Питання-відповіді Інтерв'ю Всі записи

... 18 ...

Щокін Валентин, користувач 1ua
Валентин Щокін
Я по пошті отримав повідомлення що до реформи та тереторіальні громади,так,тут дуже складно відповісти,але відповім,ще в 90 році подейкували на сесії Верховної Ради першого скликання що до суверенітету села,але це було на словах,тобто як говорять\'обіцянка цяцянка\',зараз села поступово відмерають,збераються в деяких селах закрити сільські Ради,не думаючи,що там ще не мало народжується дітей,і що вони в першу чергу будуть страждати,коли закриють дитячі садки,школи,та доведеться дітей перевозити до інших сіл за 15 км.скутерами,а що буде,коли на скутери доведеться здавати на права?
         Тобто потрібно щоб було так:наприклад,якщо село чи хутір не спроможнє,щоб там була тереторіальна громада,то від того села,до якої громади належатиме потрібно щоб була відстань не більша,як 5 км.а так потрібно переглянути скільки населення в селі,і яке село більш спроможнє на створення там тереторіальної громади,а державі потрібно попіклуватися про ремонт та побудову дитячих ясел,садків,шкіл,лікарень,будинків культури,та церков,а також щоб в кожній сільській дільничій лікарні були флюрографія,кардиограма,працювали аптеки,навіть в тих селах,в яких немає своїх громад потрібно щоб працювала аптека та медичний пункт,це стосуїться н авіть і хуторів,де проживають люди похилого віку,та потребують медичної допомоги,а також потрібно щоб в селах працювали пологові будинки,якщо там немало молодих дівчат та жінок.
         І ще:потрібно не одне підприємство,щоб в кого є свій земельний пай,і він зміг віддати в аренду де йому був добрий доход,а також щоб по селах працювала Нова Пошта,адже в кожного діти,онуки,та правнуки навчаються в інститутах,працюють в містах,щоб можна було легко переслати один одному посилку,а також щоб працював мобільний інтернет 3-G,щоб могли спілкуватися по скайпу.

27 липня 2017

Щокін Валентин, користувач 1ua
Валентин Щокін

23 липня 2017

Щокін Валентин, користувач 1ua
Валентин Щокін

23 липня 2017

Щокін Валентин, користувач 1ua
Валентин Щокін

Сборная Украины по синхронному плаванию выиграла серебро

На чемпионате мира по водным видам спорта в Будапеште сборная Украины выиграла первое серебро
Сборная Украины выиграла первое серебро на чемпионате мира по водным видам спорта в Будапеште. Об этом сообщает Чемпион

В финале произвольной программы в комбинации украинские синхронистки Елизавета Яхно, Анастасия Савчук, Ксения Сидоренко, Александра Кашуба, Анна Волошина, Марина Алексеева, Владислава Алексеева и Яна 

Наречная набрали в общей сумме 94.0000 балла. 

Золото досталось китаянкам (96.1000), а бронза японкам (93.2000). 

Подписывайтесь на аккаунт LIGA.net в TwitterFacebook и Google+: в одной ленте - все, что стоит знать о политике, экон

23 липня 2017

Щокін Валентин, користувач 1ua
Валентин Щокін

Горджусь, пишаюся, люблю
Усіх захисників вкраїнського народу
І в серці назавжди я збережу
Тих імена, що впали в полі бою.

Захоплююся вами, вояки,
Ваші серця наповнені любов’ю
До Неньки України… Вже віки
Земля вкраїнська скроплена є кров’ю

Тих, хто за неї сміло воював,
Хто захищав її свободу й волю,
Тих, хто своє життя за те віддав,
Щоб ми щасливо зажили з тобою.

Молюся я за вас, захисники,
Щоби ви живими повертались з бою,
Щоб вас минали “гради» й снайпери,
Щоб Янгол ваш вас захистив собою.

