Олег ! Как получить пароль на село Згораны . Слисар Дмитрий

7 july 2010

(0|0)

Олеже, дякую за опублікування.

Ось ще один текст. Опублікуйте, буль ласка.

Копачівка – село Матерів.

З часом вже й важко вести лік  їх синів і доньок,

якими наповнювалась завжди і повниться нині

Земля Українська та й весь Великий Світ.

Ставши у далеких краях щасливими,

слід завжди пам’ятати про свою

Копачівську Маму.

Дякуймо  Мамі!

З першої миті життя схиляється над кожним з   нас Мамине обличчя. З моменту народження у тривозі й любові, в замилуванні й надії вдивляється Мама в свою дитину. Вже з цієї миті стає вона берегинею своєї дитини, сподівається для неї щастя, благає Бога щоб дарував їй життєве благополуччя…

В Матері втілила природа найвищий свій ідеал. Високий дар Материнства підносить її над світом. Любов матері вся з тривог, сподівань і безоглядного жертвування собою. Осяяне цією чистою любов’ю, крилатиться наше дитинство. До матері на пораду ідемо малими й дорослими. Мати ніколи не злукавить. Мати ніколи не скривдить і завжди захистить... 

Кожна Мама усім своїм життям і працею, прикладом і вихованням утверджує у своїй дитині кращі риси людяності й доброти. Вона весь свій вік усією своєю сутністю стоїть на сторожі її щастя, захищає від усього лихого…

Наші Мами… Вони стоять на початку усіх наших життєвих доріг... Вони все життя дивляться своїм мудрим теплим поглядом нам услід, вирядивши в люди… Бажають нам добра та щастя, моляться за нас… Вони все життя сподіваються від своїх дітей найвищих духовних злетів. Вони і в останню хвилину думають про те, щоб їх діти жили гідно серед інших людей і творили добро на своїй землі…

Мама мудро й терпляче зносить те, що згодом її витісняють з синівських і доччиних сердець обранці й обраниці: спочатку кохані, а потім – дружини й чоловіки. Аби тільки щасливо жилось їхнім дітям…

З часом, коли життя Мами заходить за обрій, вона все одно не полишає нас… Її живий образ стоїть в нашій уяві… Безсмертний дух її стає ангелом-охоронителем кожної своєї дитини… Він невидимо охороняє їх в усьому земному житті від бід, лиходіїв та напастей, застерігає від необачних дій та гріхів житейських…

Дякуймо ж, Мамі! Кожного дня, кожної хвилини – допоки вона жива… Дякуймо ж Мамі! В час коли ми разом з нею і в час розлуки… Дякуймо ж Мамі! Коли Вона ще молода та Мамі в літах… Дякуймо Мамі – в лиху годину її смерті… Дякуймо Мамі достойною пам’яттю про неї... Дякуймо Мамі попри усі перешкоди і заборони... Дякуймо Мамі в своїх спогадах про неї...

Дякуймо Мамі допоки ми живі!…

Дякуймо Мамі завжди!

Дякуймо, бо вона того варта!

4 july 2010

(0|0)