Место рождения: лужа
Беловеж Ровненская Область
Люди Ровненской области Беловеж
Полит. взгляды: умеренные
Отношение к курению: негативно
Отношение к алкоголю: нейтрально
Вдохновляют: Цікавить, новизна, Шедевр
Религ. взгляды: ПРАВОСЛАВНИЙ
Страницу создано: 13 ноября 2011
Подписка на обновление страницы
Добавьте и настройте оповещения на свой e-mail
Перейти |
Последние фото
Избранные записи
ДАРИТЕ ТЕПЛО ЖИВЫМ И НЕ ЗАБЫВАЙТЕ ОБ УШЕДШИХ
ТУГАЯ БОЛЬ,- ВИНЫ ПОСЛЕДНИЙ ШТРИХ,
СКРЕБЕТ, ИЗВОДИТ ХОЛОДОМ ПО КОЖЕ...
ПОКА МЫ ЖИВЫ, МОЖНО ВСЕ ИСПРАВИТЬ,
Всё осознать, раскаяться, простить.
Врагам не мстить, любимым не лукавить,
Друзей, что оттолкнули, возвратить.
Пока мы живы, можно оглянуться,
Увидеть путь, с которого сошли.
От страшных снов очнувшись, оттолкнуться
От пропасти, к которой подошли.
Пока мы живы... Многие ль сумели
Остановить любимых, что ушли?
Мы их простить при жизни не успели,
И попросить прощенья не смогли...
Когда они уходят в тишину,
Туда, откуда точно нет возврата,
Порой хватает нескольких минут
Понять – о, Боже, как мы виноваты!
И фото – чёрно-белое кино.
Усталые глаза – знакомым взглядом.
Они уже простили нас давно
За то, что слишком редко были рядом,
За не звонки, не встречи, не тепло.
Не лица перед нами, просто тени...
А сколько было сказано \'не то\',
И не о том, и фразами не теми.
Тугая боль, – вины последний штрих, –
Скребёт, изводит холодом по коже.
За всё, что мы не сделали для них,
Они прощают. Мы себя – не можем...
Эдуард Асадов \'Пока мы живы\'
Перейти |
Сотри случайные черты –
И ты увидишь – мир прекрасен.
А. Блок
НЕРІВНОМІРНІСТЬ ПІДНЯТТЯ
ПОВЕРХНІ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ У РЕЛЬЄФІ
РАЙОНУ
Рокитнівщина розташована на таких платформних
структурах, як Український кристалічний щит (УКЩ) (східна,
південна і південно-західна частини), на схилах якого знаходиться зона Овруцького синклінорію. Вона складена магмаРозкритий Український кристалічний щит
На схилі щита 15
титами і гранітами осницького масиву, на протерозойських
породах Українського кристалічного щита. Тільки частково
північно-західна частина розташована на схилі цього щита
і перекривається більш пізніми молодими переважаючими
палеогеновими породами. Західна частина розташована в
межах Волино-Подільської плити, і тільки невелика смужка
північних земель знаходиться у Прип’ятському прогині.
У геоструктурному відношенні район розташований на
західній окраїні Руської платформи в межах західного схилу Українського кристалічного щита. Кристалічний фундамент знижується у західному напрямку. Розломна тектоніка
зумовила поширення у межах Рівненщини давніх покривів
ефузивних порід і нерівномірне нагромадження комплексів
осадових відкладів.
Прип’ятський прогин простягається із заходу на схід приблизно на 300 км, а з півночі на південь – на 140-150 км. Кордонами Прип’ятського прогину є система східчастих скидів
з амплітудою 2-4 км. Для Прип’ятського прогину північногоОсушене болото поблизу с. Карпилівка
16 Примак А.І.
заходу Рокитнівщини характерна надзвичайно складна
складчато-блокова тектоніка. Тут виділяються тектонічні щаблі, горсти, грабени, які, як і сам прогин в цілому, утворилися в результаті блокових рухів на лініях розломів. Абсолютні
відмітки фундаменту в межах цієї тектонічної структури коливаються від 1, 8 до 4, 0 км.
В розрізі платформеного чохла Прип’ятського прогину присутні величезні (до 4 км) товщі відкладень калійної і
кам’яної солей, що обумовлює певну специфіку тектонічних
процесів і утворення рельєфу .
