Наталія Барабаш Геродот згадує про румунський Сірет, який іменувався тоді Папантос. У Птоломея той же Сірет фігурує під назвою Йєротос, у Аміана Марцеліана – Сарат, у Костянтина багрянородного (Х ст.) -Серетос. Корінь слова губиться у глибинах старих індоєвропейських діалектів.
13 сентября 2011
См. все 5 комментарии
Наталія Барабаш Сер – означає текти, литися. Вчені припускають , що можлива тут інша основа- скіфсько –іранська «сярант» - з тим же значенням.