Вклоняюся в пошані щиро вам
За ваше любляче синівське серце,
Що не даєте спуску ворогам,
Лише стаєте сміливо на герць з ним.

Нехай благословляє вас Господь,
Хай береже вас завжди Матір Божа,
З лиця землі зітріть ви ворогів,
Хай наш Творець вам в цьому допоможе.
Любов Берко
24.06.17р.

25 червня 2017

Щокін Валентин, користувач 1ua
Валентин Щокін
                     Любов Берко.
      А я люблю, а я люблю життя,

Люблю свою Вкраїну калинову,
Любов’ю наповняю всі серця
І кожну мить народжуюся знову.

Моя любов без меж і без кордонів,
Любові я ніколи не зречусь,
З любов’ю щиро помолюся Богу,
І до старої липи прихилюсь.

З любов’ю усміхаюсь до сусідів,
Приймаю вдячно все, що Бог дає,
З любов’ю я дітей навчаю жити,
Бо лиш в любові сенс життя стає.

Бо без любові сумно в цьому світі,
Без неї не дійти нам до мети,
Ми всі любов’ю Господа зігріті –
Лиш Він нас наставляє далі йти.

Свої серця відкриймо для любові,
Любов’ю огорнімо цілий світ,
Любов нехай панує в кожнім слові –
Такий нам дав Господь наш Заповіт.

Його виконуймо щодня і щогодини,
З любов’ю в серці все життя живім,
Тоді лиш будемо всі з вами ми щасливі,
Як виконаєм Божий Заповіт.
Любов Берко
19.06.17р

20 червня 2017

Щокін Валентин, користувач 1ua
Валентин Щокін
Факти про Україну і СвітІсторія походження української мови

Кілька “початкових” століть слов’янської мовної історії залишилися без будь-якої письмової фіксації з боку самих слов’ян. Тим не менше, наукове вивчення слов’янських мов дає підстави до окреслення імовірного “початкового” історичного стану, з якого далі розвинулися сучасні слов’янські мови.

Слов’янські мови належать до центральної групи “сатем” індоєвропейських мов, від яких відокремилася на початку нашої ери. Порівняно спільна мова слов’ян існувала імовірно до VII ст. (або лише до IІІ ст.), коли внаслідок діалектного подрібнення і міґрацій почали формуватися сучасні окремі слов’янські мови.

Проте є всі підстави ствержувати про хибність теорії про початково єдину слов’янську прамову. Її не вдається узгодити з отриманою етимологічною картиною реконструйованої слов’янської лексики. Тобто, монолітності праслов’янської мови не було. Праслов’янська була “живою мовою з усіма атрибутами складності живої мови, а значить, був і діалектний поділ. Праслов’янська мова також не має територіально-обмеженої “прабатьківщини”. Тобто, праслов’янська сформувалася “не на одному місці”. Поряд зі слов’янськими завжди були присутні й неслов’янські етнічні елементи.

З дослідженого матеріалу видно, що в колі індоєвропейських племен існувала прадавня суміжність або принаймні близькість мовних територій слов’ян, ілірійців, фракійців і кельтів. Взагалі об’єднавчий етнонім *slov?ne є лише пізнішим витвором самих слов’ян.

Крім того, “споконвічність балто-слов’янської мовної близькості” підлягає сумніву. Особливо уразлива відома теорія походження слов’янської з балтійської, що наражається на опір мовного матеріалу (неможливо, наприклад, вивести вельми архаїчні слов’янські ряди чергувань голосних з інноваційних балтійських рядів).

Балти – не одвічні мешканці Верхнього Подніпров’я. Так, виявлено й досліджено балто­-фракійські контакти без участі слов’ян. Виявлені й інші докази близкості давніх балтів та фракійців.

Натомість етимологічні дослідження висувають на передній план центрально-європейські зв’язки слов’ян з давніми італіками, причому балти довго залишаються осторонь.Лише по міґрації балтів і слов’ян на нинішні терени стає помітне їхнє зближення і пізніше сусідство. Балто-слов’янські мовні стосунки починаються для праслов’янських мов як уже сформованого мовного типу з процесами, відмінними від балтійських.