Волино-Подільська плита в межах Рокитнівщини – давня, відносно стійка ділянка земної кори, одна з геологічних
структур Східноєвропейської платформи. В межах ВолиноПодільської плити кристалічний фундамент докембрію поступово занурюється в західному напрямі на глибину до 200
м. На кристалічних породах залягають осадові рифейські
відклади, які перекриті молодшими нижньопалеозойськими,
мезозойськими і кайнозойськими осадовими відкладами. В
тектонічному відношенні Волино-Подільська плита – складна ділянка земної кори, розчленована розломами на окремі
блоки. По розломах відбувалися інтрузії та виливи базальтів.
На ділянках поблизу сіл Переходи, Грабунь, Вежиці кристалічний фундамент плити занурюється на глибині до 200 м.
До недавнього часу в геології вважалося, що земна кора,
за винятком районів активного вулканізму і прояву сейсмічних явищ (небезпечних в плані землетрусів), знаходиться в
стані спокою, тобто нерухома. Однак на сучасному етапі із
введенням в експлуатацію нової вимірювальної техніки стало очевидним, що земна кора постійно знаходиться в русі.
Грубо кажучи, земля ходить прямо у нас під ногами. Ці рухи
мають незначну амплітуду і не помітні оку, проте можуть чинити істотний вплив як на масиви гірських порід, так і на інженерні споруди.
На схилі щита 17
Епейрогенічні рухи – це повільне опускання або піднімання земної поверхні, їх швидкість від кількох міліметрів до
кількох сантиметрів на рік. Однак у геологічному літочислені
ця швидкість значна.
Тектонічне життя продовжується і в даний час, це виражається в щорічному піднятті поверхні території РокитнівТектонічна мапа з розломами на Рокитнівщині
18 Примак А.І.
ського району від 0, 5 до 4, 0 мм в рік. Епейрогенічні рухи
призводять до складних метаморфозій в структурі геологічної будови, а також до глибинної ерозії на ріках району. Спостерігається на Рокитнівщині перехід боліт з одного типу в
інший і часткове їх зникнення, обміління озер та зменшення
водності боліт. І це явище не пов’язане з меліорацією земель
району.
Неотектонічні і новітні рухи – це рухи, з якими пов’язане
формування сучасного вигляду поверхні. Правильне розуміння розвитку структур, сформованих унаслідок прояву цих
рухів, має велике значення для прогнозування місцезнаходження корисних копалин. Вивчення неотектоніки грунтується в основному на аналізі геоморфологічних особливостей
території.
Періодичність і ритмічність сучасних, новітніх неотектонічних вертикальних рухів підтведжується не лише геоморфологічними та геологічними ознаками, а й результатами
спеціальних високоточних вимірювань на численних полігонах. Так, М.І. Ніколаєв встановив, що сучасні рухи відбуваються з періодичністю 3-7; 8-9; 5-6 років і близько одного
року. Припускають, що існують навіть добові високочастотні
коливання земної поверхні.
У науковій літературі, у публікаціях в мережі Інтернет, в
блогах і форумах все частіше піднімається і обговорюється
тема тектонічних розломів.
Правда, в записах вони найчастіше фігурують під назвою геопатогенних зон, мабуть, тому що це словосполучення частіше перебуває на слуху і має виражений містичний
відтінок. Тим часом, більшості читачів майже нічого не відомо про таке явище, як тектонічний розлом, тому коріння його
лежать не в містиці і езотериці, а в загальновизнаній на сьогоднішній день науці – геології.
На території району проходять кілька розломів, які пере-
На схилі щита 19
20 Примак А.І.
тинають район як в довготному, так і широтному напрямку.
Наявність таких розломів підтверджується геофізичними дослідженнями. Один із найбільших довготних розломів проходить неподалік сіл Борового, Кисорич, Сновидович, Біловіжа. Інший широтний – між селами Мушня і Купеля в напрямку Блажева і далі північніше Більска в напрямку Дубровиці.
Великий глибинний розлом проходить і поблизу села Масевичі і Кисоричі. Найбільші розломи знаходять неподалік сіл
Біловіж і Більск. У цьому місці відбувається перетин двох великих розломів.
