|
Народилась на Івано-Франківщині в Рогатинському районі.Сім'я наша завжди була дуже патріотична,інтелігентна.Бабуся Стефка(Кузів-Васьків) мала до 39 року свій магазин і до речі як і її дві сестри була репресована.Звичайно пізніше вони були реабілітовані,але це не пройшло марно.З тюрми бабуся вирвалась живою чудом.В Івано-Франківську брат Івана-Франка трохи їх переховував,а потім вона прийшла в село 6 липня на Івана 1941 року.Бабці тоді було 28 років і попала в тюрму по наклепу односельця. І ми,онуки виховувались у відповідному дусі.Спілкувалися з вибраними дітьми,про Україну говорили пошепки,бо під вікном міг хтось слухати.
Мама працювала вчителькою молодших класів в одному із сіл.Батько- в торгівлі.За нас,дітей родина боялася.Один раз я пам'ятаю вдягнула голубі банти в коси і вибрала жовте платтячко і збиралась на вулицю.Бабуся і мама дуже сварилися і не дозволили так вдягатися.Мені тоді було може 8-9 років.Нам пояснювали,що поєднувати такі кольори не можна і страшно...Паралельно з навчанням у середній школі я їздила в Рогатин у музичну школу,в яку успішно закінчила.
В 1974 році поступила на навчання в Івано-Франківський Педагогічний інститут, на музичний факультет,після закінчення якого поїхала по направленню працювати на Хмельниччину.Багато часу присвятила вихованню двох своїх дітей.По між їх народженням працювала в кількох школах,де викладала музичні предмети : фортепіано,вокал і інш.
Зараз працюю в музичній школі на Хмельниччині.Викладаю фортепіано і вокал.Пишу пісні і вірші інколи.Написала зо два десятки.Хочеться,щоб українська пісня звучала на усіх сценах.
21 Февраля 2010
|
| Закрыть |
