ПОЇЗДКА НА 'ХАЛЯВУ'
Зателефонував мені помічник депутата
обласної Ради, Героя України
Бобова Г.Б, Володимир Васильович:
-Я
запрошую Вас поїхати подивитися підприємства
депутата Бобова в Корсунь-Шевченковському районі.
Я був здивований. Знав , пан Бобов Г.Б. збирається іти у Верховну Раду, Але я тут причому.
-А
чому Ви вибрали мене?- запитав я у помічника.
-Я бачив Ваші сайти
і Ви активно працюєте в
Інтернеті.
Ну
що ж! Я українець і чому на халяву не проїхати в другий район.
24.07.2012р. ми і поїхали. Зібралося
нас 12 осіб: Вчителі, лікарі, виробничники, більшість - пенсіонери.
Приїхали в с.Селище.
Зустрічали нас голова села і керівництво школи. Що написано на фасаді
школи – оцініть самі.
http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '>
Школа ще довоєнної побудови,
але виглядає гарно. Завдяки депутату зроблено ремонт, євро вікна, комп'ютерний клас і т.і.
Потім нас повели у дитячий садочок. Красота!!!
http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '>
Ну, звичайно, і це все
зроблено депутатом Бобовим.
Мені сподобався душ
http://content.foto.... width='450' height='600' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '>
Коли я дивлюся на такий душ, та
згадую свою працю у Сумському витверезнику в 60-х роках.. Там я працював фельдшером і в нас був подібний душ
з міцного металу для
витверезення наших буйних
клієнтів. Тільки вода там була
холодна.
Поті м ми поклали квіти на могилу
загиблих воїнів і поїхали на цукровий завод.
http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '>
http://content.foto.... width='450' height='600' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '>
. В Черкаській
області цукрових заводів залишилося дуже мало. Трьома
володіє наш депутат. По заводу
ми не ходили, тим більше. що я
колись вже пройшов всю цю
лінію. Гідом у нас була
помічник головного технолога.
Зарплата у неї 3600гр. і плюс непогана
премія. Середня зарплата
по заводу біля 3000 гр.
В нашому
місті також був цукровий
завод, але тепер там пустка.
Декілька разів завод
намагалися запустити. Але не вистачало
сировини.
Тому логічно, що перше
наше запитання до директора
заводу було таке:
-Де берете буряки?
Відповідь: Бобов Г.Б.
орендує 60000 га
землі і буряк ми вирощуємо самі.
Відпускна ціна цукру
5гр. 40коп. А яка його ціна в
магазинах? Зараз на складах . 9000 тонн. Я хотів прикупити пару тонн, але не було в мене тари.
А потім
нас запросили в заводську їдальню перекусити чим
Бог послав.
А що Бог послав в цей день і що було далі – в наступному випуску.
