|
Дитяча Олімпіада Херсонщини-2009 http://www.oda.khers... align=left border=0> З 2 по 22 червня 2009 року на базі дитячого оздоровчого центру „Прибрежний” (смт Лазурне Скадовського району Херсонської області) відбулася Дитяча Олімпіада Херсонщини-2009. Організатори - управління у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації і обласний центр фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх”. Про проведення в м. Херсоні молодіжного спортивного фестивалю стрітболу, фітнесу і черліденгу http://www.oda.khers... align=left border=0> 22-23 травня 2009 року в місті Херсоні на площі Героїв Сталінграду відбувся Молодіжний спортивний фестиваль стрітболу, фітнесу і черліденгу. Організатори свята - управління у справах сім’ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації, Херсонський обласний центр фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх” за підтримки Херсонського державного університету. Історія Херсонського олімпійського руху Спортивний літопис Херсонщини налічує багато славних сторінок. Починаючи з ХV Олімпійських ігор 1952 року в Гельсінкі 44 посланці Таврійського краю змагалися на Олімпійських аренах. Ними завойовано 48 олімпійських нагород, з яких 22 - золоті.
Результати участі команди http://www.oda.khers... align=left> 12 - 15 березня 2009 року у м. Миколаєві відбувся чемпіонат України з таїландського боксу Муей Тай серед юнаків та юніорів, в якому взяли участь 175 спортсменів.
Про чемпіонат Європи з легкої атлетики серед спортсменів – інвалідів 3-7 березня 2009 року в м.Реймс (Франція) проходить відкритий зимовий чемпіонат Європи з легкої атлетики серед спортсменів – інвалідів (фізичні вади).
Про обласні масові змагання 'Зелений стадіон-2009'
http://www.oda.khers... align=center> 22 лютого 2009 року у міському парку 'Дубки' Суворовського району (загальноосвітня школа № 33) Херсонським обласним центром фізичного здоров'я населення 'Спорт для всіх' спільно з обласною федерацією спортивного орієнтування проведено перший етап обласних масових змагань 'Зелений стадіон-2009' з елементами паркового орієнтування, в яких взяло участь понад 300 учасників.. Переможцями загальнокомандного заліку стали Херсонський центр позашкільної роботи, спортивний клуб 'Олімп' та Клуб спортивного орієнтування 'Суворовець'. http://www.oda.khers... align=center> Всі переможці і призери у 16 вікових групах були у присутності понад 150 глядачів та відпочиваючих з дітьми нагороджені медалями і дипломами від обласного центру 'Спорт для всіх'. Чітко і оперативно працювала головна суддівська колегія і головний суддя змагань Кобець С.М. Традиційні масові змагання з елементами паркового орієнтування проходять вже п'ятий рік поспіль в місцях відпочинку населення з метою пропаганди здорового способу життя та сімейного відпочинку, залучення до регулярних занять фізичною культурою і спортом всіх верств населення, популяризації і розвитку паркового орієнтування як виду спорту. http://www.oda.khers... align=left>Про проведення в Херсонській області 26 лютого 2009 року о 12.00 у спортивному залі спеціалізованого навчально-виховного комплексу спортивного профілю 'Загальноосвітня школа-інтернат ІІ-ІІІ ступеня - вище училище фізичної культури' (вул. Чекістів, 2а) відбудеться обласний тур Всеукраїнських змагань 'Ігри чемпіонів-2009' серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів області, присвячених ХХІ зимовим Олімпійським іграм у Ванкувері. http://www.oda.khers... align=left>ПОЛОЖЕННЯ І. Мета та завдання Залучення широких верств населення до цінностей фізичної культури і спорту та позиціювання сім'ї, як найважливішого середовища фізичного виховання, виконання Указу Президента України від 02 серпня 2006 року № 667/2006 'Про національний план дій щодо реалізації державної політики у сфері розвитку фізичної культури і спорту', наказу Міністерства освіти від 02 серпня 2005 року № 458 'Про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України', рішень обласної ради від 30 березня 2007 року № 209 'Про обласну програму розвитку фізичної культури та спорту в області на 2007-2011 роки' та від 01 червня 2007 року № 268 ' Про обласну програму підтримки сім'ї на період до 2010 року'. ІІ. Місце та строки проведення Змагання проводяться в три етапи: І етап - в загальноосвітніх навчальних закладах області 27 лютого 2009 року; ІІ етап - змагання на першість районів та міст області 27 березня 2009 року; ІІІ етап - обласні фінальні змагання серед переможців районних і міських змагань 17 квітня 2009 року (м. Херсон, вул. М.Фортус, 38). При проходженні мандатної комісії подаються заявки до участі у змаганнях та протоколи змагань попередніх етапів. ІІІ. Учасники змагань Склад команди: батько, мати, дитина віком 9-11 років. До участі у ІІІ етапі обласних змагань допускаються команди, які посіли І місця у ІІ етапі змагань 'Тато, мама, я - спортивна сім'я'. Кожен учасник повинен мати при собі паспорт, ідентифікаційний код, дитина - свідоцтво про народження, для реєстрації учасників. Заявка до участі в обласних змаганнях має бути завірена лікарем за місцем проживання. IV. Програма змагань Комплексні естафети на швидкість, координацію, витривалість, силові вправи. Спосіб проведення естафети залежить від передумов фінансово-матеріального забезпечення змагань. 