Олександр Шемет На сайті українського історика Юрія Мицика прочитав свідчення селян Житомирської обл.. про голодоморhttp://mytsyk.com/svidchennya-pro-golod-zhitomirska-oblast/.Свідчення Блощицької Марії Іллівни стосуються Скочища та Ходоркова.
Михайло Садовський Я народився у 1949 році, виріс у Скочищі. Такого 'бомжа' Назара не пам'ятаю. Був бездомний чоловік, теж якийсь ніби-то психічно не нормальний, але спокійний. Звали його Гриша Меть. Підробляв по людях, зимував, якщо я не помиляюсь, на горищі у старого вчителя Підкамінного.
Олександр Шемет Це спогади поневірянь Броніслави Малінської в часи другої світової війни , котрі вона записала особисто,і які зберіг її племінник Петро Малінський. Ці аркуші-маленька краплинка історіі краю ,яку не треба забувати…
Олександр Шемет Це фото з сімейного архіву Петра Малінського, який звернувся з до мене з проханням розмістити фото учнів ходорківської школи,серед яких присутня його тітка Броніслава Малінська.Чудове фото,усміхнені обличчя...Майже у всіх дівчат однакова зачіска,мабуть тоді була так мода...
Олександр Шемет Тадеуш Годлевський з гітарою,Тосік Даніловський з бас-балалайкою.Поруч з Тадеушем його колега Тосік(прізвище на цей час невідоме).Орієнтовна дата фото 1937р.
4 june 2015
Яна Щирська Годлевский знайома фамілія, у мого батька товарищ є Вова Годлевський,то ж Тадеуш Годлевський це пра дід Володимира . А Даніловські є по лінії моєї бабусі, Тосік Даніловський це моєї Пра БАбусі чи дід чи пра дід...не пам*Ятаю точно...але знаю по розповідям матері та бабусі.
Олександр Шемет З розповідей старших родичів польська школа в Ходоркові існувала ще на початку 30-х років.І,як бачимо на фото,була у вжитку.Фото підписав Тадеуш Годлевський(на фото праворуч)своєму колезі Толіку.
Олександр Шемет Вибачаюсь за неуважність.Дійсно підписано Тосіку-тобто Антону.Фото зберігалось у мого дядька Даніловського Антона Мар’яновича(по життю його завжди звали Тосіком).Вчився також в польській школі.Але на фото не він.Фото(як і декілька інших з Д.А.М.) зроблене під час навчання в лісогосподарському технікумі,і як запевняє донька Антона Мар’яновича викладання в технікумі(можливо деякі дисципліни-це вже моє припущення) теж велося польською .
Михайло Садовський Про тартак. Мій прадід Яків Садовський у 20-х роках, а може і у 30-х, був керівником лісопильного заводу. Завод був розташований приблизно у тому місці, де дорога на Коростишів перетинає залізницю, за залізницею праворуч, якщо їхати в сторону Коростишева. Точно роки я не знаю, знаю тільки, що він помер у 1936 році і похований на кладовищі у с. Грубському. Це я знаю зі слів мого батька, який в дитинстві жив у діда. Так що тартак працював. і після 1901 року.