Сьогодні попри обстріли, в Жовтневому Палаці відбувся концерт легендарного Тараса Петриненка. Я дізнався про нього з ФБ і тому запізнився на годину. В залі були вільні місця. Жодного чиновника чи депутата я там не бачив. Ви тварі не прийшли до Легенди. Петриненко це не просто пересічний співак. Він співає душею. З Україною в серці. Він згадував буремний Майдан, просив Господа, щоб наші ракети Фламінго все ж долетіли до цілі. Співав, щоб він зберіг Україну. Але ніхто не прийшов з тих контрацептивів, які на крові українців вже приходили до влади. І які є при владі зараз. Так. Він вже старенький, йому важко було завершити концерт. Він втомився. Хоча вийшов «на біс» до людей попри все. Так, іноді тримався за стілець. І від цього сльози текли з очей дивлячись на Метра. Дивлячись, як сили його покидають і він втомлюється. Невже вам мудакам так важко відрядити делегацію на концерт, просто прийти віддати шану Людині? Заплатити 500-1000 гривень йому за білет? Невже важко вручити якусь чергову «бронзулетку», те що ви називаєте нагородами? Я впевнений, коли його не стане, ви наввипередки будете «скакати галопом», і «співати оди» про те, який це був великий Українець. Цінувати людей треба при житті, прийдіть до нього, скажіть добре слово, віддайте шану ЗАРАЗ! Потім, то слова для сімʼї, родичів, фанатів, для кого завгодно, але не для нього. Він їх вже не буде чути. Я радий, що був там. Багато Киян прийшло. Простих людей, які шанують Легенду, на відміну від …

Сьогодні попри обстріли, в Жовтневому Палаці відбувся концерт легендарного Тараса Петриненка. Я дізнався про нього з ФБ і тому запізнився на годину. В залі були вільні місця. Жодного чиновника чи депутата я там не бачив. Ви тварі не прийшли до Легенди. Петриненко це не просто пересічний співак. Він співає душею. З Україною в серці. Він згадував буремний Майдан, просив Господа, щоб наші ракети Фламінго все ж долетіли до цілі. Співав, щоб він зберіг Україну. Але ніхто не прийшов з тих контрацептивів, які на крові українців вже приходили до влади. І які є при владі зараз. Так. Він вже старенький, йому важко було завершити концерт. Він втомився. Хоча вийшов «на біс» до людей попри все. Так, іноді тримався за стілець. І від цього сльози текли з очей дивлячись на Метра. Дивлячись, як сили його покидають і він втомлюється. Невже вам мудакам так важко відрядити делегацію на концерт, просто прийти віддати шану Людині? Заплатити 500-1000 гривень йому за білет? Невже важко вручити якусь чергову «бронзулетку», те що ви називаєте нагородами? Я впевнений, коли його не стане, ви наввипередки будете «скакати галопом», і «співати оди» про те, який це був великий Українець. Цінувати людей треба при житті, прийдіть до нього, скажіть добре слово, віддайте шану ЗАРАЗ! Потім, то слова для сімʼї, родичів, фанатів, для кого завгодно, але не для нього. Він їх вже не буде чути. Я радий, що був там. Багато Киян прийшло. Простих людей, які шанують Легенду, на відміну від …

Сьогодні ФСБ опублікувала фальшивку про ніби то вбивство 11 священників і 2000 поляків у місті Володимирі на Волині . Це фейк. Такого ніколи не було. Але чому саме зараз ФСБ вкидає ці фейки?

Відбувається це напередодні можливої антипольської провокації , яку за твердженням американської розвідки Росія готує проти Польщі. Її мета - переконати польське суспільство у слабкості НАТО, досягнути політичного розколу заради припинення підтримки України. Проаналізую наслідки таких кроків. Хто їм сприяє ?

Це політики і діячі , які пропонують «поставити поляків на місце» і переконані, що от-от в Україні відбудуться вибори і це можна використати і люди, які теж з політичною метою ініціюють блокування європейської інтеграції України через так званий «бандеризм». Вони стріляють у ногу собі й своїм нащадкам — і в Україні, і в Польщі.

Завжди хочеться запитати: ну і…? Що далі?