4.1. Естафета 'Дартс' За командою 'Старт' учасник команди біжить до скакалки, бере її в руки і стрибає через неї 10 разів на місці, залишає її, добігає до лінії кидків, де по-черзі метає 3 дротики у ціль. Після закінчення кидків учасник повертається до лінії старту і передає естафету наступному учаснику команди. Естафета закінчується тоді, коли останній учасник команди пересікає лінію старту-фінішу. Лінія кидків знаходиться на відстані 12 м від лінії старту. Скакалка - на відстані 6 м від лінії старту. Ціль - коло, діаметром 36 см, розфарбована в два кольори: білий та чорний і знаходиться на відстані 3 м від лінії кидків. За кожне влучення дротику в білий сегмент кола в залік команди нараховується 3 очки, за влучення в чорний сегмент - 1 очко. Команда, яка показала найкращий час у своєму забігу отримує додатково 8 очок. Учасник, який не перестрибне через скакалку 10 разів не має права продовжувати естафету. Порядок виконання : І - Мама, ІІ - Дитина, ІІІ - Тато . 4.2. 'Будь спритним і вправним' Команди шикуються на стартовій лінії в колону по одному, той, хто стоїть попереду, тримає тенісну ракетку з кубиком. За сигналом перший з ракеткою, на якій лежить кубик, біжить до поворотного знака й повертається назад, причому намагається тримати ракетку так, щоб не впав кубик (держати рукою заборонено). Повернувшись до стартової лінії, бігун передає ракетку з кубиком другому учасникові, а сам стає в кінець своєї команди. І так, поки всі члени подолають дистанцію. Якщо кубик упаде, його знову кладуть на ракетку й продовжують біг. Перемагає команда, учасники якої раніше за інших закінчать біг. Порядок виконання: І - Мама , ІІ - Дитина, ІІІ - Тато. 4.3. 'Змійка' На лінії естафети - виставлені в одну лінію набивні м'ячі, або фішки, або стійки. Виставлені набивні м'ячі (фішки, стійки) для 'змійки', прапорець на місці повороту. Дитина затискає волейбольний м'яч між ніг. За командою починає стрибками пересуватися вперед до місця 'змійки'. Потім бере м'яч в руки і долає 'змійку', оббігає прапорець, повертається назад і, перетинаючи фінішну лінію, торкається своїм м'ячем м'яча мами. Мама затискає баскетбольний м'яч між ніг і пересувається стрибками вперед до місця 'змійки'. Потім бере м'яч в руки і, відбиваючи від землі, проводить між набивними м'ячами, пересуваючись 'змійкою'. Оббігає прапорець, повертається назад і, перетинаючи фінішну лінію, торкається своїм м'ячем м'яча тата. Тато затискає футбольний м'яч між ніг і пересувається стрибками вперед до місця 'Змійки'. Потім кладе м'яч на підлогу і проводить його між набивними м'ячами (фішками, стійками), пересуваючись 'змійкою'. Оббігає прапорець і, повертаючись назад, перетинає фінішну лінію. Переможцем стає команда, яка пройшла естафету за найменший проміжок часу і набрала найменше штрафних очок (1 очко - плюс 1 сек.). Штрафні очки нараховуються: за кожну втрату м'яча - 1 очко, за кожне порушення правил пересування - 2 очка, за ігнорування торкання одного м'яча іншим на лінії старт-фініш - 2 очка. Порядок виконання : І - Дитина, ІІ - Мама, ІІІ - Тато. 4.4. 'Розкидати й зібрати' Для її проведення накреслюють стартову лінію, а від неї на відстані 15-20 м - місце для поворотів (коло радіусом 50 см або обруч) .Кожній команді вручають коробку з буквами. Команди шикують на стартовій лінії в колону по одному. Коробку з буквами тримає той, хто стартує першим. За командою судді учасники з коробками біжать до місця з колом (обручем), висипають букви з коробки і вертаються до своєї команди ( коробка передається третьому учаснику команди). Другий учасник біжить до кола (обруча), збирає букви в слово і біжить назад в кінець колони. Третій учасник з коробкою біжить до обруча, де попередній учасник зібрав слово, складає букви слова в коробку і вертається назад. Перемагає команда, учасники якої краще виконають завдання й останній учасник першим закінчить біг. Порядок виконання: І - Дитина, ІІ - Тато, ІІІ - Мама. 4.5. 'Флорбол' За командою 'Старт' учасник команди за допомогою ключки веде м'яч змійкою між кеглями від лінії старту до лінії кидків. Не заступаючи за лінію кидків учасник за допомогою ключки кидає з метою влучення м'яча у ворота. Потім повертається на лінію старту і передає ключку наступному учасникові. Естафета закінчується тоді, коли останній учасник команди пересікає лінію старту-фінішу. На відстані 15 м від лінії старту знаходяться ворота. На відстані 10 м від лінії старту - лінія кидків. На відстані 2 м від лінії старту розташовані 6 кеглів на відстані 1 м одна від одної. За кожне влучення м'яча в ворота нараховується 10 очок до загального заліку команди. Команда, яка показала кращий час у своєму забігу отримує 5 додаткових очок. Учасник, який не обвів кеглі не має права продовжувати естафету. Порядок виконання : І - Тато , ІІ - Мама, ІІІ - Дитина. 4.6. Естафета 'Комбінована' Розташування інвентарю на дистанції : на відстані 5 м від старту прокреслена лінія № 1, на якій знаходиться скакалка .