Place residence: Кільцева 12
Selyatyn Chernivechchyna Region
People of Chernivechchyna region Selyatyn
Last visit: 0 0000, 00:00
Page created: 4 march 2010
| Go |
(1408 року заснування, 236 тис. мешканців)
Столиця Буковини, 'маленький Відень' і взагалі одне із найбільш затишних і мальовничих міст країни.
Перша письмова згадка про Чернівці датується 1407 р. У XVI ст. Чернівці в складі Молдавського князівства переходять під владу турецького султана, а в XVII ст. стають місцеперебуванням буковинського старости. У 1775 р. Туреччина поступилася Буковиною Австрії, після чого край став швидко розвиватися. Розквіт Чернівців почався 1849 р., коли Буковина була проголошена особливою коронною землею Австрійської монархії зі статусом герцогства. У ті часи у Чернівцях знайшла яскраве втілення віденська архітектурна школа модерну. В 1918-1940 рр. Чернівці разом з Буковиною входять до складу Румунії, а в червні 1940 р. Чернівці разом з Північною Буковиною возз'єднуються з Україною.
Час виявився прихильним Чернівців. Поряд із чудовими зразками віденського модерну (сецесіону) в місті збереглося безліч прикладів автентичного оформлення інтер'єрів і архітектурного декору - вітражів, ліпнини, різьблення, литого вручну скла. Сучасники називали це місто 'маленьким Віднем на Пруті'. Щоб відчути 'віденський дух1 кінця XIX - початку XX столітті досить поблукати чарівними в лицями міста і насамперед вулицею О. Кобилянської (колишня Панська), Головною, Руською, Вірменською.
Особливе враження справляє центральна міська площа Ринок, її архітектурною домінантою є будинок Ратуші (1843-47, арх. Андреас Минулий). Окрім Ратуші, привертає увагу будинок Обласного художнього музею (1901 арх. Губерт Гесснер) в стилі Віденського сецесіона. Він вражає декором і прекрасним інтер'єром з вітражами. А на величезному майоліковому панно у верхній частині фасаду в алегоричній формі зображені землі Австро-Угорської імперії. На площі стоять і будинки колишніх готелів - 'Золотий лев', 'Під Чорним Орлом та ін. Ансамбль площі завершує споруджений в 1999 р. пам'ятник Тарасові Шевченку. Не менш чарівна й Театральна площа, окрасою якої служить Музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської Архітектурним символом міста по праву визнана велична Резиденція митрополитів Православної церкви Буковини і Далмації, зведена в 1864-82 рр. за проектом і під керуванням чеського архітектора Йозефа Главки. В ансамблі органічно поєднуються мавританські, візантійські, романські, іудейські та готичні мотиви. Для будівництва цього величезного комплексу на пагорбі над річкою Прут у Чернівцях були споруджені цегельний і керамічний заходи, а для підготовки фахівців була відкрита спеціальна школа. У центрі ансамблю стоїть Митрополичий корпус (1864-76) - найрозкішніший будинок резиденції. Композиційним центром будинку є парадний вестибюль І розміщений над ним Мармуровий зал (колишній Синодальний). Його стіни облицьовані мармуром, прикрашені розписом, а стеля - різьбленими дерев'яними панелями. З ним суміжний Червоний зал, також оздоблений різьбленим дерев'яним декором. Блакитний зал вирізняється суворістю і вишуканістю і використовується для офіційних церемоній. Домінанта Семінарського корпусу (1870) - церква Трьох Святителів: Василя Великого, Григорія Богослова і Іоанна Златоуста. !ї багатий інтер'єр прикрашає розкішний іконостас. Парадний двір з одного боку захищає Будинок для приїжджих (1874). З другого боку двір відокремлений від вулиці огорожею з розміщеними в центрі монументальними воротами з трьох проїздів. Оригінальність ансамблю підкреслюють високі крутосхилі дахи, прикрашені барвистою черепицею, що утворює візерунки з мотивами буковинського народного орнаменту. За Митрополичим корпусом розкинувся парк зі штучною водоймою, гротом і рідкісними породами дерев. Перед фасадом корпусу встановлене бронзове погруддя Й. Главки. У наш час у цьому комплексі розміщуються корпуси Чернівецького національного університету ім. Ю Федьковича, заснованого як німецький університет в 1875 р. Спочатку університет перебував у корпусах на вул. Університетській. В одному з них у 1890 1891 рр. навчався Іван Франко.
У місті багато культових споруд ХІХ-ХХ ст. різних конфесій. Найстаріші - дерев'яні церкви 'хатнього типу'. Миколаївська (1607, вул. Сагайдачного) і Успенська (1735, на Калинам ці). На східній околиці Чернівців в урочищі 'Гореча' є чоловічий монастир Різдва Богородиці, заснований 1712р. Собор Різдва Богородиці (1767) оборонного типу з бойовою галереєю уздовж другого ярусу. До монастиря приписаний дерев'яний храм Вознесіння Господнього із дзвіницею (XVII ст.), у с. Гарячий Урбан на околиці Чернівців (вул. Бориспільська, 13). В Сад-горі знаходиться єврейський сакральний центр - палац цадіка Ізраеля Фрідмана (1842, вул. М. Тореза, 129, зараз належить фабриці). Серед синагог треба відзначити синагогу Темпель (1877. вул. Університетська. 10, зараз - кінотеатр 'Чернівці'). У центральному парку є оригінальний пам'ятник-гойдалка 'Серце кохання' (ск. В.А. Рижук). Серед найпопулярніших кафе й ресторанів міста: 'Віденське кафе' (вул. Кобилянської), 'Колосо' (ресторан народної кухні на вул. Кобилянської), бар ‘Ратуша', кафе 'Три порося' (вул. Головна)
Вокзали
Залізничний – вул. Гагаріна, 38 – довідка т. 8 (0372) 005, 29-21-90.
Автовокзал «Чернівці» (вул. Головна, 119, т. 8 (03722) 4-16-35, 4-16-30)
Театри
Музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської (1905,
віденські арх. Фердинанд Фельнєр і Гермам Гельмер, пл. Театральна, 1, т. 8 (03722) 2-26-49) Він вирізняється чудовою акустикою.
філармонія (пл. Філармонії, 10, т. 8 (03722) 2-55-09).
Зал органної й камерної музики (вул. Українська, 19, т. 8 (03722) 2-66-66).
Театр ляльок (вул. Головна, 22, т. 8 (03722) 2-64-13).
Музеї
літературно-меморіальний музей Г. Емінеску (вул. Митрополита Гакмана. 17, т. 8 (03722) 2-50-62).
Меморіальний музей В. Івасюка, (вул. Маяковського, 40, т. 8 (03722) 55-08-89).
Краєзнавчий музей (вул. О. Кобилянської, 28, т. 8 (03722) 2-44-98, 2-44-89).
Літературно-меморіальний музей ім. Федьковича (вул. О. Кобилянської. 28, т. 8 (03722) 2-56-78).
Літературно-меморіальний музей О. Кобилянської (вул. Димитрова, 5, т. 8 (03722) 2-56-44).
Музей буковинської діаспори (вул. Главки, 1, т. 8 (03722) 2-36-71).
Обласний державний музей народної архітектури й побуту (вул. Світловодська, 2, т. 8 (03722) 6-29-70).
• Художній музей (Центральна пл.. 10, т. 8 (03722) 2-60-71).
13 june 2010
Guests of page
Share the page on social networks:
| Close |