Війна триває. Може тривати ще десять років. І це не лише війна на фронті, а й гібридна війна. План простий: провокація проти Польщі (або іншої країни НАТО). Мета — залякати європейські суспільства, посіяти внутрішнє протистояння, щоб припинити підтримку України. Україна, відрізана від підтримки Європи, програє. Для цього потрібно, щоб у європейських суспільствах до влади прийшли антиукраїнські й антиєвропейські сили.

Після неминучого падіння України Європа розділяється, слабшає, а Центральна і Східна Європа потрапляють під окупацію або, принаймні, під вплив Росії.

Саме українсько-польське протистояння виникло як наслідок бездержавності обох народів, помилок польської держави, а також українських партій і рухів. І завжди його підтримували інші держави, які прагнули знищення і України, і Польщі.

Будь-який історичний конфлікт не має жодного сенсу, окрім як бути підставою для розриву відносин або війни.

Виправданням для Путіна і однією з причин початку війни стало нібито відновлення «історичної справедливості».

Того ж прагнуть і борці з «бандеризмом». Що таке «ідеологія бандеризму», вони самі не знають. Бо такої ідеології не існує. Це дуже зручно. Людину, яка розмовлятиме у варшавському трамваї українською мовою, теж можна, мабуть, судити за поширення чи реалізацію «ідеології бандеризму».

Такі ініціативи, очевидно, породжують антипольські настрої в українському суспільстві, які також є безвідповідальними й побудованими на небезпечних узагальненнях.

Історичне протистояння побудоване на маніпулятивній, з обох боків, тезі. І антиукраїнські поляки, і антипольські українці звужують усе політичне життя міжвоєнного періоду до радикального терористичного протистояння, ігноруючи існування легальних демократичних українських рухів того часу, які розвивали суспільне й культурне життя українців, а також ігноруючи передумови самого конфлікту.

Роблять це навмисно. Так само навмисно весь цей час не досліджували реальні долі та імена жертв протистояння. Маніпулювати великими цифрами жертв значно простіше. Саме тому бояться якісних досліджень, які проводить група професора Гданського університету Ігоря Галагіди в межах проєкту, що реалізується в Українському католицькому університеті.

У польському суспільстві вже зараз приблизно 25 відсотків виборців готові голосувати за проросійські сили. Інші політичні сили готуються створювати з ними коаліції. Для цього їм потрібно розкачувати антиукраїнську істерію.

Знаючи це, Зеленському не потрібно було саме зараз присвоювати відповідне найменування військовій частині. Служби розвідки мали підказати йому, що цим планують і можуть скористатися наші вороги. На все свій час.

Пам’ять про героїв УПА росіяни вкотре вирішили використати, щоб посварити наші народи. Очевидно, що ще більшою помилкою було б скасування указу про присвоєння цієї назви. Це було б і історичною, і політичною помилкою.

Цікаво, що тоді, коли в Польщі при владі був уряд Моравецького, ще до приходу Туска, у 2023 році значно більший підрозділ — цілу бригаду — було названо на честь Леоніда Ступницького, підполковника Армії УНР, який був шефом штабу військової округи УПА «Заграва» та начальником штабу групи УПА-Північ, що діяла саме на Волині.

Ступницький був начальником штабу Клима Савура, який організовував антипольські акції.

Але тоді польські праві політики мовчали. Чому?

90 відсотків членів УПА ніколи не були на Волині й безстрашно боролися з радянською владою аж до 1960-х років. Чому ж тоді польські праві не хочуть справедливого погляду на Волинську трагедію, але готові через неї відмовляти Україні в європейській інтеграції сьогодні?

Бо причина не в історії. Причина — у бажанні прийти до влади, а потім, щоб її втримати, домовитися з росіянами, відмовитися від європейських цінностей і побудувати диктатуру.

У деяких представників української влади, яка зараз активно використовує подібний патріотичний наратив, теж, здається, виникають такі мрії. Мовляв, може, обійдемося без цих поляків, без цієї Європи? Так же простіше: і владу втримати, і заробити…

Ні. Усе це — російські капкани, в які ми ледь не потрапили.

Замість того, щоб будувати сильний українсько-польський союз у Європейському Союзі — союз, який міг би стати визначальним чинником безпеки всієї Центральної та Східної Європи, — ми ризикуємо втягнутися у нав’язану Кремлем війну пам’ятей.

Історію потрібно досліджувати чесно. Вшановувати кожну жертву. Називати злочини злочинами. Але історія не повинна ставати інструментом руйнування майбутнього.