|
РІДНА
МОВА Хіба
буває мова - краща, гірша? У кожній нації вона своя. Для мене українська
найрідніша, Бо з діда-прадіда - моя. Із
незапам'ятних часів, Крім Слова Божого Святого, Святими є дві пари слів -Це
рідна мати й рідна мова. Ця мова
ніжна, а бува й сувора, їй не завжди являлись світлі дні. Та в ній кувалася й
опора -Козацький дух, Тарасові пісні. Цей
генетичний код мого народу Я з гордістю несу в собі, Як вищу і безцінну
нагороду -Безсмертя пращурів моїх. О, моя
мово, неозора ниво, Де жито й небо на одній межі! В тобі весь сенс буття і
вічне диво, Скарбниця розуму і щирої душі. Сплюндрована,
колись «малоросійська», Ти і сьогоднішнім числом Знов
повстаєш, як совість материнська, Як клич до боротьби з підступним злом. Ми тебе,
мово, боронити мусимо Від злих ворожих біснуватих сил, Що спокушаються огидить
нашу душу Пам'ять
Роду загасить. Тепер ми
незалежні, але
будьмо пильні, Бо виродки пробрались до керма. А ми ж велика нація - і в
єдності всесильні, То ж зрадникам, розкольникам - майбутнього нема!!! Владислав ПОЛІЩУК |
Здорові дітлахи» зі Шполи увійшли до десятки найкращих
З 2 по
4 вересня на базі Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода
гвардія» (м. Одеса) проводився фінал Всеукраїнського фестивалю- конкурсу
«Молодь обирає здоров’я». Команді «Здорові дітлахи» зі Шполянського району, яка
виборола переможне перше місце в обласному етапі, випала честь захищати честь
Черкащини нарівні з 31 командою з усіх регіонів України, а також з командою Республіки Білорусь. У рамках фіналу
проводилися тренінгові заняття, конкурс літературно-музично-спортивних
міні-композицій; вікторина-конкурс «Що я знаю про здоровий спосіб життя?»;
конкурс плакатів; конкурс фотографій. Учасники фестивалю мали можливість
поділитися досвідом просвітницької роботи з профілактики негативних проявів
серед молоді, продемонструвавши власні вокальні, літературні, мистецькі та
спортивні таланти. Приємно, що на заключному гала-концерті сольний виступ
учасниць нашої команди, створеної на базі Шполянського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів
№2-ліцей, зірвали шквал оплесків глядачів, які аплодували стоячи. Невгамовні,
драйвові учасниці команди — Марченко Тетяна ( Сигнаївський НВК), Дерикот Юлія,
Яцентюк Сніжана (міський НВК №3), Педченко Катерина, Козоріз Каріна, Висотенко
Ольга, Скоблей Ольга (міський НВК №2), які водночас є вихованками танцювального
колективу «Еліта», членами збірної дружини юних пожежників, зуміли за два дні
завоювати симпатії ровесників з команд-суперниць, а також прихильність окремих
членів журі. В результаті напружених змагань, де лідирували три команди з
Одещини — господарів фестивалю, «Здорові дітлахи» стали шостими й потрапили у
номінацію «Краща десятка команд фестивалю»! Шполяни висловлюють щиру вдячність
членам команди, її керівникам — заступнику директора з виховної роботи
Шполянського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №2- ліцей» Олександрі Анатоліївні
Висотенко, хореографу районного Будинку культури Лесі Анатоліївні Осадчук, а
також вдячні Герою України Геннадію Борисовичу Бобову за надані 10 000 грн.
команді, завдяки чому здійснилася ще одна дитяча мрія. |
·
http://shpola.in.ua/...>Сільських голів на Шполянщині змушують очолювати штаби Партії
регіонів
Сільський
голова села Товмач Шполянського району Черкаської області Сергій Коваль
стверджує, що його змушували очолити передвиборчий штаб Партії регіонів.
'Я поїхав у райцентр Шпола, щоб підписати в голови районної ради та голови
райдержадміністрації заяву на відпустку. Туди саме приїхали люди з обласного
штабу Партії регіонів. Чихвостили наше начальство за те, що в районі у
'регіоналів' найнижчий рейтинг. Я
попав під гарячу руку. Спитали за вибори. Кажу, приміщення надав, усе, що
треба, зробив. Голова райради Микола Тимошенко каже, мовляв, яке приміщення?
