Сем. положение: женат
Дата рождения: 10 мая 1949

Место проживания:
Бондуровка Винницкая Область
Люди Винницкой области Бондуровка

Полит. взгляды: умеренные
Отношение к курению: компромиссно
Отношение к алкоголю: негативно
Вдохновляют: віра в життя
Религ. взгляды: християнин не іудо

Последний визит: 9 января 2018, 16:50
Страницу создано: 29 июля 2014

Анонимно

Подписка на обновление страницы

Добавьте и настройте оповещения на свой e-mail

E-mail: выберите:

Перейти

Последние фото

Петро Марченко

Пане президенте, ви ще маєте можливість стати Українцем з великої літери

9.4т

17:06, 28.01.2020Обновлено: 17:06, 28.01.2020

Читать материал на украинском

Директор Служби зовнішньої розвідки Росіі С.Наришкін заявив,що президент В.Зеленський все більше "занурюється в ідеї українського націоналізму"... (Українська правда)

Боже, наповни ці слова змістом!

Боже, дай цій людині, яка стала президентом України, зрозуміти і втілювати ідеї українського націоналізму в життя... Боже, ти ж всемогутній.

У Проводі Організації Українських Націоналістів теж був єврей - патріот України - Лев Ребет.

Армія Західноукраїнської Народноі Республіки у своєму складі мала "Жидівський пробоєвий курінь" ( Єврейський штурмовий батальйон), переважна більшість особового складу якого, полягла в боротьбі за Україну. Вічна їм слава і пам’ять! Вони всі були українськими націоналістами.

НОВОСТИ

П’ять років тому я потрапив під залп "Граду"

Тисячі євреїв пішли на битву за Україну, під час Революції Гідності та Російсько-Української війни - Війни за Незалежність. Вони всі - наші Брати і, кожен з них, в якійсь мірі - український націоналіст.

Я горджусь тим, що є українським націоналістом, і що мою Українську Державу, разом зі мною, боронять євреї, росіяни, білоруси, грузини, чеченці та представники інших націй.

У цьому і є одна із сутностей українського націоналізму: "Свобода Народам! Свобода людині!"

Пане президенте, Володимире, випадково потрапивши на посаду Президента України, Ви ще маєте шанс увійти в історію, як перший єврей, який очолив Україну і став Українцем з великої літери...

Не втратьте цю можливість! Адже інший шлях веде до прокляття, смерті та забуття...

НОВОСТИ

Бандера воює за Україну і після смерті

P.S. У роковини Голокосту приношу свої співчуття єврейському народу і стверджую, що антисемітизм такий же ниций і потворний, як і украінофобія.

Геть антилюдяні доктрини комунізму, націонал-соціалізму та московського імперіалізму!

Хай живе Українська Самостійна Соборна Держава!

Український націоналіст Дмитро Ярош

Петро Марченко

Первые многопартийные выборы президента и парламента Республики Ангола состоялись 29 сентября — 30 сентября 1992 года^[1]. Согласно объявленным результатам, Жозе Эдуарду душ Сантуш получил 49,6 % голосов, Жонас Савимби — 40,1 %. В парламенте 129 мест — более половины — осталось за МПЛА, 70 — около трети — получила УНИТА. (В президентских выборах участвовали ещё девять кандидатов, в том числе Холден Роберто; в парламент, наряду с МПЛА и УНИТА, прошли фракции ещё десяти партий, в том числе ФНЛА.)

Поскольку ни один из кандидатов в президенты не получил абсолютного большинства, предстоял второй тур. Однако несколько оппозиционных партий во главе с УНИТА и включая ФНЛА не признали итогов голосования. Они привели данные о фальсификациях^[2], неучтённых избирательных участках, об отстранении от выборов до полумиллиона сторонников оппозиции. Представители УНИТА — единственной оппозиционной партии, располагающей вооружёнными силами — требовали аннулировать объявленные результаты первого тура и провести повторное голосования.

В Луанду прибыла делегация УНИТА. Её возглавляли Жеримиас Шитунда (заместитель Савимби) и Элиаш Пена (секретарь партии). Однако переговоры с правительством зашли в тупик. Стороны обменялись угрозами.

