Ігор Анатолійович Попович

             Скреготівка

На межі прекрасної Волині,

На долонях лісу прилягло,

Ген в житах, цвітуть, волошки сині,

Серед них,дріма моє село.

Сонце кида промінь на долівку,

Птах,Творця,оспівує красу -

За тебе,красуне,Скреготівко,

До Нього молитву я несу:

Поблагослови,Великий Боже,

В цім селі,великих і малих,

На хресті Голгофськім,Сину Божий,

Ти вмирав,за кожного із них.

Хай від нас,усіх,молитва лине,

Від села,щораз,в небес блакить,

І тебе,частинку України,

Сам Всевишній Бог,благословить.

Хай добро панує,в кожній хаті,

Ниви,хай,колосяться зерном,

А серця,на доброту,багаті,

Зігрівають ближнього теплом.

Хай живуть у злагоді та мирі,

Скреготівські люди – трударі,

Кожен з них,щоб жив у Божій вірі,

Носієм,щоб був,Його дарів.

Ігор Попович.

Селу Скреготівка присвячується

13 march 2014

(0|0)