У.
1946 р. — ліквідація греко-католицької церкви й підпорядкування її Російській православній церкві. Постанова пленуму ЦК КП(б)У 'Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури, різка критика часописів 'Вітчизна' й 'Перець'.
1946–1949 рр. — ліквідація українських культурних здобутків — 'ждановщина'.
1947 р. — Л. Каганович проводить нову 'чистку' серед культурницьких кадрів, звинувачуваних в 'українському буржуазному націоналізмові'.
1951 р. — погромні статті в газеті 'Правда' проти 'націоналістичних ухилів в українській літературі та мистецтві'.
1958 р. — постанова пленуму ЦК КПРС 'Про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток народної освіти'; Верховна Рада УРСР ухвалила закон від 17 квітня 1959 р., спрямований на посилення зросійщення України (зокрема, про не обов'язкове, а 'за бажанням батьків' вивчання української мови в російських школах України).
1961 р. — нова програма КПРС проголосила політику 'злиття націй' і подальше зросійщення союзних республік.
1964 р. — умисний підпал Державної публічної бібліотеки АН УРСР. 1965 р. — перша велика хвиля арештів українських діячів (П. Заливаха, Б. та М. Горині, С. Караванський, В. Мороз та ін.).
1967–1971 рр. — арешти В. Чорновола, А. Лупиноса, ініціаторів 'Листа творчої молоді Дніпропетровська' проти зросійщення, убивство А. Горської, підпал Видубицького монастиря, нищення могил Січових стрільців у Львові.
1972 р. — друга велика хвиля політичних арештів (В. Чорновіл, Є. Сверстюк, Іван та Надія Світличні, І. Дзюба, М. Осадчий, В. Стус, Ігор та Ірина Калинці, О. В. Романюк — згодом патріарх Володимир УПЦ КП та десятки інших).
1977 р. — арешт і суд членів Української Гельсінської групи та ін. (М. Руденко, О. Тихий, М. Матусевич, М. Маринович, Г. Снєгірьов, Л. Лук'яненко та ін.). 1978 р. — директива колегії Міносвіти УРСР про 'Удосконалення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки'.
1979 р. — чергова хвиля арештів українських діячів (О.Бердник, Ю. Бадзьо, Ю.Литвин, М.Горбаль — усі вони отримали максимальний термін ув'язнення в таборах суворого режиму з подальшим засланням). Убивство композитора В. Івасюка. Ухвала Ташкентською конференцією нових русифікаторських заходів щодо неросійських народів СРСР.
1983 р. — постанова ЦК КПРС про посилення вивчення російської мови у школах і виплату 16% надбавки до платні вчителям російської мови й літератури ('Андроповський указ') та директива колегії Міносвіти УРСР 'Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки', спрямована на посилення зросійщення.
1989 р. — постанова пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну загальнодержавну мову (зрозуміло — російську) в СРСР.
1990 р. — постанова Верховної Ради СРСР про надання російській мові статусу оіфіційної мови в СРСР.

20 ноября 2011

Староста Антон, пользователь 1ua
Антон Староста
Роблю свій сайт "Цілющі джерела України" http://a-starosta.na...

8 апреля 2011

  • См. дальше...

Гости страницы

См. дальше...

Поделитесь страницей в соцсетях:



  Закрыть  
  Закрыть