Василь Кириченко Селище міського типу Білики розкинулося на правому березі р. Ворскла, за 14км. від Кобеляк. У 1571р. не території теперішнього населеного пункту стояла прикордонна фортеця Речі Посполитої, вали якої збереглися до XXст. Перша письмова згадка про Білики датується 1636р. У 1709р. у Біликах було розквартировано загін кошового Костя Гордієнка. У червні 1709р. тут уже квартирували шведські кавалеристи із загону підполковника Мунка, які мали прикривати відступ шведської армії.
24 february 2022
Василь Кириченко У 1723р. у Біликах функціонували 21 шинок, 2 броварні та 3 солодовні, у с.Комарівці ж працювали чотири тютюнники. У 1748р. Білики отримують сотенного герба — синю восьмипроменеву зірку на срібному тлі. У 1750 р. в містечку Білики налічувалось 182 двори. В подальшому Білики були передані К.Розумовським у вічне володіння графу Р. Воронцову. У маєтку П.С. Жевахова в 1787р. гостювали імператриця Катерина ІІ та О.Суворов на шляху в Крим.
24 february 2022
See all 3 comments
Василь Кириченко Місцева легенда пов'язує облаштування підземних комунікацій Білицької фортеці саме з іменем князя Жевахова. У 18ст. у Біликах знаходяться 4 дерев'яні церкви: Різдва Богородиці (1762 нова 1881), Покровська (1751 нова 1889), Успенська (1790 нова 1902), Миколаївська (1750 нова 1903). На початку 20-х років XXст. С. Білики було центром Білицького району Полтавської округи.