Росія чудово розуміє, що перемогти Україну на полі бою значно важче, ніж роз’єднати українців і поляків. Саме тому вона системно інвестує у взаємну недовіру, історичні образи й політичних авантюристів по обидва боки кордону.

Ми не маємо права допомагати їй у цьому.

Бо сьогодні головне питання полягає не в тому, хто виграє чергову історичну суперечку. Головне питання — чи збережемо ми свободу наших держав. І відповідь на нього залежить від того, чи зможемо ми бути союзниками, а не заручниками минулого.

Вкид фсб- шної фальшивки про злочини УПА у Володимирі , підготовка атипольської провокації, про яку попереджає американська розвідка і антипольські заяви в Україні та антиукраїнські в Польщі - ланки одного ланцюга. Їхня мета - знищення і України і Польщі.

Сьогодні ФСБ опублікувала фальшивку про ніби то вбивство 11 священників і 2000 поляків у місті Володимирі на Волині . Це фейк. Такого ніколи не було. Але чому саме зараз ФСБ вкидає ці фейки?

Відбувається це напередодні можливої антипольської провокації , яку за твердженням американської розвідки Росія готує проти Польщі. Її мета - переконати польське суспільство у слабкості НАТО, досягнути політичного розколу заради припинення підтримки України. Проаналізую наслідки таких кроків. Хто їм сприяє ?

Це політики і діячі , які пропонують «поставити поляків на місце» і переконані, що от-от в Україні відбудуться вибори і це можна використати і люди, які теж з політичною метою ініціюють блокування європейської інтеграції України через так званий «бандеризм». Вони стріляють у ногу собі й своїм нащадкам — і в Україні, і в Польщі.

Завжди хочеться запитати: ну і…? Що далі?

Війна триває. Може тривати ще десять років. І це не лише війна на фронті, а й гібридна війна. План простий: провокація проти Польщі (або іншої країни НАТО). Мета — залякати європейські суспільства, посіяти внутрішнє протистояння, щоб припинити підтримку України. Україна, відрізана від підтримки Європи, програє. Для цього потрібно, щоб у європейських суспільствах до влади прийшли антиукраїнські й антиєвропейські сили.

Після неминучого падіння України Європа розділяється, слабшає, а Центральна і Східна Європа потрапляють під окупацію або, принаймні, під вплив Росії.

Саме українсько-польське протистояння виникло як наслідок бездержавності обох народів, помилок польської держави, а також українських партій і рухів. І завжди його підтримували інші держави, які прагнули знищення і України, і Польщі.

Будь-який історичний конфлікт не має жодного сенсу, окрім як бути підставою для розриву відносин або війни.

Виправданням для Путіна і однією з причин початку війни стало нібито відновлення «історичної справедливості».

Того ж прагнуть і борці з «бандеризмом». Що таке «ідеологія бандеризму», вони самі не знають. Бо такої ідеології не існує. Це дуже зручно. Людину, яка розмовлятиме у варшавському трамваї українською мовою, теж можна, мабуть, судити за поширення чи реалізацію «ідеології бандеризму».

Такі ініціативи, очевидно, породжують антипольські настрої в українському суспільстві, які також є безвідповідальними й побудованими на небезпечних узагальненнях.

Історичне протистояння побудоване на маніпулятивній, з обох боків, тезі. І антиукраїнські поляки, і антипольські українці звужують усе політичне життя міжвоєнного періоду до радикального терористичного протистояння, ігноруючи існування легальних демократичних українських рухів того часу, які розвивали суспільне й культурне життя українців, а також ігноруючи передумови самого конфлікту.

Роблять це навмисно. Так само навмисно весь цей час не досліджували реальні долі та імена жертв протистояння. Маніпулювати великими цифрами жертв значно простіше. Саме тому бояться якісних досліджень, які проводить група професора Гданського університету Ігоря Галагіди в межах проєкту, що реалізується в Українському католицькому університеті.

У польському суспільстві вже зараз приблизно 25 відсотків виборців готові голосувати за проросійські сили. Інші політичні сили готуються створювати з ними коаліції. Для цього їм потрібно розкачувати антиукраїнську істерію.

Знаючи це, Зеленському не потрібно було саме зараз присвоювати відповідне найменування військовій частині. Служби розвідки мали підказати йому, що цим планують і можуть скористатися наші вороги. На все свій час.

