Микола Петрович Воробець

.

З цих порівнянь можна прийти до висновку, що українці, в більшості випадків, вояки по примусу, а не по покликанню. В тому причина, що вони майже увесь час, вільно, чи не вільно, потрапляли в рабську залежність від сусідніх, більш войовничих народів.
Зараз, коли міжнародна спільнота, як ніколи раніше, має вплив на міждержавні стосунки окремих країн, необхідність сплачувати данину покори, за союз більш впливовому союзнику, відпадає. І ніякої крамоли, так думати, з боку України нема. Ніщо не стоїть на місті. Змінюється історичне середовище - змінюється мораль у міжнародних стосунках. Україна сповна заплатила при 'розлученні' з Росією. Остання обдерла її, як липку. За свою мову, культуру і звичаї, нам ще довго доведеться воювати з тими, хто під впливом 'http://www.geocities... title='Насправді, ніякий він нам не брат: ні старший ні молодший. Вченими істориками науково обгрунтовано і доведено, що Росія усього лише наглий пасинок по відношенню до Київської Русі. Натисніть і Ви самі переконаїтесь.'>(не)Старшого (не) брата', втратив до свого історико культурного надбання почуття. Я кажу про тих, про кого досить вдало у своєму віршеві сказав Дмитро Білоус:

Не раді родичі обновам.
Чи ти об'ївся блекоти,
Що не своїм, не рідним словом
Із матір'ю говориш ти?
Ти втратив корінь і основу,
Душею вилиняв дотла,
Бо ти зневажив рідну мову,
Ту, що земля тобі дала.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Для тебе й Київ - напіврідний,
І Мінськ піврідний, і Москва.
Бо хто ти є? Іван безрідний,
Іван, не помнящий родства!

Україну задовольняють нинішні кордони і ні чиїх земель їй не потрібно. На відміну від Росії, яка, навіть загарбавши землі усього світу, для повного щастя все одно шукатиме, де тєє 'Царство - Тридев'ятеє Государство', щоб і його прибрати до рук.Українці розуміють, що щастя і добробут народу, на сучасному етапі розвитку людства, ніяк не залежать від розмірів території, на якій вони проживають. - Щастя і добробут залежать від того, на скільки розумно господарює народ на тій землі, яка у нього є. Історія багатьох країн світу переконує нас у цьому.