(1369 року заснування, 1,5 тис. жителів)
Острозький р-н. У Межирічі стоїть один з найвидатніших монастирів України. Химерне поєднання різних стилів - старослов'янського, готичного, ренесансного й бароко, мальовнича місцевість при злитті річок Вілії й Збитеньки та багата історія створюють монастиреві неповторну ауру. За легендою, монастир засновано на місці знищеного монголо-татарами чернечого скиту. У середині XV ст. кн. Острозькі на місці дерев'яної споруджують кам'яну тринефну Троїцьку церкву. Вона одночасно виконувала й оборонні функції. Вишуканості давньоруському храмові надає готичне декоративне оформлення. А прибудовані в дусі католицьких монастирів з півдня й півночі корпуси келій, фланковані оборонними вежами з бійницями. створюють враження містичного замку. Його підсилює вигляд монументальних мурів завтовшки 1.5 м і заввишки до 8 м, зведених у 1606-1610 рр. На мурах розміщє но 4 двоярусні шестигранні наріж ні вежі з ренесансним декором а в центрі західного муру - надбрамний храм. У монастирі зберігається унікальна Ікона Божої Матері 'Життєподательниця (XIV ст.). Константинопольський Патріарх подарував її кн. К. Острозькому за його зусилля в захисті православ'я. 1779р. ікона була увінчана коронами, виготовленими б Римі із золота й самоцвітів. 1603р. Януш Острозький передає монастир францисканським ченцям, а 1856р. споруда знову повертається до православ'я. Межиріч у середні віки був великим містом. У XVI ст. його захищала фортеця із 15-метровими валами завдовжки 2 км. До неї вели дві брами. Збереглася Заславська брама, а між нею та монастирем привертає увагу старовинна піч. Вона використовувалася для обігріву варти. 1605р. місту надають Магдебурзьке право. Цікаво, що в Межирічі у 1760-72 рр. перебувала резиденція глави хасидів, знаменитого Дова Бера (Великого Маггіда).