Тобі президент дає зарплату, тому мусиш бути вдячним. Ти влада, то мусиш
працювати на Партію регіонів', - розповів чиновник. Коваль
також додав, що допомагати 'регіоналам' не буде, бо є членом партії
'Батьківщина'. 'Усі
сільські голови погодилися, один ти коверзуєш. Дивися, там у тебе жінка має
магазини, щоб потім не було проблем із налогами', – казав йому голова
райради. Проте, Коваль стверджує, що погроз від влади не боїться. 'Який
там бізнес? Магазин у селі? Та відбирайте, ради Бога. Я свою совість не продам,
бо як тоді дивитися в очі своїм чотирьом дітям?', - запитує він. Голови
райради Миколи Тимошенка на місці немає. 'Ні,
він не у відпустці, – стверджує секретарка. – Микола Олександрович у штабі, бо
готується до з'їзду Партії регіонів'. Просить дзвонити на мобільний. 'Я
поважаю тверду позицію Коваля. Чоловік має принципи і їх відстоює, – запевняє
Тимошенко. – Однак розмова йшла про вибори взагалі. Розпочинається виборча
кампанія, а сільський голова надумав іти у відпустку. Треба ж працювати'. Водночас
Тимошенко не заперечує, що йому не подобається декларація про доходи Сергія
Коваля. 'І
він, і його дружина декларують дуже скромні прибутки, а їздять на джипові
'Тойота-Лендкрузер'. Не можна так ставитися до держави', -
запевняє чиновник. Про
тиск на сільських голів заявляє і сільський голова Лип'янки Сергій Іщенко. 'До
мене вони підходити з такими пропозиціями не наважуються, бо знають, що буде
скандал. А від колег не раз чув, що їх змушують очолювати передвиборні штаби
'регіоналів'. Кілька
років тому Іщенко спиляв щоглу з прапором Росії, яку встановив у селі місцевий
підприємець. Юрій СТРИГУН |
Ой, на
Івана, тай на Купала 6
липня, традиційно, біля Красного Ставу в центрі м. Шполи місцеві жителі та
гості міста провели народні гуляння до свята Івана Купала. Працівники
культури ретельно вивчають, зберігають і примножують народні традиції. Свято стало
улюбленим як для дітей, так і для дорослих. Головні персонажі театралізованого
дійства - Купала та Марена, хлопці та дівчата в українському вбранні, віночки з
живих квітів, Водяний, русалоньки – водили хороводи навкруг Маренки та
запрошували до дійства учасників свята. Звеселяли глядачів та додавали
святкового настрою аматори міського та районного будинків культури. Це - дитячий
ансамбль українських інструментів «Соловейко»,
народний ансамбль українських інструментів «Вечорниці», народний
танцювальний колектив «Гренада», вокальне тріо «ВІАЛЕДІ», народний аматорський
гурт «Шанс». На святі були присутні голова
райдержадміністрації Сергій Струк, голова районної ради Микола Тимошенко,
міський голова Віктор Заскалета. Міська рада виділила кошти на призи та солодощі
для учасників конкурсів та розваг, а аматорські колективи «Соловейко»,
«Вечорниці» та «Шанс» міського Будинку культури виступали в нових сценічних
костюмах, придбаних також за кошти міської ради, які виготовляли майстрині швейного цеху місцевого підприємця Павла
Рябоконя. «Приємно, що в цьому році в
масових дійствах головними учасниками та персонажами виступають переважно
молоді хлопці та дівчата, - зазначив під час святкових заходів голова
райдержадміністрації Сергій Струк, - Це гордість Шполянського району – вони ж -
учасники різноманітних конкурсів, фестивалів та змагань, які зберігають і
продовжують стародавні українські культові обряди. Отже, маємо надію, що Україна
ніколи не втратить своєї етнічної ідентичності і постане на арені світу як
країна з особливою культурою, вартою уваги усіх цінителів і дослідників
народних традицій світового рівня». Завітали на свято до шполян і
гості зі Львова: зразковий дитячо-юнацький хоровий колектив «Радониця», які
додали до заходу особливого українського колориту. До речі, цей колектив
перебував на Шполянщині декілька днів. 7 липня вони стали учасниками дійства
Івана Купала в с. Сигнаївка, а напередодні відвідали районний історико-краєзнавчий музей. По
закінченню свята запалили купальські вогні, дівчата пускали
віночки на воду, відбувся святковий феєрверк. |
Неймовірно
важка звістка минулого тижня облетіла район. На 93-му році відійшов у вічність
до Бога найві-доміший, най-досвідченіший аграрник району Шемет Борис Семенович. Народився
Борис Семенович Шемет 11 червня 1920 року в м.Шпола. Після закінчення школи у
1936 році розпочав свою трудову діяльність в колгоспі «Радянський хлібороб».
