У місті Часів Яр військовослужбовець Об'єднаних сил врятував людину під час пожежі

https://ukropen.net/... style='text-decoration-line: none; outline: none; color: rgb(43, 131, 153); margin: 0px; padding: 0px;'>#ООС https://ukropen.net/... style='text-decoration-line: none; outline: none; color: rgb(43, 131, 153); margin: 0px; padding: 0px;'>#операція_ОС https://ukropen.net/... style='text-decoration-line: none; outline: none; color: rgb(43, 131, 153); margin: 0px; padding: 0px;'>#Герой_рятівник

Днями трагедія ледь не сталася в одному з будинків спального району міста Часів Яр, що на Донеччині. Військовослужбовець однієї з частин Об'єднаних сил, який винаймає квартиру у 6-поверховому житловому будинку, вночі прокинувся від незрозумілого шуму. У вікні Віктор побачив відблиск полум'я, тож вийшов на балкон – роздивитися, що трапилося. Зі свого першого поверху він чітко побачив у нічній темряві: через поверх, на третьому, пожежа.

Воїн нашвидкоруч одягнувся та побіг наверх, на шостий поверх, адже знав: дим одразу підіймається вище, тож потрібно терміново будити мешканців! Розпочавши з шостого поверху, він стукав та дзвонив у кожні двері, поки не дійшов до квартири на третьому поверсі, з якої вже проступав дим. Після стукоту й загального галасу, адже на ногах був уже майже весь під'їзд, двері квартири, де палав вогонь, відчинилися, і з них вискочила молода жінка з малюком на руках. Вискочила й одразу побігла на вулицю. А двері залишилися відчиненими. Хтось із сусідів позаду Віктора припустив:

– А ну, як у спальні ще хтось лишився ?!
 
Ситуація була непроста. Справа в тім, що вода у цьому районі подається погодинно, і вночі з крану хіба що крапля виллється. Пожежні на той момент ще не прибули. Тож на роздуми були лічені секунди. Немолодий солдат зорієнтувався миттєво: вдома у нього стояло дві упаковки бутильованої води, тож, схопивши одну з них, він кинувся до задимленої квартири. Розуміючи, що дим піднімається вище, і на рівні колін його концентрація є меншою, Віктор навпочіпки вирушив убік спальні. Крізь дим він ледь розгледів чоловіка пенсійного віку, який лежав на ліжку. Перевіривши пульс чолов'яги, вояк переконався в тому, що постраждалий живий. Навіть побачив, що він дихає. Схопивши погорільця під пахви, Віктор потягнув його до виходу, а там – одразу ж на вулицю.

На свіжому повітрі рятівник поклав постраждалого на лаву, й одразу хтось із сусідок почав реанімувати його – штучне дихання, непрямий масаж серця. Тільки тоді з ввімкнутими сиренами на подвір'я одна за одною влетіли пожежна машина й карета швидкої допомоги. Медики забрали потерпілого до лікарні, та головне було вже позаду – його життя було врятоване мало кому відомим українським солдатом.

А молодший сержант Віктор Калюга повернувся до “своєї”, себто – орендованої квартири й ще довго не міг заснути. Але вже на світанку був на ногах – служба !

Служба Віктора Калюги розпочалася не так давно, хоча за кілька років чоловік вже перетне свій півсторічний рубіж. Строкова служба у Західній групі військ в 1990-92 роках і чверть століття цивільного життя після неї – все за кермом, життя на колесах. І ось навесні 2017 року мешканець Ізюма, що на Харківщині, Віктор вирішив, як і тисячі українців, стати до лав Збройних Сил на захист державної незалежності та територіальної цілісності України у скрутний для неї час. Ось уже півтора роки поспіль молодший сержант Віктор Калюга сумлінно служить на посаді водія в одній із частин, що входить до складу Об'єднаних сил. І ось воїн відзначився, рятуючи життя іншої людини, ще раз довівши, що український солдат і стріляти може влучно, і на подвиг здатний... 

Олексій Тригуб, прес-центр ОКП ООС