|
Народилась в далекому 1955 році. В той час ще половина сільських хат була вкрита соломою, а сільські люди ходили босі з весни аж до осені. Ось чому і в пісні всім нам знайомій співається про 'дитинство моє босоноге'. Навіть в початкову школу ми часто приходили без взуття і це було цілком звично... В моєму селі школа була тільки до 4-х класів, далі ми ходили за три кілометри до восьмирічної школи в село Жучківці. А закінчила середню школу 9-10 класи в с. Гелетенцях, зяради чого кожного дня приходилось долати майже 10 кілометрів. Доросле життя промайнуло наче один день, і зараз залишились тільки спогади і все, що нажито за цей період: навчання в Тернопільському фінансово-економічному інституті, робота в Хмельницькій цетрощадкасі, в обласному управлінні Держтрудощадкас. Далі, після заміжжя, доля зв'язала мене з містом Ізяславом, де проживаю до цього часу. Працювала головним бухгалтером райфінвідділу, а з часу створення казначейської служби - заступником начальника управління Держказначейства аж до виходу на заслужений відпочинок. Живемо вдвох з чоловіком Володимиром, а діти Андрій та Юля живуть окремо з своїми сім'ями. Радіємо онукам, яких у нас четверо. Вирощуємо квіти і радіємо кожному новому дню.
|
Close |