Розташування глибинних розломів можна визначати на
поверхні Землі за допомогою гелієвої зйомки. Гелій, як продукт розпаду радіоактивних елементів, що насичують верхній шар земної кори, просочується по тріщинах, піднімається
в атмосферу, а потім в космічний простір. Такі тріщини і особливо місця їх перетину володіють високими концентраціями гелію. Саме завдяки їм і були знайдені лінії розломів на
Рокитнівщині.
Тектонічний розлом – це зона порушення суцільності
земної кори, деформаційний шов, що розділяє породний масив на два блоки. Тектонічні розломи присутні в будь-якому
гірському масиві на будь-якій території і давно вивчаються
геологами. Саме до тектонічних розломів найчастіше приурочені родовища корисних копалин – металевих руд, вуглеводнів, підземних вод тощо, що робить їх дуже корисним
об’єктом для досліджень.
Сучасні зміщення активних розломів можуть призводити
до деформації земної поверхні і надавати механічний вплив
на інженерні об’єкти. Відомі випадки, коли в зонах активних
розломів відбувалося руйнування будівель і споруд, постійні
розриви водогінних комунікацій, утворення тріщин в стінах
і фундаментах. Подібні аварійні будівлі та споруди є прак-
На схилі щита 21
тично в кожному місті. Але випадки деформації будівель, як
правило, не надаються широкому розголосу.
Досить часто обговорюється проблема негативного
впливу тектонічних розломів (геопатогенних зон) на здоров’я
людини. На сьогоднішній день відомий ряд наукових досліджень на дану тему. Як правило, автори відзначають, що
тектонічні розломи дійсно впливають на живі організми, причому цей вплив може бути неоднозначним для різних видів
рослин і тварин. В основному в колі дослідників склалася
думка, що вплив тектонічних розломів на людину носить переважно негативний характер. Деякі люди досить гостро реагують на тектонічні зони, в межах яких їх самопочуття різко
погіршується. Більшість людей переносять перебування в
розломних зонах досить спокійно, але відзначається деякі
погіршення показників їх стану. Невеликий відсоток людей
практично не схильний до дії тектонічних зон.
Пояснити принципи негативного впливу зон тектонічних
порушень на здоров’я людини досить складно. Процеси, що
протікають в зонах тектонічних порушень, складні й різноманітні. Активний розлом – це зона концентрації тектонічних
напруг і зона підвищених деформацій породного масиву. Геологи і геомеханіки вважають, що зона перенапруги розлому
породжує електромагнітне поле. Точно так, як, наприклад,
механічний вплив на кристал кварцу в п’єзоелектричній запальничці породжує розряд струму. Крім цього, внаслідок
підвищеної тріщинуватості тектонічний розлом, в більшості випадків, є водоносною зоною. Цілком очевидно, що рух
підземних вод із розчиненими в них солями (провідника) через товщу порід, які відрізняються за своїми електричними
властивостями, може формувати і формує електричні поля
і аномалії. Саме тому в зонах тектонічних розломів найчастіше спостерігаються аномалії різних природних фізичних
полів. Ці аномалії широко використовуються для пошуку і
22 Примак А.І. В Україні ймовірний землетрус силою до 9 балів (СХЕМА)
На схилі щита 23
виявлення зон тектонічних порушень в сучасній геофізиці.
Найімовірніше, зазначені аномалії служать і основним джерелом впливу на живі організми, в тому числі й на людину.
На сьогоднішній день проблема вивчення впливу тектонічних розломів на інженерні об’єкти і на здоров’я людини
вивчається лише з ініціативи незалежних дослідників. Ніяких цілеспрямованих офіційних програм у цьому напрямку
не існує. Наявність активних тектонічних порушень ніяк не
враховується при виборі ділянок під будівництво житлових
будинків. Питаннями пошуку і виявлення зон зсувів земної
поверхні займаються тільки в дуже рідкісних випадках при
будівництві об’єктів підвищеного рівня відповідальності. В
цілому очевидно, що в середовищі геологів, проектувальників та будівельників назріла необхідність цілеспрямованого
вивчення аномальних тектонічних зон і обов’язкового обліку
геодинамічної активності геологічного середовища в процесі
її освоєння.
