Володимир Семенович Дебелий

Недитяче щастя. Пазли

• Про себе…

Бути розумним, красивим, успішним, сильним, добрим, багатим, талановитим і т.п. - це мій особистисний пазл, який ніяк не збирається. Якщо я розумний, то не дуже гарний, якщо багатий, то зовсім не добрий, а вже якщо талановитий, то тоді бідний, нерозумний і не успішний. Варіантів розбіжностей багато.

До моменту безповоротної статевозрілості ці розбіжності мене сильно засмучували; наївно, але щиро, хотілося бути і Альошею Карамазовим, і Бетменом. Потім, коли прийшла пора стати циніком, я все списав на дефект пазла і об'єктивну реальність. Коли зрозумів, що реальність була суб'єктивною, а мій цинізм нарцисизм, знову взявся за пазл і кілька років упивався повною незадоволеністю собою.

Книги не давали відповідей на головні питання. Навколо не було людей, яким хотілося довіряти. Я наробив багато помилок, за деякі буде соромно завжди. Але я не зупинявся і продовжував збирати свій пазл.   Не зібрав. Не зумів ...

Але в мене вийшло інше: зрозуміти і прийняти себе і світ навколо. А це, скажу вам, не жарти. Це справжнє доросле щастя не для всіх, яке дає можливість радіти простим речам і сили продовжувати збирати свій пазл, який ніколи не складеться.

р.s. не ризикую відповісти на запитання, чи хочу я повернутися в той час, коли не був такий щасливий ...

18 квітня 2010

(0|0)