|
| Ip: 92.113.149.129 Topic: Історія району Однією з характерних рис Дворічанського району є те, що протягом свого існування він знаходився на географічній і історичній межі держав і народів, про що свідчать окремі стоянки кам'яного віку та археологічні знахідки. В ІV-І тис. до нашої ери на цій землі сходилися кордони племен ямно-гребенчатої, середньостоговскої і трипільської культур. З другої половини ІІІ тисячоріччя до нашої ери й до ХV сторіччя нашої ери представники Донецької групи ямної культури граничили й асимілювалися з племенами катакомбної культури. У V сторіччі до нашої ери землі на заході від річки Оскіл належали праславянам - осколотам. Тут проживали скіфи, сармати, болгари, угри, хазари, русичі, половці. Після навали монголо-татар у ХІІІ сторіччі цей край тривалий час залишався малозаселеним, тому його називали Диким Полем. Дворічна виникла на території Дикого Поля між річками Оскіл і Дворічна в 1660 році з метою захисту населення від набігів монголо-татар. У перші десятиліття свого існування поселення виконувало роль одного з прикордонних форпостів (наприкінці ХVІІ століття воно мало назву Полкова Дворічна), а після ліквідації Полкового устрою Дворічна стала військовою слободою. Основним заняттям дворічан здавна було землеробство, тваринництво, бджільництво й рибальство. Серед місцевих промислів виділявся винокурний промисел, селітроваріння, а також виробництво дьогтю. В ті часи в Дворічній діяли п'ять ярмарків на рік, на які приїжджали купці з Харкова, Бєлгорода, Валуйок, Ізюму і Донецьких степів. Наприкінці ХІХ і початку ХХ сторіччя капіталістичні відносини почали проникати в сільськогосподарське виробництво району. Заможні місцеві селяни побудували в Дворічній два цегельних заводи, паровий і водяний млини, олійницю. Духовне життя краю з кінця ХVІІІ сторіччя розвивалося при наявності значного прошарку росіян. Постійний зв'язок з російськими столицями надовго визначив специфіку Дворічанщини - складової частини Харківщини, як регіону інтенсивного україно-російського впливу. У 1923 році на території Дворічанської волості були утворені Дворічанський і Вільшанський райони, що входили до складу Куп'янського повіту. Дворічанщина є малою Батьківщиною деяких видатних людей, яки залишили слід в історії. Тут народилися: Ілля Ілліч Мечников - вчений-біолог, лауреат Нобелівської премії; П.С. Писаревський - поет-байкар; М.А. Плевако - видатний український учений літературознавець і біограф; М.І. Печеніжський - член союзу письменників СРСР; О.О. Дворниченко - один з конструкторів дизельного двигуна танка Т-34. Німецька окупація району в роки Великої Вітчизняної війни почалася 24 червня 1942 року й продовжувалася майже 8 місяців. Район звільнений 2 лютого 1943 року 6 гвардійським кавалерійським корпусом генерала-лейтенанта С.В. Соколова. У роки Великої Вітчизняної війни тільки з 23 червня по 31 грудня 1941 року до складу діючої армії з району було призвано 5742 місцевих жителя. А після звільнення Дворічної у 1943 році до лав Радянської Армії було призвано ще 3000 чоловік. Біля двохсот дворічан брали участь у партизанському русі. Людські втрати за роки Великої Вітчизняної війни склали: загиблих на фронті - 2828 чоловік; розстріляно під час окупації - 218 мирних громадян. Високого звання Героя Радянського Союзу були удостоєні три дворічанина: капітан В.К. Лялін, штурман ескадрильї 8-го окремого авіаполку далекої розвідки 8 повітряної армії (уродженець смт Дворічна); старший сержант О.Ф. Ковальов, командир гармати 1083-го полку 1-го Білоруського фронту (уродженець с. Токарівка); полковник М.