На відстані 6 м від лінії № 1, далі по дистанції прокреслена лінія № 2, на якій знаходиться волейбольний м'яч. На відстані 9 м від лінії № 2 прокреслена лінія № 3. Зміст вправи: Учасник від лінії старту переміщується до лінії № 1 способом 'павучок', передає естафету наступному учаснику, а сам залишається на лінії. Від лінії № 1 наступний учасник переміщується до скакалки, піднімає її та виконує 5 стрибків, після виконання біжить до лінії № 2 передає естафету наступному гравцю, сам залишається на лінії. Від лінії № 2 гравець затискає м'яч між колінами та стрибком рухається до лінії № 3, (при втраті м'яча повернутися на місце втрати та продовжити естафету.). Залишає м'яч на лінії № 3, рухається до лінії № 2 забирає гравця та разом рухаються до лінії № 1, де удвох забирають третього учасника і рухаються до фінішної лінії. Команда, яка показала кращий час у загальному заліку даної вправи, посідає перше місце. Інші команди в турнірній таблиці розташовуються у відповідності з показаним результатом. За кожну помилку, допущену на дистанції, учасникам додатково нараховуються штрафні 5 секунд до загального часу. Порядок виконання : І - Дитина , ІІ - Мама , ІІІ - Тато. 4.7. Вікторина (інтелектуальне завдання). За 5 хвилин учасники мають відповісти на максимальну кількість запитань. Перелік тем для вікторини, питання з яких можуть використовуватись на І та ІІ етапах: 1. Історія Олімпійських ігор давнини та сучасності. 2. Видатні спортсмени світу та Херсонщини. 3. Знання сучасних видів спорту. Рекомендовано включати у програму номера художньої самодіяльності або показові виступи представників різних видів спорту. V. Організатори та керівництво змаганнями Організацію та керівництво змаганнями здійснюють управління освіти та науки, у справах сім'ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації, обласне управління з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України та обласний Центр 'Спорт для всіх'. Безпосередня організація проведення змагань покладається: на І етапі - на директорів загальноосвітніх навчальних закладів та суддівські колегії; на ІІ етапі - на начальників управлінь, відділів освіти міськвиконкомів, райдержадміністрацій, начальників управлінь, відділів (секторів) у справах сім'ї, молоді та спорту міськвиконкомів, райдержадміністрацій та суддівські колегії; на ІІІ етапі - на обласне управління з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, обласний Центр 'Спорт для всіх' та головну суддівську колегію. VI. Підведення підсумків змагань та визначення переможців Переможці і призери визначаються згідно з програмою змагань з урахуванням штрафних очок у кожному конкурсі. Загальнокомандне місце визначається за найменшою сумою місць, виборених у кожному виді програми. У випадку рівності результатів у двох або декількох команд, перевага надається команді, яка має більше перших, других, третіх і т.д. місць. При рівності цих показників враховується сума штрафних очок (додатковий час), набраних командою. VII. Нагородження Команди, які посіли 1, 2 та 3 місця у загальному заліку на І етапі, нагороджуються дипломами та пам'ятними призами від загальноосвітніх навчальних закладів та спонсорів змагань. Команди, які посіли 1, 2 та 3 місця у загальному заліку на ІІ етапі, нагороджуються дипломами та пам'ятними призами від управлінь, відділів освіти міськвиконкомів, райдержадміністрацій, управлінь, відділів (секторів) у справах сім'ї, молоді та спорту міськвиконкомів, райдержадміністрацій та спонсорів змагань. Команди, які посіли 1, 2 та 3 місця у загальному заліку на ІІІ етапі, нагороджуються дипломами, кубками та медалями від управління у справах сім'ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації, обласного управління з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, обласного Центру 'Спорт для всіх'. Всі команди - учасники ІІІ етапу нагороджуються пам'ятними призами від обласного центру фізичного здоров'я населення 'Спорт для всіх'. VIII. Фінансування Організаційні витрати на проведення І етапу - за рахунок місцевих бюджетів, спонсорських коштів та інших джерел, не заборонених законодавством. Організаційні витрати на проведення ІІ етапу - за рахунок управлінь, відділів освіти міськвиконкомів, райдержадміністрацій, управлінь, відділів (секторів) у справах сім'ї, молоді та спорту міськвиконкомів, райдержадміністрацій та спонсорів змагань. Організаційні витрати на проведення ІІІ етапу - за рахунок управління у справах сім'ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації, обласного управління з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, обласного Центру 'Спорт для всіх'. Відрядження команд для участі у ІІІ етапі - за рахунок відділів освіти, комітетів, управлінь, відділів (секторів) у справах сім'ї, молоді та спорту райдержадміністрацій, з фізичної культури та спорту міськвиконкомів. IX. Безпека під час проведення змагань У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2025 'Про порядок підготовки спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурно-видовищних заходів' та розпорядження голови обласної державної адміністрації від 12 січня 1999 року № 6 з цього питання: - підготовка спортивних споруд покладається на їх власників; - контроль за підготовкою спортивних споруд та забезпечення безпеки під час проведення змагань здійснює організаційний комітет та головна суддівська колегія. Власник спортивної споруди не менш ніж за 4 години до початку змагань зобов'язаний подати організаційному комітету та головній суддівській колегії акт про її готовність до проведення змагань. Невиконання вимог, передбачених цим пунктом, що стали причиною виникнення надзвичайних обставин під час проведення змагань, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України. Церемонія підведення підсумків спортивного сезону 2008 року З метою популяризації фізичної культури та спорту, подальшого розвитку спорту вищих досягнень 12 січня в Херсоні у кіноконцертному залі 'Ювілейний' відбулася церемонія 'Герої спортивного року', на якій було вшановано кращих спортсменів області 2008 року. |