Після закінчення навчального закладу за спеціальністю ветеринарія, його у 1940
році призивають на службу в армію, де застала Велика Вітчизняна війна. Після
важкого поранення в 1942 році, він працює завідуючим районної ветеринарної
лікарні у Виноградівському районі Московської області. В 1945 році Борис Семенович повертається у Шполу, де
трудиться до 1947 року ветфельдшером Шполянської райветлікарні. А з 1947 по
1955 роки — він ветфельдшер колгоспу «Радянський хлібороб». В 1955 році його
обирають головою колгоспу імені Сталіна, перейменованого потім в ім.Жданова, а
потім — «Маяк». На посаді голови колгоспу по-справжньому розкрився талант
керівника, організаторські здібності покійного. Борис Семенович на посаді
голови колгоспу пропрацював 35 років, а загальний трудовий стаж становить 51
рік. Можна
багато перераховувати досягнень господарства, яке він очолював, запровадження
нових технологій під його керівництвом. Та, мабуть, кращим підтвердженням його
заслуг свідчать нагороди Бориса Семеновича. За трудові досягнення Б.С. Шемет
нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани»,
двома орденами Леніна. Йому присвоєно звання «Заслужений працівник сільського
господарства Української РСР». За
хоробрість в роки війни він нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня. Б.С.Шемет
обирався п'ять разів депутатом районної ради та депутатом обласної ради
чотирьох скликань. А за вагомий внесок в благоустрій та розбудову рідного міста
Борису Семеновичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Шполи». Борису
Семеновичу Шемету належить визначна роль в розвитку сільського господарства не
лише району, а й Черкаської області. Він був ініціатором впровадження нових
технологій, його інтелігентність, глибоке знання справи обеззброювали
опонентів. Раптова,
передчасна, несподівана смерть Шемета Бориса Семеновича — гірка, непоправна
втрата. Глибоко сумуємо, схиляємо у скорботі свої голови, висловлюємо щирі
співчуття рідним та близьким Бориса Семеновича. Світла пам'ять про нього
назавжди залишиться в літописі району, у серцях кожного з нас. Нехай земля Вам
буде пухом! С.Струк,
М.Тимошенко, В.Заскалета, І.Удовик, Б.Стеценко, Ю.Ляшенко, І.Здор, М.Коршак,
І.Габелок, В.Лук'яненко, М.Сабадаш, В.Костенко, С.Гребенюченко, О.Пірогов,
О.Павлов, М.Гончаренко, В.Вареник, В.Потапенко, Б.Фоменко, Д.Кравченко,
О.Тараненко, М.Богач, П.Ланяк, О.Кунець, А.Чернецький |
|
·
Шполянський
Ленін без голови залишився без квітів
Вже не
перший рік мешканців Шполи та гостей міста шокує пам»ятник Володимиру Леніну
без голови та однієї руки. Це страховисько дотепер височіє біля Будинку
культури одного із вже неіснуючих місцевих підприємств, повідомляє кореспондент
Інтернет видання «Шпола онлайн». Хто позбавив голови кам»яного Ілліча
достеменно невідомо, але з часом він так само загадково втратив одну з рук.
Депутатам Шполянської міськради неодноразово пропонували прибрати «покалічений»
пам»ятник лідеру кривавого жовтневого заколоту 1917 року. Але, депутати не
наважуються зробити рішучий крок… Варто відзначити, що
носити квіти до шполянського страховиська припинили навіть місцеві комуністи.
Не стали виключенням і цьогорічні роковини він я народження пролетаря.
«Лівакам» вистачає ще одного ідола, який дотепер височіє перед будинком
райдержадміністрації… |
|
Close |