Тома Кононенко Дорога додому, дорога до хати,
Як довго менi довелося блукати,
Шукати, губить, не знайти, помилятись,
Надiятись, вiрить, любить i боятись,
За тих, хто у серцi глибоко запали,
За тих, хто молився - мене зберiгали.
Тома Кононенко Дорога додому, дорога до хати,
Нам вiчно по нiй у життi повертати,
Де мамина пiсня, дитяча колиска
I батькiвське слово i щира усмiшка,
А ще нiжна жiнка i вiрне кохання
I хлопчик маленький - моє сподiвання.
Тома Кононенко Увійшовши в хащі, де повно птиць,
уяви: природа — майстерня Бога,
по якій блукає твоя знемога.
Все, що можеш ти, — це упасти ниць.
/Ю.Андрухович/
Тома Кононенко Коваль
Я чую...
Я чую шелест трав зелених
Я чую гай, я чую степ
А ти людино справ буденних
Забула хто ти, закувалася у склеп?
Але прокинься я тебе благаю!
Але прокинься я тебе прошу!
Я ще на цей час тільки цілі маю
Але для вас на цей час я уже грішу…