30 березня 2009 року Херсонська область святкує 65-ту річницю її утворення. Таврійський край - перлина Південної України, яка за своїми природними та кліматичними умовами відноситься до числа унікальних куточків світу, має можливості виходу до двох морів - Чорного і Азовського. Херсонщина належить до числа областей, що стали ядром формування української держави. Вона має достатній потенціал природних та трудових ресурсів, потужний народногосподарський потенціал, що обумовлює важливу роль області у розбудові незалежної України. За роки існування Херсонська область перетворилася в індустріально-аграрний край з високорозвинутим сільським господарством і багатогалузевою промисловістю, стала відомою далеко за межами України. Із глибокої давнини на берегах Дніпра, де нині знаходиться Херсонщина, селилися люди. Найбільш ранні сліди людини на території Херсонщини відносяться до Х - V тис. до н.е. У III - на початку II тис. до н.е. більшу частину степу займали скотарні племена. У кінці IV - на початку I тис. до н.е. наш край починає заселятися значно густіше. У VІ - III ст. до н.е. кіммерійців витіснили і частково підкорили нові кочеві племена скіфів, де і створили власну державу - Скіфію. Пізніше, в IХ ст., з виникненням Київської Русі Дніпро стає частиною торгового шляху 'з варягів у греки', відчиняється вихід до Чорного моря. Зі створенням Запорізької Січі Нижнє Подніпров'я почали заселяти козаки, які обороняли край від турецько-татарських загарбників. Періодом визначних подій в історії краю стало ХVШ ст. У 1737 році під час російсько-турецької війни на високому правому березі Дніпра збудовано російське укріплення Олександр-Шанець, що стало попередником Херсона. Завоювання Російською імперією Чорноморського узбережжя обумовило необхідність побудови флоту. У зв'язку з цим у 1778 році було засновано Херсон - спочатку як фортецю, морський порт, першу базу Чорноморського флоту. Населення Херсона на кінець ХVШ ст. складало 10 тис. осіб. Територія сучасної Херсонської області розташована на землях, які увійшли до складу Російської імперії у 1774 - 1783 роках, відвойованих у Оттоманської Орди та Кримського ханства, частина земель Херсонщини протягом ХVІІ - ХVШ ст. входила до складу Кам'янської і Олешківської Січей. Інтенсивне заселення безмежних степових обширів краю здійснювалося шляхом народної, поміщицької та державної колонізації. Переселенці переважно складалися з українців. Після російсько-турецьких війн (XVIII ст.) на звільнені землі почали переселятися селяни з Київської, Полтавської, Нижегородської та інших губерній, що сприяло розвитку землеробства і скотарства у посушливих степах. Уряд намагався різними пільгами приваблювати сюди іноземців, з'явилися німецькі та шведські колонії. Від Херсонської губернії до Херсонської області До Жовтневої революції вищою одиницею адміністративного поділу й місцевого устрою в Росії була губернія (від лат. gubernius - правитель), що сформувалася у XVIII столітті при Петрі I у процесі організації абсолютистської держави, - території, у межах якої діють влади, безпосередньо підлеглі центральному уряду. Визволення Херсонщини від гітлерівських окупантів Бойові дії між Червоною Армією та фашистськими військами досягли Херсонщини 10 серпня 1941 року (на території Нововоронцовського району). Після запеклих боїв 19 серпня 1941 року Херсон був захоплений ворогом, а 25 вересня вся Херсонщина окупована. Окупація продовжувалася 926 днів (31 місяць). Загальні відомості про область Територія області становить 28,5 тис. кв. км, 4,7% від території України. Площа області майже співпадає із площею таких держав світу, як Албанія, Вірменія, Беліз, Бельгія, Гаїті, Македонія, Руанда, Соломонові острови. Херсонщина розташована на півдні України в Причорноморській низині, в степовій зоні, на нижній течії Дніпра. Це єдиний із всіх регіонів України, який має вихід до двох теплих морів - Чорного та Азовського. Вона має велике, довжиною майже дві сотні кілометрів, правобережжя з унікальними оздоровчими властивостями, які не поступаються своїм відомим курортом. Омивається Сиваським морем (Гнилим морем) та Каховським водосховищем. На території області протікає 19 річок. Найбільші ріки: Дніпро довжиною 178 км, Інгулець довжиною 180 км. Водна магістраль Дніпра перетинає область з півночі на південь, розділяючи на дві частини: правобережну та лівобережну - Таврійську. Межує з Миколаївською, Запорізькою, Дніпропетровською областями та Автономною Республікою Крим. По території області проходить державний кордон протяжністю 458 км, в тому числі 350 км по Чорному і 108 км по Азовському морям. Природні ресурси (корисні копалини) Ріки регіону відносяться до басейну Чорного моря. Основною водною магістраллю є Дніпро. У межах Херсонщини ріка розділяється на рукави, найбільший з них - ріка Конка. На правобережжі в Дніпро впадає ряд приток, самий значний з них - Інгулець (Малий Інгул), який утворює при впаданні в Дніпро Інгулецький лиман. Біля м.