П. Титов, командир 12-го гвардійського полку 5-й гвардійської дивізії 11-ї гвардійської армії 3-го Білоруського фронту (уродженець с. Колодязне). У післявоєнний період з 1946 по 1958 рік у районі відновили виготовлення будівельних матеріалів та переробку сільськогосподарської продукції. Так, Дворічанський цегельний завод щорічно виготовляв 1,6 млн. штук цегли, кільця для колодязів й мостів, черепицю. В районі також почалось розвиватися виробництво швейних виробів. В 1966-1970 р. в районі посиленими темпами велися будівельні роботи в колективних господарствах. За цей період було побудовано 60 тваринницьких приміщень, 10 механізованих майстерень, 11 кормоцехів, введено в дію 15 шкіл, 10 сільських клубів, 16 магазинів, хлібозавод, 3 цегельних заводи, автостанція. Сільське господарство і зараз є базовою галуззю економіки Дворічанського району. Площа сільськогосподарських угідь складає 87656.3 га (78.8 % загальної площі району). У тому числі: рілля - 63877,29 га (72,8 % сільгоспугідь); пасовища - 16809,5га (19,1%); сінокоси - 4622,2 га (5,3%). Ліси й лісопосадки займають у районі 15278,69 га, що складає 13,7% території району. У сільськогосподарському виробництві переважають виробництво молока, м'яса, а також вирощування зернових і технічних культур. Останнім часом стабілізувалася робота промислового комплексу району. Торік промислові підприємства збільшили обсяги виробництва в 1,5 рази. Ця тенденція зберігається й у поточному році. На якісно новий рівень вийшла діяльність реформованих сільгосппідприємств, 80% з який працюють прибутково. Успішно розвивалася ситуація й на споживчому ринку, що дозволило збільшити товарообіг на 44,3%. Фінансовий результат діяльності суб'єктів господарювання склав 2,8 млн. грн. прибутку. У минулому році в районі було введено в експлуатацію 1420 кв.м житла; 970 м газопроводу низького тиску в с. Тополі; 1,4 км водогону в с. Рідкодуб, на спорудженні об'єктів каналізації й очищення стічних вод у смт. Дворічна освоєно більше 1 млн. грн. Також здійснювалася реконструкція хірургічного відділення Центральної районної лікарні (300,2 тис. грн.) і гуртожитку в смт. Дворічна (201 тис. грн.). Рівномірність території, сприятливі кліматичні умови, значні агрокліматичні та рекреаційні ресурси доповнюють переваги географічного положення району. Тут розміщується Краснооскільска зона рекреаційної діяльності - одна з найбільших у Харківській області. У заплаві річки Оскіл, між Куп'янськом і Дворічною, знайдені значні запаси мінеральних вод хлоридно-натрієвого складу. В екологічному відношенні вся територія району відноситься до умовно чистих, тобто вона практично безпечна для життя й господарської діяльності населення та рекомендована для усіх видів відпочинку і туризму. У районі створений Національний природний парк 'Дворічанський'. Основні напрямки розвитку району: відродження тваринництва, як основи стабільного функціонування сільгоспформувань; створення племінних господарств й сучасних комплексів з виробництва м'яса; впровадження прогресивних технологій у вирощуванні сільгоспкультур; розвиток місцевої переробної промисловості; створення оптимального ділового клімату для залучення інвестицій, розвиток підприємництва й 'зеленого туризму'. У районі налічується 19 загальноосвітніх шкіл й ліцей -інтернат, в яких працює 12 комп'ютерних класів. У 9 школах учні мають можливість регулярно користуватися Інтернетом (Дворічанський ліцей - інтернат, Дворічанська, Колодязненська, Кам'янська, Топільська, Жовтнева, Мечниківська, Вільшанська, Тавілжанська середні школи). У районі також функціонують: музична школа, 2 дитячих спортивних школи, аграрний професійний ліцей, Центральна районна лікарня, 4 сільських амбулаторії сімейного лікаря, а також 26 ФАПів. Культурні заклади району представлені: центральною районною бібліотекою, центральною районною дитячою бібліотекою, 22 сільськими бібліотеками, районним будинком культури, 23 сільськими будинками культури. У районі видається щотижнева газета 'Дворічанський край'. Її тираж 1633 екз. З телевізійних каналів у районі стабільно приймаються 'УТ - 1', 'Інтер', '1<1', 'ТЕТ', ТРК 'Україна'. В районі функціонує 94 спортивних спорудження, у тому числі: 19 спортивних залів, 20 футбольних полів, 20 спортивних містечок, 33 волейбольні та 20 баскетбольних площадок, а також 2 стадіони. Кращий спортивний комплекс району - центральний стадіон 'Колос'. Кращий спортивний зал у Дворічанської ДЮСШ. У районі діють три релігійні громади Української Православної Церкви Московського Патріархату: Успіння Пресвятої Богородиці (смт. Дворічна); Побєдоносця і Великомученика Георгія (с.Миколаївка); Вознєсєніє Господнє (с.Вільшана). |
14 october 2008
|
| Close |