Пам’ять про героїв УПА росіяни вкотре вирішили використати, щоб посварити наші народи. Очевидно, що ще більшою помилкою було б скасування указу про присвоєння цієї назви. Це було б і історичною, і політичною помилкою.

Цікаво, що тоді, коли в Польщі при владі був уряд Моравецького, ще до приходу Туска, у 2023 році значно більший підрозділ — цілу бригаду — було названо на честь Леоніда Ступницького, підполковника Армії УНР, який був шефом штабу військової округи УПА «Заграва» та начальником штабу групи УПА-Північ, що діяла саме на Волині.

Ступницький був начальником штабу Клима Савура, який організовував антипольські акції.

Але тоді польські праві політики мовчали. Чому?

90 відсотків членів УПА ніколи не були на Волині й безстрашно боролися з радянською владою аж до 1960-х років. Чому ж тоді польські праві не хочуть справедливого погляду на Волинську трагедію, але готові через неї відмовляти Україні в європейській інтеграції сьогодні?

Бо причина не в історії. Причина — у бажанні прийти до влади, а потім, щоб її втримати, домовитися з росіянами, відмовитися від європейських цінностей і побудувати диктатуру.

У деяких представників української влади, яка зараз активно використовує подібний патріотичний наратив, теж, здається, виникають такі мрії. Мовляв, може, обійдемося без цих поляків, без цієї Європи? Так же простіше: і владу втримати, і заробити…

Ні. Усе це — російські капкани, в які ми ледь не потрапили.

Замість того, щоб будувати сильний українсько-польський союз у Європейському Союзі — союз, який міг би стати визначальним чинником безпеки всієї Центральної та Східної Європи, — ми ризикуємо втягнутися у нав’язану Кремлем війну пам’ятей.

Історію потрібно досліджувати чесно. Вшановувати кожну жертву. Називати злочини злочинами. Але історія не повинна ставати інструментом руйнування майбутнього.

Росія чудово розуміє, що перемогти Україну на полі бою значно важче, ніж роз’єднати українців і поляків. Саме тому вона системно інвестує у взаємну недовіру, історичні образи й політичних авантюристів по обидва боки кордону.

Ми не маємо права допомагати їй у цьому.

Бо сьогодні головне питання полягає не в тому, хто виграє чергову історичну суперечку. Головне питання — чи збережемо ми свободу наших держав. І відповідь на нього залежить від того, чи зможемо ми бути союзниками, а не заручниками минулого.

Вкид фсб- шної фальшивки про злочини УПА у Володимирі , підготовка атипольської провокації, про яку попереджає американська розвідка і антипольські заяви в Україні та антиукраїнські в Польщі - ланки одного ланцюга. Їхня мета - знищення і України і Польщі.

1. Магній → за 1 годину до сну.
2. Вітамін D → під час сніданку.
3. Кальцій → у два прийоми.
4. Пробіотики → натщесерце.
5. Комплекс вітамінів групи B → вранці, під час їжі.
6. Омега-3 → разом із їжею, що містить жири.
7. Вітамін K2 → разом із вітаміном D та жирами.
8. Вітамін E → одразу після їжі.
9. Цинк → через 2 години після прийому заліза.
10. Вітамін C → з продуктами, багатими на залізо.

1. Магній → за 1 годину до сну.
2. Вітамін D → під час сніданку.
3. Кальцій → у два прийоми.
4. Пробіотики → натщесерце.
5. Комплекс вітамінів групи B → вранці, під час їжі.
6. Омега-3 → разом із їжею, що містить жири.
7. Вітамін K2 → разом із вітаміном D та жирами.
8. Вітамін E → одразу після їжі.
9. Цинк → через 2 години після прийому заліза.
10. Вітамін C → з продуктами, багатими на залізо.

сввввввввввввв

вввввввввввввв

ииииииии

Запитання:
- Есть ли распределение мусора?
Відповідь:
- Есть

Запитання:
- Хватает электропитания, существуют ли перебои в его подаче?
Відповідь:
- Всякое бывает Но в основном есть всё работает

Запитання:
- Какие операторы мобильной связи есть?
Відповідь:
- Life UMC Киевстар

Запитання:
- Куда обращаются жильцы, чтобы получить и отправить свои посылки?
Відповідь:
- Укрпочта и новая почта

Запитання:
- Куда жители выносят мусор?
Відповідь:
- Коммунальное хозяйство собирает

Запитання:
- Вы хотели бы здесь жить?
Відповідь:
- Уже живу

Запитання:
- Сколько учебных заведений (дет. Садов, школ, ПТУ, ВУЗов) есть?
Відповідь:
- 1

«Ні Росія, ні будь-хто інший не в праві монополізувати пам’ять про Другу світову війну та привласнювати страждання її жертв!»