Херсона від Дніпра відокремлюється ріка Кошова, а на 15 км нижче Дніпро поділяється на рукави: Ольховий Дніпро і Старий Дніпро, між якими розташований Великий Потьомкінський острів. Далі Дніпро тече єдиним річищем, а при впаданні в Дніпровський лиман розділяється на три рукави (гирла): Збур'ївський, Касперовський (Рвач) і Білогрудівський (Бакай). У лівобережній частині області протікає річка Каланчак, що впадає в Чорне море. У річкових заплавах розташовані озера. На узбережжях Чорного й Азовського морів зустрічаються солоні озера. Заповідники На території Херсонщини також розташувались унікальні об'єкти природно-заповідного та культурно-історичного фонду. Найвідоміші з них біосферний заповідник 'Асканія-Нова', Чорноморський біосферний заповідник, Азово-Сиваський національний природний парк. З трьох біосферних заповідників України, визначених Указом Президента України від 26 листопада 1993 року № 563/93 'Про біосферні заповідники в Україні', два розташовані на території Херсонської області: Чорноморський та імені Ф.Е.Фальц-Фейна 'Асканія-Нова', які входять до всесвітньої мережі природних резерватів, тісно співпрацюють з ЮНЕСКО. 15 лютого 1985 року сесією ЮНЕСКО заповідник 'Асканія-Нова' визнано біосферним. Бюро Міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО 'Людина та біосфера' включило заповідник 'Асканія-Нова' до міжнародної мережі біосферних заповідників, створеної з метою збереження природи і проведення наукових досліджень у найцінніших екосистемах Землі. |
Верхний Рогачик — поселок городского типа, центр района. Расположен в 184 км от http://www.wiki.kher...>областного центра, на автодороге Первомаевка - Нижние Торгаи. Население — 7274 чел. Поселковому Совету подчинены села Вишневое, Заря, Ленино и Трудовик. Археологические памятники свидетельствуют о пребывании человека в этой местности в древние времена. Близ Верхнего Рогачика исследован скифский курган С погребением IV в. до н. э., обнаружены каменные скульптуры и погребения кочевников XI—XIII вв. Верхний Рогачик основан в 1786 г. в верховьях речки Рогачик (отсюда название), на чумацком пути, по которому возили из http://www.allcrimea... href='http://www.allcrimea... rel=nofollow>Крыма соль. К 1793 г. здесь насчитывалось 135 жителей. Со временем часть их переселилась в низовье реки, образовав здесь новое поселение Нижний Рогачик (Панское). Казенное село Верхний Рогачик в начале XIX в. интенсивно заселялось, в основном государственными крестьянами из Полтавской и Черниговской губерний. Переселенцев наделяли землей из расчета 15 десятин на ревизскую душу, освобождали на три года от рекрутской и других повинностей. С 1807 по 1809 г. сюда прибыло 1450 человек из черниговских и полтавских сел. В 1822 г. в 500 дворах уже насчитывалось 2976 жителей. За селом в это время было записано 29 267 десятин земли. Население занималось в основном скотоводством. В крестьянских хозяйствах имелось 1200 голов крупного рогатого скота, 4150 овец и 230 лошадей. С 1794 г. жителей села обязали платить подушный налог — по 1 руб. 26 копеек с ревизской души. Крестьяне Верхнего Рогачика жаловались на тяжесть налога и различных повинностей, однако комиссия, назначенная таврическим губернатором, признав жалобу безосновательной, решила, чтобы они отбывали еще рекрутскую повинность и платили этапные деньги по подворным спискам. Не располагая достаточным количеством выгонной земли, крестьяне выпасали скот на помещичьих землях, за что платили владельцу за каждую голову крупного рогатого скота и лошадей по 30 коп. серебром, за овцу — по 2 копейки в год. Слабо развивалось народное образование в Верхнем Рогачике. Открытая в 1842 г. приходская школа являлась единственным учебным заведением почти на протяжении 30 лет. Во время Крымской войны (1853—1856) Верхний Рогачик стал одним из этапных пунктов на пути следования русских войск на http://wiki.crimea.u... %D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2 href='http://wiki.crimea.u... %D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2' rel=nofollow>Крымский полуостров для обороны http://sebastopol.al... href='http://sebastopol.al... rel=nofollow>Севастополя. Так, в июле 1855 г. одна из дружин Курского ополчения направилась из Верхнего Рогачика через http://www.wiki.kher...>Геническ в http://www.allcrimea... href='http://www.allcrimea... rel=nofollow>Крым. По закону 1866 г. за бывшими государственными крестьянами Верхнего Рогачика закрепили в бессрочное пользование по 9,3 десятины земли на ревизскую душу, за что крестьяне должны были вносить в казну ежегодную государственную оброчную подать. С 1886 г. их перевели на обязательный выкуп, который превысил государственную оброчную подать на 45 процентов. С развитием капиталистических отношений, быстрым увеличением спроса на зерно в селе возрастает посевная площадь, основным занятием крестьян становится земледелие. В 1884 г. здесь было 117 несеющих хозяйств и 201 хозяйство, обрабатывавшее только до 5 десятин. В результате роста населения в Верхнем Рогачике земля распределялась неравномерно. Поэтому большая часть крестьян арендовала ее в помещичьей экономии или же нанималась на работу к землевладельцам. Земли вокруг села принадлежали в основном Романовым (24 025 десятин) и 7 