Олександр Горобець Ця дорога, вельмишановна Олесю, для мене була чудовим дороговказом у житті вподовж багатьох років. В Джурині, це буквально за декілька кілометрів від цієї дороги, яка від траси веде в Малу Деребчинку, жила моя мати. І коли їдучи з Києва до рідного обійстя я глянувши вправо бачив цей шлях, знав: позаду 350 кілометрів від столиці, а за кілька хвилин нарешті буду в матері. Коли виїздив у зворотному напрямку, знав: попереду чотири з хвостиком години дороги: «Прощай благословенне, Поділля!»
16 червня 2013
Олександр Горобець Так, що велике вам спасибі за цю чудову світлину. Вона щемний спогад про мої рідні краї. Колись, надзвичайно давно, працюючи в Шаргородській районній газеті, я долав пішки цей шлях, добираючись із Малої Деребчинки до траси. Потім їздив ним редакційним мотоциклом. Ви ж погляньте лишнь - один фотознімок дороги, а стільки спогадів! Цей путівець, гадаю, не одну тисячу людей за віки вивів у широкий світ. І ще багатьох виведе...