Саме із такою жорсткою заявою виступив на скликаному нами засіданні Ради Безпеки ООН Постійний представник України при ООН, Посол Андрій Мельник.

«Коли ми 22 червня вшановуємо 85-ті роковини нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз, ми в черговий раз почули від представника РФ добре знайомий набір міфів, історичних викривлень і відвертої брехні про Другу світову війну», - зазначив очільник вітчизняної дипмісії.

«Втім, іронія полягає в тому, що саме під час відступу Червоної армії з Києва у 1941 році Успенський собор Києво-Печерської лаври було підірвано за наказом радянського керівництва в Москві», - додав Посол А.Мельник.

«Згодом відповідальність за цей підлий воєнний злочин переклали на німецьку окупаційну владу. Саме такою була офіційна радянська версія, якій десятиліттями навчали всіх нас у радянських школах. І я також був одним із тих, кому втирали цю брехню», - щиро поділився учнівськими спогадами Андрій Мельник.

«І ось сьогодні, через вісімдесят п’ять років, ми знову чуємо від Росії нові потоки брехні та нові перекручені, спотворені наративи пам’яті про Другу світову війну», - додав він.

«Сьогодні Росія намагається цинічно представити із себе головну жертву нацистської агресії проти Радянського Союзу», - продовжив Постпред України на засіданні Радбезу.

«Проте жорстоку окупацію Третього рейху пережила лише незначна частина території сучасної Росії - менше п’яти відсотків».

«Натомість, - як наголосив Посол Андрій Мельник, - Україна стала головним полем битви тієї варварської війни».

«Уся територія України була охоплена бойовими діями, була повністю спустошена спочатку самим нацистським вторгненням, а потім жорстокими боями, що супроводжували визволення нашої землі від іноземної окупації», - зазначив глава дипмісії.

«Саме український народ заплатив за цю війну страшну, непомірно високу ціну: до десяти мільйонів українців загинули під час Другої світової війни», - прямо в очі членам РБ ООН сказав Андрій Мельник.

«Українська земля зазнала руйнувань безпрецедентного масштабу, яких історія людства ще не знала. Пам’ять про цю трагедію живе в кожній українській родині», - підсумував цей історичний відступ Постпред А.Мельник.

«І саме тому ані Росія, ані будь-хто інший не має права монополізувати пам’ять про Другу світову війну, привласнювати страждання її жертв чи, як ми сьогодні вкотре бачимо у цій залі, перетворювати історію на політичну зброю в інтересах Москви», - поставив крапку Андрій Мельник.

Відтепер Постійне представництво України при ООН буде, як то кажуть, ще на взльоті збивати російські історичні міфи, якими Москва десятками років годує оонівську спільноту.

P.S.: посилання на повний текст виступу - у першому коментарі.

_________________

“Neither Russia nor anyone else has the right to monopolize the memory of the Second World War or to appropriate the suffering of its victims!”

This was the strong statement delivered by the Permanent Representative of Ukraine to the United Nations, Ambassador Andrii Melnyk, at the UN Security Council meeting convened at our request.

“Today, on June 22, as we commemorate the 85th sad anniversary of Nazi Germany’s invasion of the Soviet Union, we once again heard from the Russian representative a familiar mix of myths, distortions, and outright lies about the Second World War,” the head of Ukraine’s diplomatic mission noted.

“The irony is striking. It was during the retreat of the Red Army from Kyiv in 1941 that the Dormition Cathedral was blown up on orders from the Soviet leadership in Moscow,” Ambassador A. Melnyk added.

“The blame was then conveniently placed on the Nazi German occupation authorities. This was the official Soviet narrative that generations of us, me including, were taught in the Soviet school,” Andrii Melnyk sincerely shared, recalling his own school years.

“And today, eighty-five years later, we are once again hearing new falsehoods and new twisted narratives from Russia about memory of the Second World War,” he added.

“Today, Russia presents itself as the principal victim of Nazi aggression against the USSR,” the Permanent Representative of Ukraine continued at the Security Council meeting.

