|
Ответ
Микола Сова Мабуть,є
19 июля 2015
Ответ
Микола Сова Не зннаю
19 июля 2015
Ответ
Микола Сова Немає
19 июля 2015
Ответ
Микола Сова Не знаю
19 июля 2015
Ответ
Микола Сова Немає
19 июля 2015
Ответ
Микола Сова Задовільний
19 июля 2015
Ответ
Микола Сова Немає
19 июля 2015
Ответ
Микола Сова Голова сільради
19 июля 2015
|
ПОДАРУНОК 'Що?! Що подарувати улюбленому вчителю на свято 23 лютого?! Адже він такий до нас добрий, навіть ніколи двійок не ставить! Сам за учня все розповість, поки той біля дошки стоїть-стидається. Так і учня врятує, і тему розкриє. Ну що ж, що ж такій гарній людині подарувати?!' - дівчата вже кот- ру годину мудрували, який подарунок від класу стане віддзер- каленням їх щирого відношення до молодого, але вже тако- го шанованого батьками і улюбленого школярами вчителя історії Петра Михайловича Коцура. Свято все наближалося, а ідей все бракувало… Аж рап- том дітлахів осяяло і, швиденько зібравшись, почапали трійко 'уповноважених' (Люба Федина, Катря Баранець та Катря Зеленська) аж у самий 'Дригайлів'. Зима… Шлях від Сакунихи торований, але неблизький - 8 км дитячими кроками, та відповідальність за подарунок для свого дійсно 'класного' класного керівника ніби допо- магала не скотитися, а повагом спуститися у виямку зразу за селом, а тоді злізти на кручу, підпихаючи зі сміхом одна одну. Аж ось і проминули дорогу на Жолобок, і поворот на Козельне залишили позаду, онде вже й пам'ятник Іллічу в центрі видніється - дісталися нарешті! Вибір подарунка дівчата трішки затягували, аби відігріти- ся та набратися сил на зворотній шлях. Вирішальний мо- мент. Все. Є подарунок вчителю! Килимок !!! М'якесенький, замшевий, наймодніша нині річ для прикрашання оселі! І задоволені покупкою, дівчата заспішили додому. Ручень- ки мерзли, збивалися ніженьки…Але зігрівала думка про те, як, напевно, зрадіє подарунку Петро Михайлович! Зазвичай зворотний шлях здається коротшим, та не цього разу: ки- лим все намагався розстелитися, щоб стати, мабуть, літай- килимом. Все ж бажання встигнути поздоровити вчасно взя- ло верх, і незабаром на крилах радощів дівчата самостійно долетіли до села. Ось і настав урочистий момент - вручення подарунку. Вчитель дійсно був вражений! Такого він однозначно не очі- кував!.. Не очікували такого й дівчата - викликали їх через килимок для вчителя 'на килим' до директора, та з ними й Петра Михайловича… Ой, що там було!!!.. Ледве зі школи не відлетіли вигадниці. І знов врятував ситуацію справжній чо- ловік, захисник своїх підопічних Петро Михайлович. Все влад- налося: дівчат було пожурено, килим реабілітовано, свято не зіпсовано! Одне турбувало учнів - незабаром 8 березня… Зі слів Любові Федини записано її племінницею Людмилою ГАНЗОЮ |
18 июля 2015
|
ГАЗОВИКИ ВРЯТУВАЛИ З ПОЖЕЖІ ДІДУСЯ 13 липня о 23 годині 27 хвилин оператор аварійно- диспетчерської служби Не- дригайлівського цеху газово- го господарства С.Д.Корене- ва отримала повідомлення про пожежу в будинку, де знаходиться газовий балон. Світлана Дмитрівна опера- тивно відреагувала на цю інформацію і вже через дві хвилини аварійна бригада в складі водія В.Д.Закритого і слюсаря В.М.Голінка виїхала за викликом. Через дев`ять хвилин вони були в селі Са- куниха на вулиці Жовтневої революції, 108, звідки на- дійшов телефонний дзвінок від власниці будинку В.П.Глу- щенко. Валентина Прокопів- на була дуже стурбована по- жежею, тим більше, що в бу- динку знаходився дідусь, який слабо рухається. Та праців- ники газової служби швидко винесли з задимленого при- міщення і газовий балон, який становив велику небезпеку через ймовірність його вибу- ху, і хворого дідуся. Так Віктор Дмитрович Закритий і Воло- димир Миколайович Голінко стали не тільки газовиками, а ще й рятувальниками, пра- цюючи на місці пригоди ра- зом із недригайлівськими по- жежниками. У нашому цеху газового господарства по багато років працюють досвідчені спеціа- лісти, які не тільки вміють які- сно полагодити обладнання, а й оперативно прибувати на місце аварії, бо вони дуже добре знають географію ра- йону, всі села й навіть вулиці. Адже якщо розпитувати до- рогу або ще й поїхати не туди, то втрачаються дорогоцінні хвилини, які можуть зіграти вирішальну роль. У даному випадку все закінчилося бла- гополучно, бо кожен на своє- му робочому місці спрацював на совість. Віктор ЦИГАНІЙ, начальник Недригайлівсь- кого цеху газового господарств |
18 июля 2015
|
| Закрыть |