членам семейства помещиков Шредеров (9849,4 десятины). Во второй половине XIX в. в Верхнем Рогачике возникают первые промышленные предприятия. С 1865 г. здесь действовал кирпичный завод; в 1886 г. был построен водочно-разливочный завод. В то время уже работали два кирпично-черепичных завода, 120 ветряных и пять газогенераторных мельниц, 12 гончарен, несколько маслобоен. С 1886 по 1910 г. количество торговых лавок здесь выросло с 7 до 40. Их общий оборот составлял около 300 тыс. рублей. На торгово-промышленных предприятиях работали сельские пролетарии. В 1905 г. оплата труда поденного рабочего во время уборки урожая составляла 1 руб. 12 коп., женщины — 73 коп., юноши до 17 лет — 35 коп., девушки — 27 копеек. Школу революционной борьбы прошли крестьяне Верхнего Рогачика в 1905—1907 гг. В росте их революционного сознания большую роль сыграл созданный в селе в 1904 г. социал-демократический кружок, развернувший широкую пропагандистскую работу среди сельского населения. В октябре 1905 г. Мелитопольская социал-демократическая организация распространяла в Верхнем Рогачике прокламации по поводу воинской повинности. Прокламации призывали трудящихся к революционной борьбе с самодержавием. В конце 1905 г. в Верхнем Рогачике и близлежащих селах Бабино, Ушкалка, Карайдубина и Нижний Рогачик начались крестьянские волнения. Крестьяне требовали передать им в аренду по приемлемой для них цене 20 тыс. десятин земли, возвратить взысканные с батраков штрафы и часть арендной платы за землю в 1905 г., а также уволить двух ненавистных крестьянам объездчиков. Однако эти требования не были удовлетворены. 5 декабря у конторы экономии собрались крестьяне окрестных сел и потребовали раздать им запасы хлеба. Не дождавшись ответа, они взломали амбары и начали вывозить зерно. В ночь на 7 декабря все строения экономии в Верхнем Рогачике и на хуторе Красном были сожжены, разгромлен хутор Голая Балка. В этом выступлении приняло участие свыше 5 тыс. крестьян всех окрестных сел. 8 и 9 декабря разгром хуторов продолжался. Большую часть имущества — лошадей, крупный рогатый скот и овец — крестьяне разделили между собой. Власть жестоко подавила одно из крупнейших крестьянских выступлений в Таврической губернии в период революции 1905—1907 гг. По приказу министра юстиции в села, жители которых принимали участие в разгроме великокняжеской экономии, 24 февраля 1906 г. были введены войска. Местное население враждебно встретило карателей. Так, 27 февраля на ярмарке в Верхнем Рогачике крестьяне побили двух из них, за что последовала жестокая расправа: вожаки крестьян М.И.Марченко и М.М.Куценко были расстреляны, а М.Токового избили нагайками. В связи с разгромом Рогачикской экономии были возбуждены судебные дела против 670 крестьян, многих из которых приговорили к различным срокам тюремного заключения, ссылке на каторжные работы в Сибирь. В 1913 г. действовала одна земская больница на 10 коек, в которой принимали больных один врач и два фельдшера. Эта больница обслуживала девять сел с населением 27 869 человек. Большая часть жителей оставалась неграмотной (только 22 проц. умели читать и писать), хотя в селе действовали девять школ: шесть земских (одна двухкомплектная и пять однокомплектных) и три двухклассные церковноприходские (всего 13 учителей и 142 учащихся). Среди жителей Верхнего Рогачика было много талантливых народных умельцев. Они изготовляли красивую керамическую посуду, расписывали в домах стены и печи, украшали оригинальной резьбой окна и фронтоны жилых домов. Во время первой мировой войны население Верхнего Рогачика уменьшилось в результате мобилизации в действующую армию многих мужчин. Сократились посевные площади. В еще больший упадок пришли крестьянские хозяйства. После свержения самодержавия в феврале 1917 г. домой возвращались фронтовики, и те из них, кто находился под большевистским влиянием, возглавили борьбу рабочих и беднейших крестьян за власть Советов. Победной поступью шла по стране Великая Октябрьская социалистическая революция. В феврале 1918 г. трудящиеся Верхнего Рогачика установили Советскую власть, создали в селе Совет крестьянских депутатов и красногвардейский отряд из 23 человек. Была также образована земельная комиссия, которая взяла на учет землю и имущество экономии, принимала меры по его сохранности. Германо-австрийская оккупация села в апреле 1918 г. прервала советское строительство. Захватчики бросили за решетку 70 советских активистов. Для борьбы с оккупантами и их приспешниками — гетманцами крестьяне создали боевую подпольную группу численностью 15 человек. В октябре подпольщики напали на расположенный в селе отряд гетманской варты и, обезоружив солдат, захватили 45 винтовок, 12 револьверов, 15 сабель, 10 гранат. Вскоре боевая группа переросла в партизанский отряд. После ухода германо-австрийских интервентов отряд принимал активное участие в боях с деникинцами, которые наступали с http://www.allcrimea... href='http://www.allcrimea... rel=nofollow>Крыма. В феврале 1919 г., объединившись с партизанским отрядом Великой Лепетихи, партизаны выбили белогвардейцев из http://www.wiki.kher...>Аскании-Нова, Преображенки, Григоровки, восстановив в этих селах Советскую власть. Партизанский отряд во главе с местным жителем И.С.