В той самий час, слов’яно-кельтські контакти, вивчення їхнього сліду і локалізація могли б сприяти опрацюванню компромісного варіанту між такими принципово відмінними концепціями, як польська автохтоністська теорія слов’янської прабатьківщини на Віслі й Одері та варіант дунайської прабатьківщини слов’ян. Наразі малодослідженим є питання кельто-слов’янських стосунків, у розв’язанні якого О. Трубачов вбачав перспективу компромісу між його теоріями етногенезу слов’ян.

Мова несе історію свого походження і формування у власному звуковому, граматичному і словниковому матеріалі. У своїй “Grammatik der ruthenischen (ukrainischen) Sprache” (1913) Т.Гартнер і С. Смаль-Стоцький першими висловили сумнів у “науковості” поділу слов’янських мов на три групи. Те, що українська мова постала безпосередньо з праслов’янської, а ідея прасхіднослов’янської мови (єдиною для українців, білорусів та росіян) позбавлена ґрунту, стало для них очевидним після ґрунтовних наукових студій.

Як у ХІХ ст., так і тепер вчені та теорії, не деформовані ідеологічними упередженнями, констатують неповторну своєрідність української мови серед навколишніх слов’янських. Ця своєрідність у кінцевому рахунку зумовлена географічно і полягає в очевидних сполучних, перехідних рисах української мови між структурами як географічно північних і південних, так і західних і східних слов’янських мов.

За 32 ознаками з 40 українська мова відмінна від російської. Більше того, названі риси української мови не просто відрізняють її фонетику від російської: більшість їх водночас єднають її з рештою слов’янських мов.З-поміж 82 специфічних рис мови виключно українськими є 34; ексклюзивних українсько-білоруських 4, українсько-російських – жодної; аналогій, водночас спільних в української з іншими мовами: верхньолужицьких і білоруських по 29, нижньолужицьких 27, полабських 19, словенських 18, російських 11. Показово, що решта слов’янських мов (половина: 7 з 14) має з українською по 20-21 спільній риси на півдні і по 22-23 спільні риси на заході, що достатньо унаочнює справжні історичні зв’язки української мови та її справжнє місце в колі слов’янських мов. Де ж тут підстави для існування єдиної “східнослов’янської” групи мов між росіянами та українцями?

Дослідивши історію різних слов’янських мов, вчений-мовознавець Х. Шустер-Шевць так і не знайшов підстав для виділення традиційних історичних “зупинок” після праслов’янської (зокрема, не було ні “празахіднослов’янської”, ні “прапівденнослов’янської”). Разом з тим, вчений визнав існування трьох діалектних комплексів. Йдеться про такі діалектні комплекси:

1) ПРОТОСЛОВАЦЬКИЙ (сербо-хорватська і словенська),
2) ПРАЛЕХІТСЬКИЙ (польсько-поморська та протоболгарська),
3) СЕРБОЛУЖИЦЬКИЙ, який приєднується у давнині до центральних і південно-східних частин пізньопраслов’янської мови (попередників української, чеської і верхньолужицької).

Власне праслов’янська мова проіснувала до ІІІ ст. н.е. Потім надійшов період пізньопраслов’янської мови і початок ранньої епохи існування ранніх слов’янських мов (IV-V ст./ Х-ХІ ст.). Перший свідок існування праукраїнської мови- верхньолужицька мова. (Слід підкреслити, що й давній прапор Верхньої Лужицьких слов’ян був синьо-жовтим).

Пліній (79 р.) і Птолемей (170 р.) згадують сербів біля Меотиди й адиґів-зихів. Виходить, предки українців і серболужичів були сусідами 1800 років тому на Азові і за часи Великого переселення народів пройшли звідти довгий шлях на захід до Сербії й Лужичини, зберігши мовні риси, спільні з мовою давніх сусідів – праукраїнською.

