Сім. стан: незаміжня
Дата народження: 1 січня 1963
Місце проживання:
Київ Київська Область
Люди Київської області Київ
Полiт. погляди: помiркованi
Відношення до паління: негативно
Відношення до алкоголю: компромісно
Надихають: природа, рідний край
Релiг. погляди: 1
Моб. телефон: 80975791138
Останній візит: 6 листопада 2020, 00:46
Сторінку створено: 13 жовтня 2019
Анонімно |
Підписка на оновлення сторінки
Додайте та налаштуйте сповіщення на свій е-мейл
Перейти |
Останні фото
Ми живемо у злочинному світі ПОСТправди -
Напівтонів, напівзвуків, напівголосів...
Не живемо - животіємо... Дивно, що БАРДИ
Не перевелися і досі - в епоху ПОСТслів.
Бідне дитя очманіле - на т е л е ф о н і.
Там - психотронна потвора
Жере його сон.
Юна душа заблукала, не вийде з полону -
Все заблоковано... Друзі?.. Мовчить телефон.
"Друзі"-китайці тим часом
Самі у полоні... Байдуже їм? -
Але тільки - не бідним батькам!
Діти, надія майбутня, мов армія КЛОНІВ -
Вдень і вночі все воюють... Заковтують СПАМ.
Боже, управ... Захисти... Відведи покарання...
Розпороши ворогів і розсій, наче дим!
Морок поглинув ці душі, хоч скоро світання...
Дай їм дожити - не скурвитись... Їм, молодим!
І
"Часи гидоти і глупоти
Настали нині... На "роботу"
Злодюг мерзенних найняли,
До влади спритно привели!
Народ тямущий з батька-сина
У війнах вижив... Хоч і піна,
Брудна й смердюча, знов пливе...
А дух нечистий душі рве.
Во н и мистецтво полюбляють:
Мазню "модерну" виставляють!
Себе до дідька оголили,
БЕЗ ШКУРИ демонструють ТІЛО,
Європа радо аплодує -
І п а р м е з а н о м їх годує...
Народ мовчить. Гарячі сльози -
Кришталиками - на морозі.
Розбилось дзеркало правдиве,
У серці - скалки, в оці - біль...
Забули слово СПРАВЕДЛИВІСТЬ,
Забули навіть, що то СІЛЬ.
Земне й небесне - все до купи...
Мистецтво малювати ТРУПИ
В о н и за правду видають.
КРАСУ ненавидять, плюють
На тебе, брате... Твою шкуру
Роздерли за високим муром.
АЛЕ НЕ БІЙСЯ, ОПИРАЙСЯ.
Від Бога все? Тож не здавайся!
Себе самого бережи,
Ім'ям батьківськім дорожи.
ІІ
Та годі вже... Грабоване - вертайте,
Свою брехню криваву не ховайте!
Хоч тягнете до рабства, нас - без ліку...
Холопи ви насправді, недоріки.
Все бачимо і чуємо... Ми - ЛЮДИ.
Ви ж - н е л ю д и, не боїтеся СУДУ!
Їсте, не помічаючи ЧУМИ.
Тож годі вже... Прокинулися ми,
Аби шукати СЕНСИ серед літер...
Народжуючись знову,
ВІЧНО жити!
ВОНИ спалили Парадайз* -
«Без шуму й суєти»…
За воду й газ
Згвинтили ПРАЙС –
До раю не ввійти.
Відтак – на рабських кандалах –
З’явилась свіжа кров…
О Неню… Мученицький шлях –
То подвиг Твій… Любов.
Нехай шматують бандюки
І душу, й бідну плоть…
ТИ - частка Божої Ріки,
Твій Дух – не побороть!
Тож вічно житимеш… Не страх,
ВІДВАГА – твій вінець.
Ті п р а й с и - їхній скорий КРАХ,
Жадоба – їх кінець.
Готові Землю запалить –
Блакитну, наче рай…
ЗлобА зміюкою сичить –
Назад не відступай!
Дави мерзоту навісну,
Зведи своє ЧОЛО…
Воно уперлося в СТІНУ,
Що «панство» те звело.
А як же кане в небуття
Вся сатанинська «рать» -
Настане праведне Життя,
І сурми будуть грать.
Небесні янголи злетять
Прямісінько з небес…
Хай вороги усі згорять –
Згорить і страдний ХРЕСТ.
Хтось молиться на владу,
А хтось її кляне…
ВОНИ – мов к о л о р а д и,
В них жадібність – пальне!
Залив у бак по вінця,
І їде навпростець…
Ти з ними – наодинці,
Нескоро ще кінець.
Хтось сіє злидні й смуту,
І зневажа народ…
Та де ж п р о т и о т р у т а
Супроти цих «господ»??
Нарвем кропивки злої
Сумління і снаги…
ЖИТТЯ зробили ГРОЮ
Нікчемні ті БОГИ.
Їм – море до коліна:
«БЕРИ… Усе – ТОБІ».
Але – з брудної піни
Зростем у боротьбі.
Благословення Боже –
Священний оберіг…
Здолати кривду зможем,
Що пре, мов носоріг.
Порубане коріння –
Комусь воно взнаки…
Але – зросте насіння,
Як зросимо піски.
Нам судилося це пережити!
Не радійте, багаті та ситі,
Що Всевишній вручив вам к е р м о.
НЕНАДОВГО – себе ж поїсте,
Постріляєтесь, раді, що п’яні…
Будуть зустрічі ще… Не востаннє –
Ще на г у м у с і ПРАВДА зросте.
Так бувало і буде завжди:
Подорожні ми, з горнього світу…
Сни про щастя завмерли на вітах,
Дрібка золота – з тони руди.
Як скінчиться кривава олжа –
Стане тихо у світі страждання…
Нам судилося САМОПІЗНАННЯ
Й ворог лютий, що їсть, мов іржа!
Майже ні.
Подорожувати люблю, коштів на це - не дуже...
Так. Іноді - цікаво. Частіше - шахрайство.
Поділіться сторінкою в соцмережах:
Закрити |