Моисеенко в марте того же года влился в 1-ую Заднепровскую стрелковую дивизию. В июне село захватили деникинцы. Более 500 жителей Верхнего Рогачика ушли в Красную Армию, стали бойцами 520-го полка, который в составе Южной группы войск 12-й армии совершил героический поход по белогвардейским тылам от http://www.wiki.kher...>Херсона до Житомира, а затем принимал участие в разгроме польских интервентов. В январе 1920 г. советские войска изгнали деникинцев из Верхнего Рогачика, но его жителям пришлось вести борьбу против банд, а с июля — против врангелевцев, которые, захватив село, почти четыре месяца терроризировали его население. В конце октября того же года части 2-й Конной армии, сломив ожесточенное сопротивление значительных сил противника, сосредоточенных в районе Рубановки, Верхнего Рогачика, Великой Белозерки (села нынешней Запорожской области), окончательно освободили село от белогвардейцев. С 1921 г. в Верхнем Рогачике работали больница на 20 коек, амбулатория, где больных обслуживали 2 врача, 6 фельдшеров и медсестер. Для детей трудящихся открыли восемь трудовых школ (631 учащийся и 21 учитель). В конце декабря 1920 г. начали функционировать библиотека и две хаты-читальни. Они проводили широкую разъяснительную работу среди населения, выпускали агитационные листки. В 1922 г. в селе начал работать сельбуд, при котором был организован самодеятельный драматический кружок, готовивший различные спектакли. В 1923 г. Верхний Рогачик стал районным центром. В 1926 г. в районном центре были созданы ТОЗы «Незаможник» и «Трудове». В следующем году возникло 5 машинно-тракторных обществ. Сплошная коллективизация началась в Верхнем Рогачике в 1929 году. Были организованы 14 колхозов — им. Шевченко, им. Чапаева, им. Блюхера, «Червоний шлях», «Політвідділ» и другие, за ними закрепили 27 999 га пахотной земли. В помощь вновь организованным хозяйствам в селе в 1931 г. создается машинно-тракторная станция. В 1931 г. произвел первую продукцию маслозавод, строительство которого началось в 1928 г., а спустя некоторое время стал работать пищекомбинат. Преобразился внешний облик Верхнего Рогачика: строились новые здания, на улицах и во дворах высаживались деревья. В поселке действовала больница на 25 коек, в которой о здоровье тружеников села заботились 4 медицинских работника, в т.ч. 1 врач. Все дети школьного возраста (700 человек) обучались в 9 школах, где работали 50 учителей. Имелась библиотека. Культурно-просветительную работу среди населения вел местный клуб. В крестьянский быт вошли электричество, радио, кино. В первые дни войны в Верхнем Рогачике был создан истребительный батальон, который занимался обезвреживанием диверсантов, оказывал помощь в проведении эвакуации людей и наиболее ценного колхозного имущества и скота на восток. Позже батальон влился в регулярные части Красной Армии. Жители села принимали участие в строительстве оборонительных сооружений вдоль Днепра. 15 сентября 1941 г. в Верхний Рогачик ворвались немецко-фашистские войска. Оккупационные власти, установив «новый порядок», заставляли советских людей работать на гитлеровскую Германию. Тех, кто не подчинялся, жестоко наказывали. За время оккупации фашисты подвергли пыткам 187 жителей села, вывезли на каторжные работы в Германию свыше 350 человек (преимущественно молодежь). Для борьбы с захватчиками на территории района был организован партизанский отряд, базировавшийся в Днепровских плавнях, близ села Ушкалка. Его возглавил уроженец Ушкалки А.Г.Резниченко. Среди партизан были и жители Верхнего Рогачика, в их числе — связной Отряда Г.Г.Галенко, партизаны Т.Т.Жованик, А.И.Швыдкий, Г.А.Бальченко, К.М.Пилипенко и другие. Все они погибли в боях за Родину. В ходе летнего наступления 1943 г. советские войска подошли к Верхнему Рогачику. Завязались ожесточенные бои за село. В начале ноября часть его удалось освободить, но фашистские захватчики, подтянув свежие силы, вынудили советские части временно отойти. Верхний Рогачик входил в систему Никопольского плацдарма протяженностью более 120 км, который немецко-фашистским войскам удавалось удерживать на левом берегу Днепра. Многократными атаками бойцы 37-й гвардейской танковой бригады, 5-й ударной, 3-й гвардейской и 28-й армий 4-го Украинского фронта с 1 по 8 февраля 1944 г. сломили сопротивление фашистских войск и ликвидировали плацдарм, освободив более 40 населенных пунктов, в т.ч. и Верхний Рогачик. В этих кровопролитных боях тысячи советских солдат и офицеров показали образцы мужества и отваги. 789 местных жителей сражались с гитлеровцами на фронтах войны, 396 из них погибли в сражениях с врагом. За мужество и героизм 300 человек отмечены орденами и медалями СССР. Отступая, враг уничтожил все, что смог: больницу, школу, библиотеку, детские ясли, мастерские МТС, маслозавод, 787 домов колхозников. Оккупанты пытались силой угнать с собой около 600 жителей села. Благодаря героическим усилиям тружеников, возглавляемых партийной организацией (насчитывала после освобождения 40 членов и 16 кандидатов в члены партии) село начало постепенно возрождаться. Первым вступил в строй маслозавод, затем пищекомбинат. В возрождении хозяйств действенную помощь (кредитами и стройматериалами) оказывало государство. Это способствовало подъему трудового энтузиазма населения. В 1945—1947 гг. свыше 200 колхозников и служащих Верхнего Рогачика были