Другий свідок існування праукраїнської мови – полабська мова. Полабська мова, інакше – мова древ’ян на Лабі, належала до лехітської (= північнослов’янської) групи слов’янських мов (разом з кашубською, ободритською та ін.). Розташована на крайньому заході слов’янського світу, вона була вживана до середини XVIII ст. у Німеччині на лівобережжі Лаби (Ельби) в околицях Люнебурґа, Люхова і Сютена.Рідкісну нагоду проминали дослідники, обходячи увагою схожу на етнонім українців назву полабського плем’я wkrzanie “украни, укри”. Чому вона так подібна до ім’я “Вкраїна”? Першим помітив схожість хоронімів Україна і Ukermark Й.Еґлі [Egli, 953]. Цю етимологію згадує і О.Стрижак: назва Україна – “того ж кореня, що й топоним Укермарк земля полабських укрів”.

Давність української мови доводять і її спільні елементи з групою кельтсьских мов (ірландська, шотландська-ґельська і менська). Дослідники також відзначають роль носіїв милоградської культури у формуванні деревлян і залишки кельтської топонімії від Полісся до Карпат. Історик М. Брайчевський у своїй книзі про походження Русі пише, що деревлянам передувала людність з кельтськими зв’язками.

Причетність кельтів до української мови обстоював й О.Шахматов, аналізуючи деякі слов’яно-кельтські словникові [пари], він виявляє в словах такі звукові властивості, що могли виникнути лише на кельтському ґрунті і є чужими для слов’янських мов.

Таким чином, жодним з різноманітних способів конкретного наукового аналізу не вдається виявити якусь свою окрему, особливу слов’янськість мов трьох народів “спадкоємців Київської держави” Х-ХІІІ ст. У їхній історії ця держава була лише спільним етапом: “У зв’язку з цим здається невдалою поширена формула: “давньоруська народність – спільний предок трьох народів – російського, українського та білоруського”.

Тому вважаємо більш правильним говорити про те, що Русь становила спільний період (або етап) в історичному розвитку трьох східносло-в’янських народів.

Для науковців цього було б досить, щоб закрити питання про “єдину мову Київської Русі” і зайнятися змістовнішими речами. Те, що ці розмови точаться далі, вказує на їхню позанаукову мету. Тим часом ілюзія “давньоруської мови” вже масово розсіяна по тисячах книг, статей, десятках етимологічних словників. Від цього вона не перестає бути замаскованою під науку ідеологією.

Українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VІ-XVІ ст. внаслідок інтеґрації нащадків трьох слов’янських племен – полян, деревлян, сіверців за участю груп степового населення – іраномовного (В. Петров; О. Стрижак) і тюркомовного (О. Пріцак) – і був носієм трьох місцевих діалектів історичного продовження праслов’янської мови полянських, деревлянських, сіверянських, що лише згодом дістали назву “українська мова”.Українці не успадкували мовних особливостей таких слов’янських племен, як радимичі, кривичі, в’ятичі чи новгородські словени: мовним продовженням їхніх діалектів є сучасна білоруська й російська мови. Справжня, “жива” українська мова ніколи не була “давньоруська”, ніколи не була “спільноруська”, ніколи не була тотожна з російською, не була предком або нащадком, або відгалуженням російської мови. Вона поставала і постала з праслов’янської, формуючись від VI до XVI ст. На підставі об’єктивних фактів стає очевидним, що українська мова є таким самим мовним родичем російської, як сербська або чеська.

6 червня 2017

Щокін Валентин, користувач 1ua
Валентин Щокін


Всіх запрошують відсвяткувати Дні Європи на Михайлівській площі

Усіх бажаючих запрошують сьогодні та завтра на Михайлівську площу відзначити традиційне весняне свято - День Європи. Цього
року міська влада подарує киянам та гостям столиці масштабний міський
захід у традиційному європейському стилі «Пікнік в Європі», який вперше
триватиме два дні.



