Date of Birth: 15 february 1957
Political views: nationalist
Attitude to smoking: very negative
Attitude to drinking: very negative
Last visit: 8 may 2022, 06:19
Page created: 26 december 2012
Anonymously |
Subscribe to page refresh
Add and customize notifications to your email
Go |
Go |
ТРАВЕНЬ
– 255 років з часу антифеодального повстання у
с. Кліщинці (нині Іркліївської ОТГ Золотоніського району) (1767).
1 – 90 років від дня народження Віктора Івановича Клименка (1932), художника, заслуженого діяча мистецтв
України, жителя м. Черкаси.
5 – 140 років від дня народження Леоніда Тимофійовича
Білецького (1882–1955), літературознавця, уродженця
с. Литвинівка (нині Жашківської ОТГ Уманського району).
5 – 100 років від дня народження Анатолія Андрійовича
Дімарова (1922–2014), письменника, який довгий час
жив у с. Мохнач (нині Чорнобаївської ОТГ Золотоніського району).
17
9 – 120 років від дня народження Григорія Юхимовича
Храбана (1902–1990), археолога і краєзнавця, який жив
у м. Умань.
9 – 45 років з часу відкриття в Черкасах меморіального
комплексу «Пагорб Слави» (1977).
12 – 125 років від дня народження Кирила Юхимовича Коршака (О. Лан. 1897–1937), поета, історика, археолога,
уродженця с. Дирдин (нині Городищенської ОТГ Черкаського району).
14 – 75 років від дня народження Миколи Івановича Кравченка (1947), заслуженого працівника культури України, директора Кіровоградської обласної філармонії,
уродженця с. Велика Бурімка (нині Чорнобаївської ОТГ
Золотоніського району).
15 – 145 років від дня народження Костянтина Андрійовича Кушніра-Марченка (1877–1958), краєзнавця, який
жив у с. Мойсинці, тепер – с. Придніпровське (нині Іркліївської ОТГ Золотоніського району).
19 – 170 років від дня народження Олексія Олександровича Бобринського (1852–1927), археолога, громадсько-політичного діяча, який проводив розкопки поблизу м. Сміла.
20 – 85 років від дня народження Олександра Максимовича Зайченка (1937), вченого-біохіміка, доктора біологічних наук, професора, уродженця м. Сміла.
22 – 161 рік від дня перепоховання Тараса Григоровича
Шевченка на Чернечій горі у м. Канів (1861).
18
23 – 85 років від дня народження Марії Василівни Приліпко (1937), краєзнавиці, лауреата премій ім. М. Максимовича та М. Старицького, жительки м. Черкаси.
24 – 140 років від дня народження Кирила Григоровича
Стеценка (1882–1922), композитора, уродженця
с. Квітки (нині Селищенської ОТГ Звенигородського
району).
25 – 85 років від дня народження Миколи Даниловича Томенка (1937–2017), письменника, заслуженого діяча
мистецтв України, уродженця с. Ярославка (нині
Лип’янської ОТГ Звенигородського району).
ЧЕРВЕНЬ
Червень- – 385 років з часу національно-визвольного повстання
грудень під керівництвом Павлюка (Павла Михновича Бута.
1637).
2 – 215 років від дня народження Івана Максимовича Сошенка (1807–1876), художника, педагога, який похований у м. Корсунь-Шевченківський.
5 – 85 років від дня народження Миколи Петровича Гвоздя (1937–2010), народного артиста України, колишнього художнього керівника Національної заслуженої
капели бандуристів України ім. Майбороди, уродженця
с. Тарасівка (нині Чорнобаївської ОТГ Золотоніського
району).
6 – 70 років від дня народження Тетяни Іванівни Конончук
(1952), літературознавиці, фольклориста, культуролога, уродженки с. Журжинці (нині Лисянської ОТГ
Звенигородського району).
19
10 – 95 років від дня народження Віктора Юрійовича Єліна
(1927), мистецтвознавця, майстра писанкарства, педагога, уродженця м. Шпола.
15 – 120 років від дня народження Наталі Лівицької-Холодної (1902–2005), письменниці, уродженки
с. Гельмязів Золотоніського району.
18 – 85 років від дня народження Якова Федоровича Канюка (1937–2009), вченого в галузі прикладної механіки, доктора фізико-математичних наук, уродженця
с. Рижанівка Звенигородського району.
21 – 130 років від дня народження Олександра Гервасійовича Лебеденка (1892–1975), письменника, уродженця
м. Черкаси.
21 – 125 років від дня народження Юрія Васильовича Кондратюка (Олександр Гнатович Шаргей. 1897–1942), вченогоракетобудівника, який у 1919–1920 рр. жив у м. Сміла.
22 – 85 років від дня народження Валерія Олександровича
Світюка (1937–2001), заслуженого артиста України, колишнього жителя м. Черкаси.