Детальні медико-геологічні дослідження дають привід
переосмислити майбутні принципи генерального планування міст. Історичні відомості свідчать, що «погибельні місця»,
геопатогенні зони, тектонічні розломи – синонімічні назви одного і того ж явища в природі. Різниця прадавніх і сучасних
методів полягає в тому, що прадавні методи ґрунтуються на
дослідженнях місцевості за зовнішніми ознаками та за внутрішнім відчуттям високочутливих людей щодо комфортності перебування в тому чи іншому місці, а сучасні – на геохімічному та електромагнітному аналізі.
Грізним природним явищем є землетруси, які охоплюють
значні простори земної кулі і завдають великої шкоди. Щорічно на земній кулі реєструють понад 100 000 землетрусів.
Майже щогодини в тій чи іншій точці планети коливається земна поверхня. Більшість коливань людина не відчуває,
але серед них є й такі, що супроводжуються значними руй-
24 Примак А.І.
нуваннями і людськими жертвами. З огляду на збитки, яких
завдають землетруси, та їх руйнівну дію сьогодні витрачаються великі кошти на прогнозування сейсмічних поштовхів,
визначення сейсмонебезпечних районів, вивчення природи
й характеру землетрусів загалом.
Будь-який землетрус – це тектонічні деформації земної
кори або мантії внаслідок того, що напруження, накопичуване в надрах Землі, в деякий момент у певному місці перевищує міцність гірських порід. Розряджання цього напруження і
породжує сейсмічні коливання у вигляді хвиль, які, досягнувши земної поверхні, призводять до руйнувань.
Найпоширеніші і найпотужнішітектонічні землетруси, на
їх частку припадає близько 95% усіх землетрусів, які стаються на земній поверхні. Згідно із сучасними уявленнями,
тектонічні землетруси пов’язані з миттєвим розвантаженням
накопичуваних протягом тривалого часу в надрах Землі механічних напружень, які виникають під час взаємного переміщення окремих блоків літосфери. Центр виникнення землетрусу називають його фокусом або гіпоцентром. Згідно з
розрахунками параметрів гіпоцентра реального землетрусу,
в першому наближенні його осередок є сферою, радіус якої
може досягати десятків кілометрів. Отже, гіпоцентр – це не
точка, а деякий об’єм значного розміру. Проекцію гіпоцентра
на поверхню Землі називають епіцентром землетрусу, а точку найбільшого віддалення від осередку – антиепіцентром.
Максимальну руйнівну силу землетрус має в епіцентрі, в
міру віддалення від нього вона поступово зменшується.
Як видно з даної карти, Рокитнівщина попадає в район
досягнення землетрусів. Рокитнівщина пам’ятає відлуння
їх поблизу смт Микулинці в Тернопільській області. 3 січня
2002 року відбувся землетрус з магнітудою 4, який в епіцентрі мав інтенсивність 6 балів з 7-ми бальними ефектами на
ослаблених ґрунтах; Карпатського землетрусу, що стався у
На схилі щита 25
Карта сейсмічності України
Автори: Кендзера О.В., Пустовітенко Б.Г., Кутас В.В., Кульчицбкий В.Є.,
Вербицький С.Т., Пронишин Р.С., Сафронов О.М., Корольов В.О., Калітова І.А.,
Пасинков Г.Д., Стасюк А.Ф.
26 Примак А.І.
Румунії (1997). Коли над районом, як літак-бомбувальник,
пронеслася рушійна хвиля землетрусу, то вона не спричинила руйнувань тільки через віддаленість епіцентру.
З давніх часів люди звертали увагу на те, чи комфортно
почуває себе в тій чи іншій місцевості все живе. Сприятливі
місця завжди знаходили за допомогою духовидців і згодом
використовували для забудови храмових комплексів і святилищ. А місця несприятливі кожен народ визначав згідно із
своїми усталеними традиціями.
Давні греки, наприклад, використовували сприятливі
місця для забудови акрополів, називаючи їх «теменос», прикладом чому можуть слугувати Афінський акрополь і пагорб
Лікавітос. Прадавні етруски робили це за допомогою жерців,
які, окрім згаданого, ще й надавали детальні рекомендації
щодо планування поселень.
Відкриваючи образний символізм, можна помітити, що
багато народів вирізняли несприятливі або «погибельні місця» опосередковано, тобто за допомогою лози чи маятника, спостерігаючи за життям дерев, мурах, бджіл і домашніх
тварин, або безпосередньо, тобто, користуючись допомогою
ясновидців.