Гості свята зможуть насолодитися насиченою культурно-мистецькою,
спортивно-розважальною та інформаційною програмою. В індивідуальних
зонах посольств розмістяться стенди з цікавою інформацією про унікальні
досягнення і успіхи, якими пишається кожна з країн.



Програма святкових заходів на сьогодні, 21 травня:



11.00 – 20.00 – Фестиваль вуличної їжі «Food Truck Days»: пікнік для всієї родини 

11.40 – 12.00 – Музичне вітання Зведеного військового оркестру Київського гарнізону (диригент полковник Володимир Дашковський)

12.00 – 12.25 – Офіційна церемонія відкриття за участю перших осіб держави та міста Києва

12.30 – 15.00 – Пішохідна прогулянка «Мистецький калейдоскоп» за
ініціативи Української бібліотечної асоціації (збір учасників біля
пам’ятника княгині Ользі)

12.30 – 20.00 – Всеукраїнський волонтерський фестиваль «Street Music Day» за участю вуличних музикантів Європи та України

12.30 – 14.00 – Пішохідна екскурсія «Київ – європейське місто»:
Михайлівський собор – Софійський собор – вул. Хрещатик – Майдан
Незалежності – Європейська площа – панорамний майданчик біля Арки Дружби
народів (збір біля входу до Михайлівського собору) 

12.30 – 20.00 – Театральні вуличні шоу: міні-вистави, міми, аніматори 

14.00 – 17.00 – «Тематичний поетичний Київ –100 талантів»: вільні читання, аудіо-поезія, презентації творчих проектів

14.00 – 15.30 – Пішохідна екскурсія «Kyiv – European city» (англійською
мовою): Михайлівський собор – Софійський собор – вул. Хрещатик – Майдан
Незалежності – Європейська площа – панорамний майданчик біля Арки Дружби
народів (збір учасників біля входу до Михайлівського собору)

15.00 – 16.30 – Пішохідна екскурсія «Київ – європейське місто»:
Михайлівський собор – Софійський собор – вул. Хрещатик – Майдан
Незалежності – Європейська площа – панорамний майданчик біля Арки Дружби
народів (збір біля входу до Михайлівського собору)

17.00 – 18.00 – Літературний Батл від NS Event Group за участю професіоналів та аматорів. Переможця обирають глядачі 

18.00 – 20.00 – Сальса-марафон «Дихання життя» на підтримку дітей,
хворих на легеневу гіпертензію за участю хореографа Антоніни Ересько і
танцювальних студій

19.25 – 19.45 – Сальса Флешмоб від Амадора Лопеса (шоу-балет «Rumbero’s») за участю зіркових гостей

20.00 – 21.00 – Популярна німецька група «Dicht und Ergreifend» в стилі реп та баварський фольк 

21.00 – 22.30 – ONUKA – концерт українського електронного проекту 

23.00 – 00.00 – Класика європейського кіно на великому екрані.



З детальнішим описом заходів до Дня Європи можна ознайомитись тут.



сьогодні 10:39





21 травня 2016

Щокін Валентин, користувач 1ua
Валентин Щокін

Увага!!!
Зараз розпочався фінал Євробачення,де виступатиме і наша Джамала,Поляки завжди нам давали високі містя,а ми нажаль не даємо,тому прошу будьласка голосуйте за поляків!!!

14 травня 2016

Щокін Валентин, користувач 1ua
Валентин Щокін
Alexandra Babchenko почувається коханою.
9 год. ·

Джамала увійшла в фінал!!!!!!!!Юхуууу:)))Тішусь!!!!

13 травня 2016

Щокін Валентин, користувач 1ua
Валентин Щокін
Молодець!!!
13 травня 2016

... 18 ...


  Закрити  
  Закрити