24 – 125 років від дня народження Івана Макаровича Лютого-Лютенка (1897–1989), старшини Армії УНР, повстанського отамана Холодного Яру, уродженця с. Товмач (нині Шполянської ОТГ Звенигородського району).
29 – 100 років від дня народження Володимира Михайловича Молоткова (1922–1943), Героя Радянського Союзу, який загинув в одному з боїв за визволення м. Черкаси від нацистської окупації.
20
30 – 215 років від дня народження Александра Кароля
Грози (1807–1875), польського поета і драматурга, який
у 1817–1820 рр. жив і навчався в м. Умань.
Травень
5 – 140 років від дня народження Білецького Леоніда Тимофійовича (1882 – 1955).
Народився в с. Литвинівка Жашківського (нині – Уманського) району. Літературознавець, доктор філології, громадський діяч. Автор теоретико-літературних праць «Поезія і критика», «Основи української літературно-наукової критики», «Перспективи літературно-наукової критики», історико-літературних статей.
Будучи в еміграції, упорядкував і видав твори Т. Г. Шевченка в 4-х томах.
Довгий час жив у Канаді (м. Вінніпег), там і похований.
12 – 75 років від дня народження Хайбулліна Іскандера Сабіровича (1947 – 1999).
Народився в Хабаровському краї, жив у Черкасах. Прозаїк, писав російською мовою. Автор книги прози «Перелом», багатьох публікацій у періодиці.
Був членом Національної спілки письменників України.
12 – 125 років від дня народження Лана Олександра Юхимовича (Коршака Кирила Юхимовича) (1897 – 1937).
Народився на хуторі Дирдин Городищенського (нині – Черкаського) району. Поет, історик, археолог. Автор поетичних збірок «Отави косять», «Назустріч сонцю», «Долоні площ», статей з археології.
Був членом Національної спілки письменників України.
Репресований у 1934 році, реабілітований посмертно в 1960 році.
25 – 200 років від дня народження Гулака Миколи Івановича (1822 – 1899).
Народився в с. Олімпіадівка Драбівського (нині – Золотоніського) району. Літературознавець, перекладач, вчений, громадський діяч. Один із організаторів Кирило-Мефодіївського братства, що в 40-х рр. ХІХ ст. діяло в Києві. Автор праць «Про грузинську поему «Барсова шкура» Руставелі», «Про видатного перського поета Нізамі…», «Про ногайську поему «Пісня про Едигея», «Адольф Петрович Берже як орієнталіст» та ін. Вів широку просвітницьку діяльність: читав публічні лекції з різних галузей науки, друкував у пресі статті з питань історії, філософії, астрономії, електротехніки, економіки, екології, математики. Активно пропагував грузинську та азербайджанську поезію, перекладав зі старогрецької, грузинської та азербайджанської мов.
25 – 85 років від дня народження Томенка Миколи Даниловича (1937 – 2017).
Народився в с. Ярославка Шполянського (нині – Звенигородського) району. Поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач, журналіст. Автор книг «Дика груша», «Між берегами днів», «Червоні вершники», «Вишневий цвіт», «Дорога до хліба», «Поезії», «З трудової книжки матері», «Повертаюсь сьогодні до себе», літературно-критичного нарису «Дмитро Білоус». Є у доробку М. Томенка твори для дітей – збірочки віршів «Стежинка» та «Кує зозуля з лугу», збірник п’єс-казок «Орел-Срібнокрилець», «В очікуванні зоряного дива». Перекладав українською мовою поезію країн СНД.
Лауреат Міжнародної премії імені П. Гулака-Артемовського та літературних премій імені В. Мисика та Д. Луценка.
Заслужений діяч мистецтв України.
Був членом Національної спілки письменників України.
З метою вшанування пам’яті талановитого земляка, популяризації його творчості створено літературну премію імені М. Томенка.
БРУНО ЯСЕНСЬКИЙ:
Не бійся ворогів – у гіршому випадку вони можуть тебе вбити… Не бійся друзів – у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити… Бійся байдужих – вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існує на землі зрада і вбивство!
Псалми 17:30 З Тобою я підкорюю військо, з Богом моїм встаю до стіни
Псалми 19:9 Вони боролися і падали, а ми встали і стали прямо
Псалми 21:5 Наші отці довіряють тобі; і Ти їх визволив
Псалми 22:4 Якщо я піду долиною смертної тіні, то не злякаюся зла: бо Ти зі мною; Твій жезл і Твій крок - вони мене втішають
Псалом 24:2 Боже мій! Вірую на Тебе, нехай не соромно мені, нехай мої вороги не перемагають наді мною
Псалми 26:1 Господь моє світло і моє спасіння: кого мені боятися? Господь - фортеця мого життя: кого мені боятися? 2 Якщо мої вороги та мої вороги прийдуть на мене, щоб пожерти моє тіло, то вони самі спіткнуться і впадуть 3 Якщо повстане проти мене полк, моє серце не злякається; якщо повстане проти мене війна, і тоді я буду сподіватися
Псалми 29:12 І Ти перетворив мою задуму на радість, і віддав від мене від мене лот, і подарував мені радість
Псалми 30:25 Будьте мужні, і нехай зміцнюється серце ваше, всі, хто надіється на Господа!
