{Як жити без меду в Білокопитовому?|Хто заступиться за пасічників Білокопитового?|Загиблі бджоли, хто винен?|Нелегка праця бджолярів Білокопитового}

За даними статистики минулого року Україна з Китаєм і Аргентиною входила у трійку країн світу, лідерів з експорту меду. Великих господарств з виробництва меду в Україні немає. 98,5% всього виробництва припадає на пасічників. Вони беруть на себе увесь тягар по організації виробництва та збуту продукції.

Що сталось цього літа? Фермери Білокопитового, що вирощували рапс, проігнорували вимоги пасічників повідомляти останніх про викиди в повітря шкідливих речовин. Зокрема пестициди, що вносились в землю для захисту рослин, стали настільки шкідливі для комах, що бджоли стали гинути після контакту з обробленими полями. Якщо в Євросоюзі існує заборона на використання найбільш токсичних пестицидів, то в Білокопитовому, як і в Україні, таких обмежень не існує.

Проблеми взаємовідносин пасічників і фермерів можна вирішити, якщо інформувати один одного про свої дії. Закон передбачає розміщення оголошення в ЗМІ, проте в яких конкретно не вказано. Пасічники, що возять свої вулики на території певних господарств, мали б про себе проінформувати, щоб налагодити партнерські відносини в майбутньому. Тоді фермери мали б їх сповістити заздалегідь, щоб застерегти від можливого отруєння. Відтак довести вину фермера в суді про отруєння бджіл дуже складно. Площі, на яких розміщуються вулики, мають бути юридично узаконені. Вивезення бджолосімей до лісопосадок і невикористаних земель краще погоджувати з місцевою владою, щоб не виникло проблемних моментів.

Мед люблять всі. Він не тільки смачний, а й несе в собі цілу когорту поживних речовин, корисних для здоров’я. В кожній родині Білокопитового має бути мед на зиму для лікування застуди і її профілактики. Наукою доказано, що пасічники живуть довше звичайних людей, бо енергія від кожної рослини через бджіл передається їм, як вдячність за нелегку працю.

Прес служба громади

03.07.2018р.