Резня[править | править код]

30 октября 1992 года партийная милиция МПЛА — DOPE и BVP — атаковала в Луанде представителей УНИТА. Полиция штурмом взяла все объекты УНИТА в Луанде. Жеремиас Шитунда, Элиаш Пена были захвачены и убиты 2 ноября^[3], несколько других членов высшего руководства оппозиции погибли на месте, Арлиндо Пена и Абель Шивукувуку ранены (Арлиндо Пена спасся лишь потому, что труп другого человека приняли за него)^[4].

Армия и полиция оказывали вооружённым активистам правящей партии всяческую поддержку^[5]. По словам Жонаса Савимби, правительственные войска применили тяжёлую артиллерию, танки и вертолёты Ми-24 советского производства^[6]. Группу из 14 командиров УНИТА практически взяли в заложники — их освобождение власти обусловили выводом отрядов УНИТА из занимаемых районов. Заявление на этот счёт от имени руководства МПЛА сделал Жуан Лоренсу, будущий президент Анголы^[7].

Убийства приобрели широкий масштаб в столице и распространились по стране. Удар оказался внезапным и эффективно подготовленным. Организовать отпор командование УНИТА не успело. Количество погибших неизвестно, разные источники дают цифры от 10 тысяч до 50 тысяч^[8]^[9]. Жертвами становились прежде всего активисты и сторонники УНИТА. Расправам подвергались также члены ФНЛА. Имел место и этнический фактор: убивали преимущественно представителей народностей овимбунду и баконго, поддерживающих Савимби и Роберто.

1 ноября 1992 силы МПЛА практически ликвидировали все структуры оппозиции в Луанде. Исходя из октябрьской хронологии, события получили название Резня на Хэллоуин.

Большинство исследователей рассматривают Резню на Хэллоуин, как целенаправленное уничтожение силовиками МПЛА противников правящего режима, особенно лидеров УНИТА^[9]. Существует также мнение, что Савимби был готов к силовому столкновению и даже ориентировался на этот вариант. Однако УНИТА переоценила свои силы, не предвидев мощи и жёсткости упреждающего удара^[10].

Последствия[править | править код]

Резня на Хэллоуин укрепила позиции правящего режима. Второй тур президентских выборов был отменён, президентом остался Жозе Эдуарду душ Сантуш. Структуры оппозиции были разгромлены в столице и на значительной части территории страны. Международное сообщество в общем и целом признало победу душ Сантуша.....

Петро Марченко https://bulvar.com.u...

Про * мирний* атом.

Вопрос
Неначе паром в лазні обдало. Радіє все. Все ожива. Працюйте люди, щоб були жнива.
Василь Кириченко з Рашівки.

Ответ
Петро Мельник Впала черешня на роздоріжжі в центрі села,з ягодами,такими великими і солодкими.Йдуть люди біля неї,а вона лежить на дорозі.Зупиняються,щоб нарвати,бо останні роки виросла такою високою,що навіть малі діти на верхівці чіплялися,як пташенята,то ледь діставали,щоб наїстися чи додому принести мамі на вареники. Впала,бо стара стала,багато їй років,ща як магазин побудували в селі замісь отих з дошок в першу п'ятирічку.З блоків був,але під час 'прихватизаціі' місцевий голова села викупив за безцінь його та й розвалив,гараж собі для комбайну чи трактора побудував. Йдуть люди,зірвуть пару солодких ягідок з черешні,ніби прощаючись з нею,як з людиною,бо годувала вона все своє життя ягідьми і малих діте