Псалми 32:10 Господь руйнує раду безбожних і руйнує задуми народів
Псалми 33:5 Я шукав Господа, і Він почув мене; і від усіх моїх небезпек він визволив мене 6 і виведе мене як світло, твою правду і твою праведність як полудні час
Псалми 33:16 Очі Господні на праведників, і вуха Його будуть на полум'я їх
Псалми 36:40 І Господь допоможе їм і визволить їх; Він визволить їх від нечестивих і спасе їх, бо вони довіряють на Нього
Псалми 41:12 Чим ти злякалася, душе моя, і чим зганьбилася? Допоможи Господу, бо я ще славитиму Його, Спасителю мого і Бога мого
Псалми 45:2 Господь наш притулок і сила, швидка допомога в біді
Псалми 49:15 і клич Мене в день скорботи; Я визволю тебе, і ти прославиш Мене
Псалми 55:12 На Господа уповаю і не боюся; що зробить мені чоловік?
Псалми 56:4 Він зішле з неба і спасе мене; він зганьбить тих, хто прагне мене проковтнути; Бог пошле Свою милість і Свою правду
Псалом 58:10 Сила з ними, але я біжу до тебе, бо Бог мій притулок 11 Мій Бог, що милосердний до мене, піде переді мною; Бог дасть мені дивитися на ворогів моїх
Псалми 58:17 І я буду співати силу Твою, і з самого ранку звіщатиму милість Твою; бо Ти був моїм притулком і притулком у день мого лиха
Псалми 90:5 Не боятися жахів вночі, або стріл вдень,
Псалми 114:8 Ти врятував мою душу від смерті; мої очі від сліз, а ноги мої від спотикання
Псалми 117:6 Господь за мене: Я не злякаюся: що зробить мені чоловік?
Псалми 117:8 Краще довіряти Господу, ніж довіряти людині 9 Краще довіряти Богу, ніж довіряти князям 10 Всі народи оточили мене, але ім'ям Господа я їх поклав 11 вони оточили мене, і оточили мене, але в ім'я ГОСПОДА я багато чого зніс
Псалми 117:13 Мене сильно штовхнули до падіння, але Господь стояв поруч
Псалми 120:2 Моя допомога від Господа, який створив небо і землю. 3 Він не дасть твоїй нозі хитатися, і той, хто тримає тебе хропіти
Псалми 120:7 Господь буде охороняти тебе від усякого зла; твій Господь буде охороняти душу твою 8 Господь буде охороняти твій вихід і твій прихід відтепер і назавжди
Псалми 140:10 Безбожні впадуть у своїх мережах, а Я пройду
Псалом 144:20 Господь збереже всіх тих, хто любить Його, і знищить усіх нечестивих
Притчі 26:2 Як реве горобчик, як ластівка відлітає, так і незаслужене прокляття не здійсниться.
Ісая 7:7 Але Господь Бог каже: цього не станеться, і не станеться;
Ісая 12:2 Ось Бог моє спасіння: Я надіюся на нього і не боюся; бо Господь сила моя, і спів мій Господь; і Він був моїм спасінням
Ісая 35:4 скажи душам рабів, будьте тверді, не бійтеся; Бог ваш Бог приходить, помста Господня; Він прийде і врятує вас
Ісая 41:10 Не бійся, бо Я з тобою; не лякайся, бо Я твій Бог; Я зміцню тебе і допоможу тобі, і підтримаю тебе праворуч моєї праведності
Ісая 41:13 Бо Я Господь, Бог твій; Я тримаю тебе за правицю твою, кажу тобі: "Не бійся, Я допомагаю тобі"
Господи, подай же нам поміч на ворога, людська, бо поміч марнота!
Псалом 108:13
Шановні друзі, користувачі!
Щиро дякую за вітання з Днем народження!
Усіх Вам благ, дорогенькі!
Люблю вас!
Будьте щасливими!
Ваш В.Б.
