{Що робити з святом першого дзвоника?|Шкільна лінійка як пережиток радянської епохи|Пора припинити святкувати шкільні свята в Жигайловому|Шкільна лінійка, як пережиток радянської епохи Жигайлового}

Сьогодні обговорення шкільних питань як ніяк актуальне на цьому тижні. І мова сьогодні йтиме про шкільну лінійку, як пережиток радянських традицій. Звичайно, що багато ще людей в Жигайловому не можуть собі уявити відкриття нового навчального року без свята першого дзвоника. Та будь ласка. Але в усьому цивілізованому світі він триває не більше, ніж півгодини і лише з вуст директора школи. Що відбувається в нас? Чому кожен початок нового року знаменується піар заходом місцевого бомонду? Чи потрібно це нашим учням? Наші діти є кінцевими споживачами послуг освіти. А ми маємо банальні тексти, від яких вже нудить. Діти, особливо молодшого віку, взагалі не розуміють, що відбувається. А для декого такий захід супроводжується стресом. Кому це потрібно? Подумайте, що майже кожен учень стоїть цілу лінійку, бо так треба. Вийти і нарядитись, це зрозуміло. В кожного школяра Жигайлового має бути свято в душі, а не свято в батьків, які ще організують для себе своєрідні посиденьки, частування, знайомства. А не простіше привітати вчителя квітами, згадати себе у дитинстві і провести більше часу з своїми дітьми? Вони так потребують вашої уваги.

Любіть ваших дітей!

Прес служба громади


30.08.2018р.


54109


Поділіться сторінкою в соцмережах:
  Закрити  
  Закрити