«Христос воскрес!» — довкруг радіють люди,
Бо благодать прийшла до нас з небес,
Бо вже лихий не має влади всюди,
Бо вічна є любов — Христос воскрес!
«Христос воскрес!» — співають урочисто,
І славмо дивне чудо із чудес,
Земля вдяглася в весняне намисто,
Мов наречена, бо Христос воскрес!
«Христос воскрес!» — пташки защебетали —
Вінок пісень полинув до небес,
І ці пісні величним гімном стали
Во славу Господа — Христос воскрес!
«Христос воскрес!» — і ми молімось нині,
Щоб нам єднання Бог послав з небес
З вінком любові, віри і надії.
Його ми одягнім — Христос воскрес!
«Христос воскрес!» — воскресне Україна,
І станеться це чудо із чудес —
І скаже батько до свойого сина:
«Христос воскрес»! — «Воістину воскрес!»

Неоніла ПЕТРАШ.

О. ОЛЕКСАНДЕР КАПУСТИНСЬКИЙ

 Олександер Капустинський народився 16 серпня 1860 р. в містечку Садаґурі на Буковині. Його батько Осип був судовим офіціялом, пресилившись туди з Галичини. Батько помер рано і вихованням дітей занялась мати.

По скінченні богословських студій Олександер Капустинський одружився з дочкою пароха Синькова коло Заліщиків, Лукією Ганкевич, і по висвяченні 1886 р. став помічником пароха (сотрудником) у Кудринцях, опісля в Заліссю, борщівського повіту, потім самостійним експозитом у Колодрібці, заліщицького повіту. Парохом він стає в 1896 р. у Горошові над Дністром, а 1905 р. парохом Мельниці над Дністром. Тут він прожив 33 роки.

Був він членом Повітової Ради і повітовим віце-маршалком. Був він теж діяльним членом Української Національно-Демократичної Партії, від якої вийшов у виборах 3О червня 1913 р. послом до Галицького Сойму, а з моментом створення Української Держави 1918 р. членом Національної Ради в Станиславові.

Помер 10 травня 1938 р. в 78-ому році життя, а його похорон був великою релігійною і національною маніфестацією: відбувся він у супроводі 34 священиків і тисячної маси вірних, а прощало його 9 промовців, духовних і світських осіб.