Світлана NIKI Руки жіночі, ой скільки в вас сили!
Що у житті вам наснагу дає?
Що є у світі, щоб ви не робили,
В праці знаходячи щастя своє.
Вам підкоряється простір космічний,
Морок, пустеля, безмежні сніги.
Вас не лякає і холод арктичний,
І буреломи глухої тайги.
Матері руки, що стануть дитині
Дороговказом завжди у житті.
Ви незрівнянні, священні, єдині…
Тож не даремно вас звуть «золоті».
О.Однороманенко