{День пам’яті чи День перемоги?|Пам’ятаємо, перемагаємо|Низький уклін вам, ветерани}

Скільки б історія не перекручувала факти з Другої світової війни, залишаться спогади серед більшості громадян Дзинілора щодо пролитої крові, втрат близьких людей і тотальної розрухи всього людського. Ми вже не перший рік відкриваємо нову сторінку в історії селища і святкуємо, а вірніше відмічаємо цей день разом з усім цивілізованим світом – 8-го травня. І сумно вже не те, що ветеранів тієї війни майже не залишилось. Сумно те, що коли по одну лінію фронту ми йшли з російським братом проти фашизму, це й же брат розв’язав нову війну в Україні, що й досі триває. І ветеранів від цієї війни вже значно більше, ніж тих, хто доживає останні дні. І все більше і більше жителів Дзинілора починають розуміти, що тоді ми боролись для Сталіна, а зараз за Україну. І невідомо ще скільки ця війна буде тривати, скільки воїнів селища віддасть життя за перемогу нашої Батьківщини. Можна довго проводити паралелі між обома війнами. Але втрати скрізь неминучі, це також біль і сльози жінок за загиблими та скаліченими чоловіками. Це діти сироти, що залишились без батьківської опіки. Це батьки, що віддали своїх дітей на захист Вітчизни.

Пам’ятаємо, перемагаємо!

Прес служба громади

08.05.2018р.