“Yet only a tiny portion of Russia’s territory, less than 5 percent, experienced brutal occupation by the Third Reich.”

“Ukraine, by contrast,” Ambassador Andrii Melnyk stressed, “became the main battlefield of the war.”

“The whole of Ukraine was engulfed by the fighting, fully devastated first by the Nazi invasion and then by the brutal battles that accompanied the liberation of our soil from foreign occupation,” the head of the diplomatic mission noted.

“The Ukrainian people paid an immense and horrific price. Up to ten million Ukrainians lost their lives during the Second World War,” Andrii Melnyk said directly to the members of the UN Security Council.

“Ukraine’s land was subjected to devastation on a scale never seen before in history. Every Ukrainian family carries the memory of that tragedy,” Permanent Representative A. Melnyk concluded this historical passage.

“That is why neither Russia nor anyone else has the right to monopolize the memory of the war, to appropriate the suffering of its victims, or to weaponize, as we see today in this Hall, history for political purposes of Moscow,” Andrii Melnyk stated firmly.

From now on, the Permanent Mission of Ukraine to the United Nations will, as they say, shoot down at takeoff the Russian historical myths with which Moscow has been feeding the UN community for decades.

P.S.: link to the text of Ambassador's statement is in the first comment.

«Ні Росія, ні будь-хто інший не в праві монополізувати пам’ять про Другу світову війну та привласнювати страждання її жертв!»

Саме із такою жорсткою заявою виступив на скликаному нами засіданні Ради Безпеки ООН Постійний представник України при ООН, Посол Андрій Мельник.

«Коли ми 22 червня вшановуємо 85-ті роковини нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз, ми в черговий раз почули від представника РФ добре знайомий набір міфів, історичних викривлень і відвертої брехні про Другу світову війну», - зазначив очільник вітчизняної дипмісії.

«Втім, іронія полягає в тому, що саме під час відступу Червоної армії з Києва у 1941 році Успенський собор Києво-Печерської лаври було підірвано за наказом радянського керівництва в Москві», - додав Посол А.Мельник.

«Згодом відповідальність за цей підлий воєнний злочин переклали на німецьку окупаційну владу. Саме такою була офіційна радянська версія, якій десятиліттями навчали всіх нас у радянських школах. І я також був одним із тих, кому втирали цю брехню», - щиро поділився учнівськими спогадами Андрій Мельник.

«І ось сьогодні, через вісімдесят п’ять років, ми знову чуємо від Росії нові потоки брехні та нові перекручені, спотворені наративи пам’яті про Другу світову війну», - додав він.

«Сьогодні Росія намагається цинічно представити із себе головну жертву нацистської агресії проти Радянського Союзу», - продовжив Постпред України на засіданні Радбезу.

«Проте жорстоку окупацію Третього рейху пережила лише незначна частина території сучасної Росії - менше п’яти відсотків».

«Натомість, - як наголосив Посол Андрій Мельник, - Україна стала головним полем битви тієї варварської війни».

«Уся територія України була охоплена бойовими діями, була повністю спустошена спочатку самим нацистським вторгненням, а потім жорстокими боями, що супроводжували визволення нашої землі від іноземної окупації», - зазначив глава дипмісії.

«Саме український народ заплатив за цю війну страшну, непомірно високу ціну: до десяти мільйонів українців загинули під час Другої світової війни», - прямо в очі членам РБ ООН сказав Андрій Мельник.

«Українська земля зазнала руйнувань безпрецедентного масштабу, яких історія людства ще не знала. Пам’ять про цю трагедію живе в кожній українській родині», - підсумував цей історичний відступ Постпред А.Мельник.

«І саме тому ані Росія, ані будь-хто інший не має права монополізувати пам’ять про Другу світову війну, привласнювати страждання її жертв чи, як ми сьогодні вкотре бачимо у цій залі, перетворювати історію на політичну зброю в інтересах Москви», - поставив крапку Андрій Мельник.

Відтепер Постійне представництво України при ООН буде, як то кажуть, ще на взльоті збивати російські історичні міфи, якими Москва десятками років годує оонівську спільноту.

P.S.: посилання на повний текст виступу - у першому коментарі.

_________________

“Neither Russia nor anyone else has the right to monopolize the memory of the Second World War or to appropriate the suffering of its victims!”