Петро Мельник Анатолій Шиян.\'Біблія як ідеологія\'. Біблія є до нашого часу предметом релігійного культу і в системі юдаїзму, і християнства, яке її успадкувало? А однак історично-порівняльні досліди релігій не можуть обійтися, ані обминути їхнього ідеологічного чи ідеологічно-політичного аспекту. Тому автор має відвагу виставити себе на такі неслушні закиди мимо його виразних і повторених застережень. Для майбутніх істориків такі застереження будуть смішними.
       Якщо йдеться про питання т. зв. “антисемітизму” до політичних програм української нації і пов’язаних із тим питань моралі та політичної ідеології, то тут треба виразно ствердити, що тих програм винищення українського народу було докладно стільки, скільки ворогів прокочувалося степами України, зазіхаючи на її землю. Отже програма “винищення” нас маленькою і далекою на той час Юдеєю нас не болить, а з історичної перспективи радше розсмішує, як своєрідна расово-політична параноя цієї окаянної нації. Були грізніші програми з боку Німеччини чи Москви. [...]
       Найбільшим історичним досягненням української нації в історії тисячоліть вважаю саме факт, неперекір тим всім численним зазіханням і народовбивчим наїздам ворогів, цей народ зумів затриматися і втриматися на тих споконвічно його землях і закріпити на них свій і цієї землі національний характер, як її власник від незапам’ятних часів історії.
       Отже, як бачимо, комплікації дослідження Біблії лежать у релігійній сфері, саме в тому, що Біблія, – поза історичністю своєї появи і дії, стала, – як я підкреслював, предметом культу і її справедлива історична оцінка стає відразу предметом обурених емоцій.
       Одночасно з науковим дослідженням Біблії, нашим бажання є закласти основи для об’єктивного вивчення питання, чи Біблія може і чи повинна бути основою для релігії нації, для якої ідейно-політична історія малої Юдеї, а тим менше її програма народовбивства є чужою і далекою. Як основа віри - зовсім непридатною, чужою історично, ментально, морально і релігійно.
       Отже, коли досліджуємо релігію ацтеків, чи австралійських аборигенів, чи негритянську магію африканських племен, нас ніхто не звинувачує у ворожості до нечисленних і нещасних абориґенів Австралії чи в антинегритянізмі. Ми не маємо до тих народів ніякого ідеологічного чи політичного відношення.

Петро Марченко «…1933-й був роком голоду і в
радянських містах, особливо в Українській РСР. У Харкові, Києві, Сталіно,
Дніпропетровську сотні тисяч людей щодня стояли в чергах по окраєць хліба…
Чекання тривало цілий день, іноді два. Вагітні жінки та інваліди війни не мали
права купувати без черги й мусили чекати разом з рештою, якщо хотіли дістати
хоч якісь харчі… Вчорашні діти українських селян, разом з євреями, поляками й
росіянами, які жили в усіх цих містах віддавна, мали хоч їжу, яка продавалася в
магазинах. Їхні родичі в селі не мали геть нічого. Незвична ситуація. Зазвичай
під час голоду містяни рятуються в селах, а не навпаки.

…Біля хлібної черги жебрали крихти голодні селяни. В одному місті
п’ятнадцятирічна дівчина випросила місце в голові черги, і її до смерті забив
продавець. Міські домогосподарки бачили, як сільські жінки помирають від голоду
на тротуарах. Ідучи вранці в школу, учні бачили людей при смерті, а
повертаючись післяобід з уроків – трупи. За словами одного комсомольця,
селянські діти нагадували «живі скелети»… Лікарям і медсестрам було заборонено
лікувати (чи годувати) голодних людей у лікарнях. Міліція ловила голодних дітей
на вулицях і вивозила їх подалі від міста.

…В українських містах міліція затримувала по кількасот дітей на день; одного
дня на початку 1933 року харківська міліція мала виконати квоту в дві тисячі
осіб. Який день не візьми, в харківських бараках на смерть чекали до двадцяти
тисяч дітей. Діти просили міліціонерів, щоб їм дозволили бодай померти на
свіжому повітрі: «Дайте мені спокійно померти, я не хочу помирати в тісному
бараку».

…Одного весняного ранку серед купи трупів на харківському ринку немовля
смоктало груди матері, обличчя якої було мертвого сірого кольору. Перехожі
бачили таке й раніше – не просто масу трупів, не просто мертву матір і живе
немовля, а точнісінько таку саму сцену: крихітний рот, останні краплі молока,
холодний сосок. Українці мали для цього назву. Вони казали: «Ось перші пуп’янки
соціалістичної весни».

Петро Мельник

Василенко Владимир. Голодомор 1932-1933 годов в Украине как преступление геноцида: правовая оценка. - К.: «Видавництво імені Олени Теліги”, 2009. - 48 с.

