Вадя Ротор

Вадя www.vadiarotor.tv Ротор

письменник
Все фото (75)
Все записи (20)
Админ страниц (3)

Сем. положение: холост
Дата рождения: 26 июня
Место рождения: www.vadiarotor.tv
Кривое Озеро Николаевская Область
Люди Николаевской области Кривое Озеро

Полит. взгляды: умеренные
Религ. взгляды: Політеїст
Моб. телефон: SonyEricsson

Последний визит: 27 октября 2011, 07:24
Страницу создано: 26 декабря 2008

Подписка на обновление страницы

Добавьте и настройте оповещения на свой e-mail

E-mail: выберите:

Перейти

Последние фото

Избранные записи

скрыть

Вадя Ротор Тема: Вадя Ротор має свій відеоблог
Вадя Ротор має свій ВІДЕОблог за адресою:

http://www.youtube.c...

Також можна більше дізнатися на сайті:

http://www.vadiaroto...

Тема: Має бути 12 цифр!
10-чна система обчислення дуже недосконала. 10 ділиться (крім себе і одиниці) на 5 і 2, четвертину і третину від десяти не можна обчислити цілим числом, коротше, погано.

Набагато кращою була б 12-значна система: 12 ділиться на 2, 3, 4, 6 - отже, без дробу можна отримати 1/3 (4), 1/4 (3), 1/6 (2), 2/3 ( 8 ), 3/4 (9), 5/6 (10). Чисто побутові обчислення були б значно легшими й точнішими.

А 12-кова сотня (144) - це просто чудово: вона ділиться на 2, 3, 4, 6, 8, 9, 12, 16, 18 (восьмушка), 36 (четвертина), 48 (третина), 72 (половина).

Зі 144 процентаж можна вирахувати майже в півтора рази точніше, ніж у 10-чній сотні, крім того, зі 144 цілими числами вираховується 2/3 (96), 3/4 (108), 5/6 (120), 7/8 (126), 8/9 (128).

Всього-лиш варто ввести дві нові цифри - а наскільки легшим було б життя!

Крім того, Логічніше, щоб у добі було не 24, а 12 годин (тоді годинник би показував точно розташування сонця по сторонах світу: 12 було би північчю, 3 - сходом, 6 - півднем, 9 - заходом - полегшило би побутову навігацію: годинник міг би виконувати роль компаса).

Така година, удвічі більша за нашу, могла б бути розділена на 72 хвилини (половина 12-чної сотні) - кожна хвилина як наші 100 секунд, різниця невелика - і хвилини, у свою чергу, ділити на 72 секунди - кожна така секунда мала б бути як наші 1,3888∞ секунд.

Тема: Біографія

Вадя Ротор народився 26.6.86 в смт Криве Озеро, що на перетині Миколаївської та Одеської областей, лісостепової та степової кліматичних зон України.

Писати почав у дитинстві, перший крупний твір - гостросюжетна повість \'Химера\' (серпень 2000), перший роман - \'∞\', готується до друку перший його том.

Перший том роману писався з початку серпня 2002 по 18 грудня 2003. Другий том є рімейком повісті \'Химера\'. Робота над другим і третім томами роману почалась восени 2004 р. і поки не завершена.

Тема: твір Ваді Ротора

+5!

Олег Сироватко

Тема: Пісня Ваді Ротора 'Charlie Manson'
Dreaming about the sunrise, hating this endless night,
Waiting for the first ray of the morning light.
Losing all my power, ashamed of things I’ve done,
Hoping to see the flower of the rising sun.

Being far from virtue, chased by all my sins,
Sinking in the sorrow. You don’t know what it means.
People please be careful not to take my place.
Today’s my execution, I’ll be put to death.

Curse me if you want to, send me to hell.
I don’t care about this, I don’t hate myself.
You may call me monster, but you’re all like me.
I am just reflection of your society.

Cruel fate, cruel people, evil world. I’ll be back!
Vadia Rotor. April 5, 2004

www.vadiarotor.tv

Тема: Вадя Ротор переклав Лорелею
Heinrich Heine
Лорелея
Сам не знаю, чом сумно мені,
Як згадаю я давнюю казку.
І не сходить останні три дні
Із лиця мого трауру маска.