This was the strong statement delivered by the Permanent Representative of Ukraine to the United Nations, Ambassador Andrii Melnyk, at the UN Security Council meeting convened at our request.

“Today, on June 22, as we commemorate the 85th sad anniversary of Nazi Germany’s invasion of the Soviet Union, we once again heard from the Russian representative a familiar mix of myths, distortions, and outright lies about the Second World War,” the head of Ukraine’s diplomatic mission noted.

“The irony is striking. It was during the retreat of the Red Army from Kyiv in 1941 that the Dormition Cathedral was blown up on orders from the Soviet leadership in Moscow,” Ambassador A. Melnyk added.

“The blame was then conveniently placed on the Nazi German occupation authorities. This was the official Soviet narrative that generations of us, me including, were taught in the Soviet school,” Andrii Melnyk sincerely shared, recalling his own school years.

“And today, eighty-five years later, we are once again hearing new falsehoods and new twisted narratives from Russia about memory of the Second World War,” he added.

“Today, Russia presents itself as the principal victim of Nazi aggression against the USSR,” the Permanent Representative of Ukraine continued at the Security Council meeting.

“Yet only a tiny portion of Russia’s territory, less than 5 percent, experienced brutal occupation by the Third Reich.”

“Ukraine, by contrast,” Ambassador Andrii Melnyk stressed, “became the main battlefield of the war.”

“The whole of Ukraine was engulfed by the fighting, fully devastated first by the Nazi invasion and then by the brutal battles that accompanied the liberation of our soil from foreign occupation,” the head of the diplomatic mission noted.

“The Ukrainian people paid an immense and horrific price. Up to ten million Ukrainians lost their lives during the Second World War,” Andrii Melnyk said directly to the members of the UN Security Council.

“Ukraine’s land was subjected to devastation on a scale never seen before in history. Every Ukrainian family carries the memory of that tragedy,” Permanent Representative A. Melnyk concluded this historical passage.

“That is why neither Russia nor anyone else has the right to monopolize the memory of the war, to appropriate the suffering of its victims, or to weaponize, as we see today in this Hall, history for political purposes of Moscow,” Andrii Melnyk stated firmly.

From now on, the Permanent Mission of Ukraine to the United Nations will, as they say, shoot down at takeoff the Russian historical myths with which Moscow has been feeding the UN community for decades.

P.S.: link to the text of Ambassador's statement is in the first comment.

💥🔥😪...Горів світанок вибухом ракети,
Збирали люди зранене життя.
Одні дивилися це все по інтернету,
А інші — рятували майбуття.

Одні — холоднокровно уbивали,
Ворожі очі засліпила кров.
А інші прямо з пекла рятували
Чиєсь майбутнє і чиюсь любов.

Одні — безжально кнопки натискали,
Спускали sмерті ненаситних псів…
А інші з неба помочі чекали,
І кожен жити, попри все, хотів.

Одні — встеляли тpyпами дорогу
За право царювати на кістках.
А інші… все чекали допомоги
І йшли у бій, долаючи свій страх.

Одні — брехливу велич одягали,
Аби під нею приховати гниль.
А інші власним тілом закривали
Свою свободу і душевний біль.

Ось так добро і зло у вічній битві
На згарищі життя і почуттів.
Та попри все лишається молитва,
І хочеться до болю…
мирних днів...

Автор допису:
Алла Василишин

Щирі співчуття родинам загиблих, усім хто постраждав від цієї безглуздої, жахливої вijни. 🕯️

Горів світанок вибухом ракети,
Збирали люди зранене життя.
Одні дивилися це все по інтернету,
А інші — рятували майбуття.

Одні — холоднокровно уbивали,
Ворожі очі засліпила кров.
А інші прямо з пекла рятували
Чиєсь майбутнє і чиюсь любов.

Одні — безжально кнопки натискали,
Спускали sмерті ненаситних псів…
А інші з неба помочі чекали,
І кожен жити, попри все, хотів.

Одні — встеляли тpyпами дорогу
За право царювати на кістках.
А інші… все чекали допомоги
І йшли у бій, долаючи свій страх.

Одні — брехливу велич одягали,
Аби під нею приховати гниль.
А інші власним тілом закривали
Свою свободу і душевний біль.

Ось так добро і зло у вічній битві
На згарищі життя і почуттів.
Та попри все лишається молитва,
І хочеться до болю…
мирних днів...