Німці, наприклад, ще донедавна не будували будинок на
тому місці, де мурахи влаштовували мурашники. А в нашій
культурі перед тим, як оселитися на якійсь місцині, люди клали буханку хліба під горщик (або відро) на землю і на ранок
дивилися, чи не відсиріла. Якщо ж ні, то хліб кришили курям
і дивились, чи будуть їсти. Так визначалися місця для поселень. І в цьому є сенс. Адже сучасна наука доводить, що на
місцях трасування тектонічних розломів має місце збільшена вологість ґрунтів і в десятки разів більша еманація шкідливих газів.
У результаті проведених досліджень учений Ланда В.Є.,
дійшов висновку, що «…біопатогенні зони [гепатогенні зони]
На схилі щита 27
можуть взаємно перетинатися, згущатися і розріджуватися згідно із структурним малюнком тектонічних
порушень і розломів земної
кори. Ці зони за медикоекологічними аспектами є
вкрай несприятливим екологічним фактором, що
призводить з великою вірогідністю до виникнення
різних захворювань при
довгому перебуванні в них
тварин і людей. В приміщеннях, де проходять біопатогенні
зони і їхні перетини, частіше спостерігаються хворі з психічними розладами, пухлинами мозку, раком шлунку, легень та
інших органів.
Наявність біопатогенних зон на робочих місцях призводить до підвищення втомлюваності, зниження продуктивності праці та до погіршення якості продукції».
Вчений вважає, що «помилковою і порочною є думка,
що можна очікувати адаптації людини до умов біопатогенної
зони внаслідок її довгого перебування в зоні. Також науково
невиправданою є думка про можливості успішного відбору
стійких до патогенної дії індивідумів. Йти на ризик такого відбору неприпустимо».
Привіт, Андрію Івановичу. Ви - мій Вчитель. Люда Никитюк. Надії Олексіївни дочка
Доброго дня. Так пам'ятаю. Розкажи про себе. Як склалось в тебе життя.
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДИКОЇ ПРИРОДИ
20
грудня 2013 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 3 березня, день прийняття
Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають
під загрозою зникнення, Всесвітнім днем дикої природи, відзначення якого
покликане сприяти приверненню уваги до цінності дикої природи та її
різноманітного значення для забезпечення сталого розвитку та добробуту людини.
Указом Президента України
від 11.12.2009 №1046/2009 на території Пирятинського району створений Національний
природний парк "Пирятинський", головним завданням якого є збереження
цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів, відтворення та
раціональне використання цінних природних територій та об’єктів лісостепової
зони, що мають важливе природоохоронне, рекреаційне та культурно-освітнє
значення.
Флора НПП "Пирятинський"налічує 1077 видів судинних рослин, в
т.ч. покритонасінних - 1058, голонасінних - 3, папоротеподібних – 16 видів. 34 види занесено до
третього видання Червоної книги України, 68 видів
охороняються в межах Полтавської області.
Фауна НПП "Пирятинський" налічує 521 вид, які відносяться до 5 типів: хордові – 192
видів, молюски – 11, членистоногі – 282, кільчасті черви – 11, коловертки – 25
видів. 27 видів тварин занесено до Червоної книги України, 9 видів – до
Європейського Червоного списку, 7 видів – до Червоного списку Міжнародного Союзу
Охорони Природи (МСОП), 15 видів – до регіонального списку рідкісних видів, 145
видів – до Бернської конвенції, 42 видів – до Боннської конвенції, 11 видів – до
Вашингтонської конвенції.
На сьогодні Парк працює
над створенням умов для організованого туризму, відпочинку відвідувачів, збереження
і вивчення біологічного та ландшафтного різноманіття, підтримання екологічної
рівноваги та забезпечення сталого розвитку території, збагачення одного з
наймальовничіших куточків Лівобережної України – басейну річки Удай.
Природа залишається
єдиним і незмінним джерелом усіх багатств, які потрібні людині для існування. Тому,
обов’язок кожної людини і всього суспільства в цілому – це дбайливе ставлення
до природи, збереження представників рослинного і тваринного світу.
Науковий
співробітник Примак А.І.
Гости страницы
Поделитесь страницей в соцсетях:
Закрыть |