Рейн невтомно хвилі жене,
Навкруг тихо, уже вечоріє;
І над річкою сонце ясне
Усе слабше і світить, і гріє.

Онде, високо там на горі
Гарна дівчина злотоволоса.
Лорелея то. В світлі зорі
Золотим гребінцем чеше коси.

Блищить ручка цього гребінця,
Сумну пісню дівчина заводить.
Унизу молодого гребця
Спів сирени із розуму зводить.

Той весляр у малому човні
Задивився на дівчини вроду.
Він не скель пильнував, зовсім ні,
Не зважав на бурхливую воду.

От у вир скаженющий його
Разом з човником вмить затягнуло...
З допомогою співу свого
Лорелея гребця підманула.

Переклад з німецької. Київ, квітень 2000.

www.vadiarotor.tv

Тема: твір Ваді Ротора

Вибрати не можна тільки Батьківщину...

Жив собі в Україні чоловік. Був праведним, порядним, чесним, богобоязливим; всім допомагав, нікого не лишав у біді; хто звертався до нього, завжди міг розраховувати на безкорисливу поміч. І, як годиться, після смерті така світла душа потрапила до раю, де зустрілась із Всевишнім.

- Бачив Я усі твої діяння, - мовив Бог до неї, - за них віддячу тобі добре. Ти повернешся на Землю виконувать нове Моє завдання. Лиш найкращі повертаються назад – ти опинивсь у їхньому числі. Дозволь зробити ще один подарунок – право вибору. Ось вона, Земля, - вказав дужою, всемогутньою рукою на блакитну кулю. – Вибирай, де хочеш народитись.
Сіла душа на хмаринку, поглянула на творіння Господнє та й замислилася. Творець підсів до неї та спитав:
- Що, не придумаєш ніяк, де б краще народитись? Може, знову в Україні?
- Ні. Годі з мене. Вдосталь натерпівсь я злигоднів. Усе життя прожив у бідності, думаючи не про себе, а про інших. Усім робив добро, нехтуючи собою. Бідував, голодував. Не хочу, щоб усе повторилося знову. Краще в Монако. Там тепло, грошей вистачає. Хоч попробую, як то – жити на широку ногу?
- Вибачай. Монако – замала країна. Всіх, кого міг, Я туди вже влаштував. Вакансій не лишилося.
- Тоді в Америку, - замріяно всміхнулася душа. - Буду ковбоєм, гасатиму на конях, носитиму круті джинси, стрілятиму з пістолетів, їстиму гамбургери...
- Що я чую?! – здивувався Прабатько. - Невже це слова полум’яного патріота, яким ти був за життя? Чого відхрещуєшся від своєї Батьківщини, від культури української, яку так ніжно плекав?
- Бути патріотом України – то невдячна справа, все одно що бути камікадзе. Проклята земля.
- Чому проклята? – заперечив Першотворець. - Родючі ґрунти, талановите населення зі світлими головами та золотими руками.
- І ганебна доля. Татаро-монголи спустошували цю землю, її захоплювали то поляки, то литовці, то росіяни. Ми натерпілися війн, голодоморів, злигоднів, Сталінських репресій, а тепер і цей Чорнобиль... У кожного народу на небосхилі є своя зірка, й українська зоря згасає.
- Ти покликаний її запалити, переломити становище, підняти з попелу українську державність, її мову, культуру. А в Америці все добре, там відроджувати нема чого, ти проживеш там марне, бездіяльне життя. Чи цього ти хочеш? Я зробив для тебе виняток – дав право вибору. Але маючи права, ти повинен знати свої обов’язки, й бачачи, що твій вибір завідомо хибний, Я не можу не втрутитися.
- Ну гаразд. Тоді пошли мене в Зімбабве, в Африку. Там дійсно є що піднімати з попелу.
- Але ж у Зімбабве голод, люди мруть від укусів змій та комах, від різних тропічних хвороб. Там у диких племенах нелюдські закони. Знаючи тебе, кажу з певністю – ти не виживеш у тій країні. Ну то що? Вирішуй.
Душа почесала потилицю, махнула рукою та й сказала:
- Еххх, так і бути! Посилай мене в Україну...

Київ; 5 грудня 2003

http://www.vadiaroto...