Автор допису:
Алла Василишин

Щирі співчуття родинам загиблих, усім хто постраждав від цієї безглуздої, жахливої вijни.

вітаю, Ви знаходитесь на новому сервері (базу даних переніс з 01.07.2026 станом на 15:55). Поки проводжу налаштування, сайт може видавати технічні помилки, вибачте за незручності. Поки можете відправляти всі баги в повідомлення моєї сторінки як запитання.

Верховна рада прийняла в цілому Закон про Український національний пантеон

За — 287

Український національний Пантеон пропонується створити як загальнонаціональний меморіальний комплекс у Києві — місце пам’яті, покликане вшанувати найвидатніших борців за незалежність України та творців української держави й нації за понад тисячолітню історію.

Будівництво Пантеону передбачається за результатами всеукраїнського або міжнародного архітектурного конкурсу. Законопроєкт також визначає особливості його створення та розміщення, зокрема на територіях природно-заповідного фонду й в охоронних зонах.

Документ встановлює критерії, за якими особа може бути вшанована в Українському національному Пантеоні, а також детально регламентує процедуру перепоховання. Воно може відбутися не раніше ніж через 20 років після смерті людини.

Рішення щодо кандидатур ухвалюватиме спеціальний фаховий колегіальний орган, створений при Пантеоні. Після цього кожна кандидатура затверджуватиметься окремим законом, який ухвалюватиме Верховна Рада України та підписуватиме Президент України.

І хоч слуги сьогодні співали оди Зеленському, але я нагадаю, що основи цієї ідеї заклав Президент Віктор Ющенко, який першим виніс питання створення Українського національного Пантеону на найвищий державний рівень. Згодом, у 2015 році, Верховна Рада VIII скликання ухвалила Постанову «Про увіковічення пам’яті Героїв України, які віддали своє життя за свободу і незалежність України», якою передбачила створення у центральній частині Києва Українського національного пантеону (Меморіального комплексу).

Того ж року Президент України Петро Порошенко видав Указ про підготовку до створення Пантеону.

Тож нинішній законопроєкт не започатковує нову ідею, а продовжує реалізацію державної концепції, яка формувалася роками. Український національний Пантеон має стати не лише місцем перепоховань, а насамперед символом нашої історичної пам’яті, державної тяглості та вдячності тим, хто творив і захищав Україну.

⚡️Історичне! Верховна рада прийняла в цілому Закон про Український національний пантеон

За — 287✅

🇺🇦Український національний Пантеон пропонується створити як загальнонаціональний меморіальний комплекс у Києві — місце пам’яті, покликане вшанувати найвидатніших борців за незалежність України та творців української держави й нації за понад тисячолітню історію.

🇺🇦Будівництво Пантеону передбачається за результатами всеукраїнського або міжнародного архітектурного конкурсу. Законопроєкт також визначає особливості його створення та розміщення, зокрема на територіях природно-заповідного фонду й в охоронних зонах.

🇺🇦Документ встановлює критерії, за якими особа може бути вшанована в Українському національному Пантеоні, а також детально регламентує процедуру перепоховання. Воно може відбутися не раніше ніж через 20 років після смерті людини.

Рішення щодо кандидатур ухвалюватиме спеціальний фаховий колегіальний орган, створений при Пантеоні. Після цього кожна кандидатура затверджуватиметься окремим законом, який ухвалюватиме Верховна Рада України та підписуватиме Президент України.

І хоч слуги сьогодні співали оди Зеленському, але я нагадаю, що основи цієї ідеї заклав Президент Віктор Ющенко, який першим виніс питання створення Українського національного Пантеону на найвищий державний рівень. Згодом, у 2015 році, Верховна Рада VIII скликання ухвалила Постанову «Про увіковічення пам’яті Героїв України, які віддали своє життя за свободу і незалежність України», якою передбачила створення у центральній частині Києва Українського національного пантеону (Меморіального комплексу).

Того ж року Президент України Петро Порошенко видав Указ про підготовку до створення Пантеону.

Тож нинішній законопроєкт не започатковує нову ідею, а продовжує реалізацію державної концепції, яка формувалася роками. Український національний Пантеон має стати не лише місцем перепоховань, а насамперед символом нашої історичної пам’яті, державної тяглості та вдячності тим, хто творив і захищав Україну.

Запитання:
- Какие полезные ископаемые есть?
Відповідь:
- Да