Запрещено в России

Часть 1 http://cenzoriv.net/...=pages&file=Golodomor_2\' style=\'color: rgb(11, 83, 127); text-decoration: none;'>Продолжение

http://cenzoriv.net/...\' alt=\'\' style=\'padding: 0px; margin: 0px 5px; border: none; color: rgb(0, 0, 0); font-family: Verdana, Tahoma, sans-serif; font-size: 12.1px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; letter-spacing: normal; line-height: 16.94px; orphans: auto; text-align: start; text-indent: 0px; text-transform: none; white-space: normal; widows: 1; word-spacing: 0px; -webkit-text-stroke-width: 0px; float: left; background-color: rgb(255, 255, 255);'>С каждым годом правда о Голодоморе 1932—1933 годов в Украине все больше распространяется среди украинского и мирового сообщества. Сегодня не вызывает сомнения, что 75 лет назад сталинский тоталитарный режим совершил жестокое преступление против украинской нации, вследствие которого миллионы украинских крестьян были выморены искусственно организованным голодом.

Постепенно предметом углубленного изучения становится более широкий круг вопросов, связанных с причинами, мотивами, обстоятельствами, механизмами и последствиями Голодомора. В результате в корпусе исследований этой ужасной трагедии уменьшается количество белых пятен и спорных проблем. Тем не менее длится и, как мне кажется, приобретает интенсивность дискуссия вокруг вопроса квалификации Голодомора геноцидом.

Некоторые исследователи, политологи и политики как в Украине, так и за ее пределами, определяя его преступный характер, не считают Голодомор преступлением геноцида, несмотря на принятие в 2006 г. Верховной Радой Украины Закона о Голодоморе 1932—1933 гг. в Украине. Они аргументируют свою позицию тем, что в то время на безграничных просторах Страны советов от голода массово гибли не только украинские крестьяне, и потому, дескать, нет смысла выделять геноцидный характер украинского Голодомора.

Такая постановка вопроса игнорирует национальное измерение украинского Голодомора, на который аргументированно указывают многие исследователи, в частности такие авторитетные, как Роберт Конквест и Джеймс Мейс.

Голодомор и преступления против человечности

Даже если рассматривать массовое уничтожение украинских крестьян искусственно организованным голодом вне национального контекста, такое уничтожение также является тяжким международным преступлением или преступлением против человечности.

Віктор Війтенко

Захар Ворон

16:49

Горять свічки памяті жертвам Голодомору у моїх вікнах...

Вопрос
rjulf z ,sk k.,bntkm xe;juj ,fhf[kf njulf vtyz k.,b kf wsufyrf vjkjlf

Ответ
Петро Мельник Зрозумів,відповідаю...

Петро Марченко

Комуністка Калетник живе у будинку з басейном та витрачає на себе 3 тисячі доларів щомісяця

http://ilikenews.com...\' rel=\'gallery-all\' style=\'margin: 0px; padding: 0px; color: rgb(51, 102, 153); outline: none; text-decoration: none;'>

http://ilikenews.com...\' rel=\'gallery-all\' style=\'margin: 0px; padding: 0px; color: rgb(51, 102, 153); outline: none; text-decoration: none;'> $\'Скільки$ http://ilikenews.com...=x5gdjcrI\' alt=\'Скільки може коштувати її будинок зараз, Оксана Калетник не знає. Фото Юрія Нагорного\' style=\'margin: 0px; padding: 0px; border: none; width: auto !important;'>Скільки може коштувати її будинок зараз, Оксана Калетник не знає. Фото Юрія Нагорного

Редакція сайту http://obozrevatel.c...\' style=\'margin: 0px; padding: 0px; color: rgb(51, 102, 153); outline: none; text-decoration: none;'>«Обозреватель» впроваджує проект \'Будинки політиків\', в якому показує, в яких умовах живуть обрані народом депутати та призначені чиновники.

Цього разу запросити у гості журналістів до свого будинку погодилась депутат від Вінниччини, член фракції КПУ Оксана Калетник. Вона доводиться двоюрідною сестрою колишньому першому віце -спікеру Ігорю Калєтніку та племінницею екс-регіоналу, а нині позафракційному депутату Григорію