награждены медалью «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.». К 1950 г. открылась участковая больница на 50 мест, где трудились 9 врачей и 36 человек среднего медперсонала. Начались занятия в 4 школах (821 ученик и 64 учителя). К концу восстановительного периода в Верхнем Рогачике действовали аптека, клуб, библиотека. В 1950 г. с целью укрепления и дальнейшего развития 14 артелей села объединились в 4 крупных колхоза: им. Шевченко, «Комуніст», «Росія», «Перемога» (в 1967 г. был разделен на 2: «Перемога» и «Аврора»). Государство закрепило за этими хозяйствами 27 060 га сельхозугодий. После укрупнения значительно окрепла экономика колхозов, повысилась производительность труда, увеличивались урожаи. В годы пятой пятилетки средняя урожайность зерновых в колхозах составляла 14,5 цнт с 1 гектара. В послевоенное время в Верхнем Рогачике получили дальнейшее развитие промышленные предприятия, возникли строительные и другие организации. Здесь были созданы районная типография, инкубаторно-птицеводческая станция, сельхозтехника, комбинат коммунальных предприятий, межколхозное строительное объединение, межхозяйственная организация дорожного строительства, межколхозный комбикормовый завод. |
года действовал партизанский отряд (более 350 че- ловек) под командованием коммуниста А. Г. Рез- ни ч е н к о. Патриоты наносили удары шедшим на фронт, громили гарнизоны, комендатуры, уничтожали предателей. Гитлеровцы направили одну из дивизий на ликвидацию отряда, окружили плавни. Пленных не брали. Палачи расстреля- ли только в Ушкалке 39 партизан. Они похоронены у мастерских колхоза в братской могиле. На могиле установлен памятник. |
Духовная культура населения Херсонщины формировалась под влиянием традиций, занесенных в конце XVIII - первой половине XIX вв. переселенцами из Киевской, Черниговской, Полтавской и русских губерний. Это ярко прослеживается в обычаях, обрядах, мотивах народного декоративно-прикладного искусства. Кризис феодально-крепостнической системы, поражение царизма в Крымской войне и крестьянские выступления вынудили царское правительство отменить в 1861 г. крепостное право. Крестьяне получили личную свободу и право свободно распоряжаться своим имуществом. Но помещики сохранили право собственности на все их земли, крестьяне же могли только получить усадьбы и полевые земли в т. н. бессрочное пользование за выкуп, значительно превышавший существовавшие тогда цены на землю. Во второй половине XIX и в начале XX в. все быстрее происходил процесс классового расслоения крестьянства. Арендованные у помещиков большие земельные площади кулаки сдавали середнякам и беднякам небольшими клочками на кабальных условиях. Далеко не все малоземельные крестьяне могли прибегать к аренде земли или арендовать ее за наличные деньги. После реформы в помещичьих хозяйствах, в большинстве своем ставшим на путь капиталистического развития, все шире применялись машины и усовершенствованные сельскохозяйственные орудия труда. В то же время мелкие крестьянские хозяйства и в дальнейшем пользовались примитивными орудиями, которых к тому же не хватало. Интенсивное развитие товарного зернового хозяйства определило возрастающий спрос на машины и другие сельскохозяйственные орудия. На территории края возникают предприятия сельскохозяйственного машиностроения. В Каховке еще в 1887 г. был основан завод сельскохозяйственных машин и орудий предпринимателем Гуревичем (в 1905 г. здесь трудилось около 400 рабочих), в Бериславе – аналогичный завод – Иванушкиным. В пореформенный период ведущей отраслью промышленности края была переработка сельскохозяйственного сырья. Большинство предприятий были мелкими, полукустарными и кустарными. В 1904 г. в Херсонском уезде (без городов) действовало 3885 предприятий (преимущественно мелких), в т. ч. 1705 ветряных, 52 конных и 15 водяных мельниц, на которых было занято 6375 рабочих (менее двух рабочих на одно предприятие). Самые крупные предприятия края, как и прежде, находились в Херсоне: судостроительная верфь, 6 лесопильных заводов, 6 крупных паровых мельниц, табачная фабрика Лермана, типография и др. В целом же фабрично-заводская промышленность была еще сравнительно слабо развита. В конце XIX – начале XX вв. Херсонская губерния стала одним из крупных районов кустарной промышленности юга Украины. Главными ее отраслями были пищевая, швейная, обработка волокна. В 1905 г. в Херсоне действовало до 300 кустарных мастерских и мелких промышленных предприятий. Важное место в экономической жизни края занимала торговля. Через порты Херсон, Геническ, Хорлы, Скадовск в начале XX в. экспортировалось свыше 65 млн. пудов хлеба в год. К этим портам тяготела значительная территория юга Украины. Поэтому еще в 1876 г. от железной дороги Лозовая – Севастополь была проложена линия на Геническ, что дало возможность увеличить привоз зерна в Генический порт; в следующем году был составлен проект углубления морского канала для подхода судов к Геническу. В 1907 г. железная дорога соединила Херсон с Николаевом. После падения крепостного права произошел переход от дворянского к разночинному, или буржуазно-демократическому, этапу освободительного движения. Успешно развивалось народное образование. В 1925/26 учебном году на Херсонщине работали 415 школ (386 четырехлетних и 28 семилетних). |
|
Close |