Опір має сенс за будь-яких умов

В історіях Голодоморів має запам'ятатися акція винищення переселенців з РФСФР, яких сотнями тисяч наперли в окуповану Україну 1932.

А чому дійшло до масових убивств?

Бо органи ОГПУ подавали некоректні, "оптимістичні" дані про кількість будинків і господарств, звільнених від українців шляхом голоду. Згідно з такими даними, Москва формувала потоки колоністів до України, але вже 1934 виявилося, що сотні тисяч українців, які мали бути мертвими, поверталися на свої обійстя з довколишніх містечок, де переховувалися від терору голодом.

А що вони бачили по поверненні? Осіб московської національности, розселених по їх хатах. Відтак люди об'єднувалися у боївки, винищуючи вихідців Ярославльської та Калузької областей, заселених у їхні будинки.

ОГПУ сигналізувало, що не в змозі надати захист русскім людям, розселеним по хатах "оживших українців", а маховик контртерору з боку самих українців спровокував масову, хаотичну втечу русскіх людей на Родіну.

Зрештою, ОГПУ очолило цей процес та евакуювало практично всіх русскіх переселенців, розміщених у Чернігівській та Полтавській області, а от на півдні більшості завезених русскіх вдалося закріпитися. Хоч до 1960-х років значна частина їх асимілювалися серед очунявших українців.

Історію "голодоморної контррізанини"-1934 висвітлено слабко. Усі документи, що характеризують задум Москви на колонізацію України московським людьми 1932-33, перебувають у московських же архівах, доступу до яких зараз нема.

Але нам треба знати, що опір має сенс за будь-яких умов.