{Чи готові жителі Радванців працювати в іншій країні?|Чому люди виїжджають з Радванців працювати за кордон?|Чи варто їхати працювати за кордон?|Заробітки закордоном, чи варто?}

Після здобуття безвізового режиму дедалі більше громадян Радванців почали говорити про працевлаштування за кордоном. Так як у Радванцях перепис населення офіційно з 2001 року не проводився, тому різні статистичні дані є умовно приблизними і не відповідають дійсності. Держстат називає всеукраїнський показник – 4,5% або 1,3 млн. осіб, які емігрували з України. Близько половини з них повернулись, інша половина продовжує працювати за кордоном. Суспільна думка з цього питання не досить об’єктивно відображає реальну картину. Державні органи всіляко затримують відтік якісного персоналу з країни, теж саме роблять і роботодавці. Про недоліки працевлаштування за кордоном вам добре розкажуть і в центрі зайнятості і в кадровій службі будь-якого підприємства. Ті працюючі громадяни, хто вимушені залишитись в Радванцях, розуміють на собі увесь тягар пенсійного фонду, фонду інвалідів, безробіття і т.п. часто переконують емігрантів залишитись, щоб разом розвивати село. В цифрах це виглядає так: на сто працюючих припадає 91 пенсіонер.

Так чи інакше, бути патріотом Радванців можна і за кордоном, працюючи там і відправляючи додому готівку для рідних. Успішні емігранти завжди будуть переконувати жителів села працювати за кордоном. Найбільший аргумент виїхати з села – це розмір заробітної плати, який в декілька разів вищий, ніж в селі. А якщо пощастить знайти роботу по спеціальності, то ще вище. Перспектива кар’єрного зростання притьмарена повільними темпами розвитку економіки. Гірко спостерігати, коли виїжджає молодь, що є рушійною силою розвитку економіки. Відсутність належного рівня освіти і професійного навчання на самих підприємствах змушує жителів Радванців переймати іноземний досвід.

Чи варто їхати за кордон – це справа кожного жителя Радванців і його особистий вибір. Якщо вітчизняні роботодавці не підвищать завтра заробітну плату, то післязавтра будуть відчувати дефіцит робочої сили. Кадри вирішують все. І правило «Незамінних немає» не спрацює, бо не буде з кого вибирати. Ніхто не зупинить нашого брата виїхати на заробітки, якщо інший брат з перших уст розкаже про всі нюанси такого працевлаштування. «Кумова порука» зробить своє діло. Є сподівання, що дана стаття стане приводом замислитись роботодавцям і спробувати підняти заробітні плати до європейського рівня. А що думають мешканці Радванців? Пишіть в коментарях.

Прес служба громади

16.05.2018р.