МОЛИТВА
КОЛИ БАТЬКІВЩИНА В НЕБЕЗПЕЦІ
Господи Боже наш, Ти вислухав Мойсея, коли він простягав до Тебе руки, і народ ізраїльський зміцнив на амаликитян, озброїв Ісуса Навина на битву та повелів сонцю спинитися. Ти й нині, Владико, почуй нас, що молимося до Тебе. Зміцни силою Твоєю побожний народ наш, благослови його справи, примнож славу його перемогою над ворогом, зміцни всемогутньою Твоєю правицею нашу державу, збережи військо, пошли ангела Твого на зміцнення захисників народу нашого, подай нам усе, що просимо для спасіння; примири ворожнечу і мир утверди. Простягни, Господи, невидиму правицю Твою, яка рабів Твоїх заступає в усьому. Тим же, кому судив Ти покласти душу свою на війні за віру православну, побожний народ наш і державу, прости їхні провини і в день праведної Твоєї відплати подай вінці нетління. Бо Твоя є влада, Царство і сила, від Тебе допомогу всі приймаємо, на Тебе надію покладаємо і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
МОЛИТВА ПРО ВИЗВОЛЕННЯ ВІД НАШЕСТЯ ЧУЖИНЦІВ
Господи Боже сил, Боже спасіння нашого, Ти Єдиний твориш чудеса. Поглянь в милості та милосерді на смирення рабів Твоїх і людинолюбно вислухай і помилуй нас: бо вороги наші зібралися на нас, щоб погубити нас і знищити державу нашу та святині наші. Допоможи нам Боже, Спасителю наш, і визволи нас, заради слави імені Твого, і нехай на нас справдяться слова, сказані Мойсеєм: будьте сміливими, стійте і побачите спасіння від Господа, бо Господь бореться за нас.
Так, Господи Боже, Спасителю наш, не пом’яни беззаконь і неправд людей Твоїх і не відвертайся від нас гнівом Своїм, але в милості та милосерді відвідай смиренних рабів Твоїх, що до Тебе припадають: стань на допомогу нам і подай воїнству нашому з Ім’ям Твоїм перемогти. Погуби наміри і неправедні насмілення тих, хто йде на нас війною.
Молимось до Тебе, Владико миру і спокою нашого, щоб як щезає дим, так нехай щезнуть вороги наші, і як прах розсипається від лиця вітру, так нехай розвіються їхні злі думки знищити державу нашу Українську. Господи, втихомир тих, хто противиться заповідям та постановам Твоїм. Поверни їм пам’ять Твоєї заповіді: Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. А для тих, хто противиться цій Твоїй заповіді, пошли гнів, скорботу і ангелів лютих, які вселять в них страх і пам’ять про те, що і вони себе християнами називають.
Нехай же Господи буде воля Твоя над нами і, якщо Твоє Провидіння буде таким, щоб покласти воїнам нашим у битві за Віру і Україну душі свої, то і їм прости гріхи їхні, і в день праведного Твого Суду подай вінці нетління. Але віримо і молимось Тобі Великодаровитий Господи, що ти захистиш, втихомириш і напоумиш та до спокою приведеш всіх.
Бо Ти єси захист і перемога, і спасіння для тих, хто надіється на Тебе, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь!
Мій краю рідний! Пісне моя й доле!
Я дякую, що ти у мене є.
І Шполка річка, й мерехтливі зорі -
Це ти! Це ти! Ватутіне моє!
Віра КРАСИЛЬНИК (ЗАСТАВНА)
Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне.
(П. Тичина)
З чого починається Батьківщина? Над цим питанням, хоч раз у житті, замислювалась кожна людина. І кожна знаходила відповідь.
Батьківщина — це щось велике, неосяжне. Для більшості людей це незабутні враження дитинства і юності: рідна хата, дерево коло неї, теплі і лагідні мамині руки, шкільні друзі, перше кохання. Нехай було важко, нехай були поразки і розчарування, але яке все дороге і близьке кожному з нас!
Як ти, зачарований, слухав бабусині пісні, казки, розповіді про героїчні подвиги невідомих лицарів, про обряди і звичаї своїх пращурів! Все це, мов крихітку свого золотого дитинства, людина проносить у своєму серці через усе життя. З цього й виліплюється наша особистість, наш характер.
У нас є часточка від кожного куточка рідного краю. Забути свій край, забути свою Батьківщину — означає забути все те, з чого ти сам створений.
Забути мову, звичаї рідного краю, його людей — означає відрубати шматок живої плоті від самого себе, скалічити свою душу.
Забути рідний краї — позбутися коріння, що зв'язує людину з минулим. Знищивши цей корінь, людина, перелітаючи з місця на місце, ніде не знаходить собі притулку. Вона вже не може плідно працювати, не може повноцінно розвиватися. Вона не може передати свої знання молодому поколінню, бо вже забула все, чого навчило її життя. Вона поступово втрачає свою особистість і гине, хоч інколи зовні це непомітно.
Пам'ятаймо свій край, своє минуле, бо це — ми самі. А людина, що втратила себе, — уже не людина.
Share the page on social networks:
Close |