{Чому мешканці Рудня-Повчанської працюють нелегально?|Сплачені податки, де вони?|Що робити після сплати податків?|Бюджетне ярмо, як з його вибратись?}

Споконвічна тема кожного жителя Рудня-Повчанської, як бути заможними, багато жити і не платити податки. На жаль, правила гри у Рудня-Повчанській наперед продиктовані зверху можновладцями і раніше і тепер визначають долю майже всіх грошових потоків. Куди йдуть всі зароблені гроші громадян села? Скільки коштів віддає типовий громадянин Рудня-Повчанської при офіційному оформленні і скільки коштів отримують горе-олігархи при розподілі бюджету. Як прорахувати це в цифрах? Сьогодні ми розкладемо все по полицях, щоб мати уявлення про загальну картину грошового обігу.

Якщо сказати коротко, то майже половину свого життя кожен житель Рудня-Повчанської працює на державу. В деталях це виглядає так. При заробітній платі 5000 грн, єдиний соціальний внесок буде становити 1100 грн, податок з доходів фізичних осіб – 900 грн, військовий збір 75 грн. Тобто 41,5% при отриманні заробітної плати необхідно перерахувати в державну казну. Залишається 2975 грн. При купівлі пального в автомобіль на 1000 грн необхідно буде сплатити ПДВ 166 грн та Акциз 257 грн. Решта 1975 - це залишок заробітної плати і 2498 всього сплачених податків. При купівлі багатьох речей необхідно також сплачувати ПДВ, акциз на спиртне та тютюнові вироби, внески до пенсійного фонду при поповненні мобільного телефону. На 1975 грн – мінімум 395 грн (20%). В підсумку з п’яти тисяч грн необхідно сплатити 2893 грн податків або майже 58% від заробітної плати.

Як правило, більшість мешканців не замислюються на які цілі йдуть сплачені ними податки. Згідно Закону України про Бюджет на кожний рік є певний розпис всіх доходів і витрат з державної казни. Але як зробити, щоб сплачені податки досягали своєї цілі і повертались до села, примножуючи його розвиток. Останнім часом все більше піднімаються питання в суспільстві, як удосконалити податкове законодавство, щоб в підсумку зменшити ціни на певні товари, тарифи і власне податки. Якщо не вірити сліпо популістам і мати тверезий розум, то є низка законодавчих змін, які можуть покращити життя у Рудня-Повчанській.

Наприклад, при ціні на цукор у Бразилії 8 грн, в нас він коштує 26 грн, бо існує імпортне мито 50%. Вживане авто в Європі коштує втричі дешевше через високу вартість розмитнення. Електроенергія також втричі дорожча за ціни, по яких їх продають державні електростанції, бо такий продаж монополізований олігархічними кланами. Жителі Рудня-Повчанської не повинні працювати не олігархів, примножуючи їх добробут. Мораль цієї теми така: не будь байдужим до долі своєї Батьківщини, проявляй інтерес до розвитку своєї громади та бери в цьому активну участь.

Прес служба громади

28.05.2018р.